Як промити шлунок собаці в домашніх умовах

Як промити шлунок собаці в домашніх умовах

Деяким господарям домашніх вихованців доводиться стикатися з їхніми отруєннями та необхідністю самостійного надання першої медичної допомоги. Це треба зробити протягом години чи трьох. Все залежить від того, чим саме отруївся пес. Таблетки, продукти, побутова хімія, отрути для гризунів, оброблена хімікатами трава - все це може бути джерелом проблем зі здоров`ям собаки. Ось чому відповідальний власник повинен знати, як треба промивати вихованцю шлунок. Варто володіти інформацією про те, коли саме і чим це робити.

Про показання до промивання шлунка

Всі отруєння у домашніх тварин прийнято розділяти на гострі та мляві. Шлунку треба близько години в обох випадках, щоб отруту розчинити та всмоктати. Якщо власник бачив, як, наприклад, на вулиці пес проковтнув отруйну речовину, він знає, що час є, і зможе проконсультуватися хоча б по телефону з лікарем. А коли стан тварини погіршується з незрозумілих причин, то про симптоми отруєння розкажуть такі стани: слабкість і млявість, блідість слизових оболонок, діарея, блювання, відмова від їжі, навіть коханої. Ознаками отруєння можуть бути неприродний запах і колір собачих випорожнень, зниження температури тіла, що відштовхує «аромат» з пащі, судоми, кома, непритомність.

До речі, ознаки інтоксикації у собак можливі і за інших захворювань. Тому треба відстежувати й інші симптоми, що паралельно з`являються.

Промивання шлунка є універсальним способом надання першої допомоги за будь-якого виду отруєння. Але маніпуляції можна уникнути, якщо у вихованця викликати блювоту в перші 30 хвилин після випадкового проковтування отрути. При цьому варто підтримувати зв`язок з ветеринаром, описувати лікарю зміни, що відбуваються з псом,.

Коли шлунок промивати не можна

Основний принцип медицини – не нашкодити. Тому не знаючи, чим саме пес отруївся, варто його обнюхати, оглянути будинок на предмет відкритих ємностей з хімікатами. І не варто відразу ж застосовувати молоко за порадами знайомих, тому що воно може послужити каталізатором інтоксикації, сприяючи якнайшвидшому всмоктуванню отрут у кров.

Забороняється при отруєнні промивати шлунок, якщо джерелом проблеми стали нафтопродукти (гас, бензин, солярка, скипидар) - луги та кислоти - ліки, що швидко всмоктуються (опіати, барбітурати). У цьому випадку треба насамперед нейтралізувати отруту, викликати у собаки блювоту. Необхідно перекис водню розчинити у воді у рівних пропорціях. У пащу собаки цю рідину вливають із розрахунку 10-15 мл на один кілограм ваги. Перекис викличе нагнітання тиску в шлунку, потім буде блювота. Можна вводити вищезгаданий розчин порціями, по 5 мл через кожні 5 хвилин до настання блювоти. Після неї пес випаюється абсорбентами (Ентеросгель, активоване вугілля, Атоксил), речовинами з обволікаючою властивістю (Маалокс, Алмагель, Алюмаг).

Також промивання псу не можна проводити при порушенні роботи серця та при судомах, непритомності та сильної слабкості. У подібних ситуаціях краще знайти можливість оперативно доставити тварину до лікаря. Напевно, пес отруївся отрутами, які нейтралізуються антидотами.

Про промивання шлунка вихованцю

Бажано заручитися підтримкою помічника. Вам знадобляться спринцівка, шприц без голки великого об`єму або трубка для вливання рідини в рот.

Отже, спочатку треба приготувати розчин для промивання. Мокрий сірник вмочіть у кристали марганцю, опустіть у ємність з водою (як мінімум 2 склянки). Розмішайте. Рідина має бути блідо-рожевою. Випаюйте собаку, вводячи розчин марганцівки в пащу невеликими порціями.

Якщо під рукою немає перманганату калію, то для промивання можна застосувати і звичайну сіль. Необхідно зробити розчин із розрахунку одна чайна ложечка продукту на склянку теплої кип`яченої води. Вводити сольову рідину потрібно по 5-20 мл.

Після вливання вищезгаданих розчинів у потерпілого має статися блювота. Її можна прискорити, натискаючи на стінки шлунка. Весь його вміст має вийти. Блювота маса в кінці повинна бути рідкою, прозорою. Якщо ж у блюванні проглядається жовч чи кров, то терміново везіть потерпілого до ветеринара, бо перша допомога вже запізнилася.