Історія появи та особливості породи міні-мопс

Звідки взялися міні-мопси

Більшість джерел розповідають про Піднебесну як батьківщину мопсів. Вперше про цю породу згадується в рукописах VI ст. до н. е., де вони описуються як улюблені собаки імператора, а також доблесні охоронці імператорських палаців та храмів. У ті часи мопсів було суворо заборонено заводити простим людям, а непокора даному указу каралося смертю.

Багато істориків передбачає походження виду від тибетських мастифів, доказом чого можуть служити храмові зображення Тибету та Японії. У стародавні часи ці собачки називалися «ло-цзе» і мали більший розмір у порівнянні з нинішніми міні-мопсами. Після початку торгової компанії у XVI столітті голландські моряки привезли з Китаю представників стародавньої породи, які швидко стали улюбленцями при голландському королівському дворі. Історія говорить, що маленький вихованець у 1572 р. попередив своїм гавканням принца Оранського Вільяма про наближення іспанців.

Мопси швидко стали завойовувати кохання всієї Європи. Відомо, що художники Вільям Хоггарт та Франсіско Гойя мали мопсиків. Марія-Антуанетта була власницею карликового мопса, якого їй довелося залишити після заміжжя. Дружина іншого французького імператора, Наполеона Бонапарта, Жозефіна мала мопсика на прізвисько Фортуна до заміжжя. Перебуваючи у в`язниці, вона підкладала в її нашийник записочки, які маленька Фортуна як єдина допущена «гостя» полонянки передавала сімейству Жозефіни.

В Англію дана порода потрапила з Китаю в первозданному вигляді в XIX столітті, коли після захоплення китайського імператорського палацу в 1860 мореплавці привезли справжніх «ло-цзе» на свою батьківщину. Там різновид швидко визнали і почали розводити. У США мопсики виявилися дещо пізніше, але вже у 1885 році там з`явився перший розплідник справжніх мопсів. Після світових війн порода практично зникла з Європи не тільки внаслідок воєнних дій та голоду, а й через неакуратне розведення заводчиками, які намагалися добитися певного забарвлення.

Якби не ентузіастка Ребекка Монс, яка хрестила мопсів і пекінесів, вигляд міг би зникнути зовсім. Однак після повноцінного відродження різновиду собачок стали схрещувати з іншими породами, сподіваючись отримати більш декоративні різновиди. Так стали з`являтися мініатюрні мопси, які є результатом схрещування не тільки з пекінесом, але і з чихуахуа.

Характеристика породи

Будь-які штучно виведені породи вимагають більшої уваги, ніж стандартні, особливо у разі експериментів із розмірами. Кістки таких собачок більш тендітні і тонкі, імунна система слабша, що потенційно небезпечно для здоров`я. Міні-мопси (залежно від схрещування) досягають у вазі 1,3-4,5 кг і до 21 см завдовжки.

У будь-якому випадку це невеликі коротколапі собачки з плескатою мордочкою і опуклими круглими очима. На мордочці утворюються складки, а забарвлення мочки носа може бути будь-яка. Тіло «ло-цзі» міцне, маленьке, з широкими грудьми. Хвіст короткий, «бубликом». Шерсть у собачки може бути будь-якого кольору, але вона коротка та гладка. За характером мопси злегка ліниві, але вони прекрасні компаньйони та дружелюбні до інших представників фауни.

До характеристик мопсика можна віднести доброту, грайливість та впертість.

Особливості розведення

При розведенні карликових мопсів можна виділити 3 основних способи:

1. виведення «чихуапсів» шляхом схрещування мопсів та чихуахуа;
2. виведення шляхом схрещування найбільш маленьких представників посліду - таким способом заводчики намагаються отримати найменшу особину, але, як правило, отримують хворого та слабкого собаку;
3. схрещування мопсів з іншими мініатюрними породами – пекінесами, тій-тер`єрами.

Якщо у вас немає бажання порушувати природні особливості собачки, можна придбати американського низькорослого мопса, розміри якого і так менше стандарту.

Вимоги щодо догляду

Догляд за маленькою собачкою передбачає насамперед охорону її від нещасних випадків. У машині такого собаку буде рекомендовано перевозити у спеціальному кріслі та пристібати, з таким собакою не можна спати і його не можна випускати у багатолюдні місця без повідця. Мопсики через особливості анатомії мають труднощі з диханням і терморегуляцією. Друга проблема обумовлена ​​і короткою шерстю собаки. Тому в холодну пору року песику знадобиться одяг для прогулянок, а влітку – тінь та прохолода.

Шерсть вихованця слід вичісувати кілька разів на тиждень, а мити собачку можна раз на 2-3 місяці (залежно від активності). Щоденний догляд необхідний лише складочкам на обличчі собачки – їх протирають вологою ганчірочкою. Не можна забувати про щотижневий догляд за вухами та кігтями мопсу. Ретельно стежте за зубами вихованця та вчасно робіть щеплення у ветеринара. Їжу собачка любить просту, але якісну. Хороше харчування не тільки підтримає здоров`я, а й позбавить собаку від головного захворювання породи – ожиріння.

Тривалість життя

Тривалість життя карликового мопсика становить 12-15 років, що зовсім не відрізняється від тривалості життя стандартних представників породи.

Відео «порода мопс»

З цього відео ви дізнаєтесь все про породу мопс.