Ринотрахеїт у кішок

Інфекційний ринотрахеїт у кішок – це гостре захворювання вірусної природи, збудник якого – вірус сімейства Herpesviridae.

Шляхи зараження ринотрахеїтом

Вірусний ринотрахеїт у кішок передається від хворих або перехворілих кішок. Ці, що контактували з Herpesviridae, тварини є носіями вірусу ще близько 9 місяців! Herpesviridae виділяється з усіма рідинами: з носа, з очей та статевих органів, він може передаватися з молоком, калом, сечею та спермою. При нормальній вологості FHV-1 не гине у зовнішньому середовищі і чудово почувається на траві, меблях, у землі та в калюжах. Інфікованим Herpesviridae може бути: повітря, корм, транспорт, комахи, люди. Тобто все і всі, що мали контакт з хворою кішкою.

Цей вірус небезпечний для людини?

Для людини вірус котячого герпесу FHV-1 не становить жодної небезпеки як і для собак. А ось котячим FHV-1 приносить великі ускладнення.

Найчастіше кішки хворіють на котячий герпес в холодну пору року.

У групі ризику знаходяться тварини:

• перенесли переохолодження;
• невакциновані кішки;
• недогодовані кішки;
• кішки, що живуть у компанії собі подібних;
• перси та інші брахіцефалічні (плоскоморді) породи;
• маленькі кошенята.

Читайте як зробити укол коту в холку або внутрішньом`язово.

Симптоми ринотрахеїту у котів

З моменту зараження і до появи перших симптомів ринотрахеїту у кішок зазвичай проходить від 2-х до 5-ти днів. Залежно від того, як вірус впливає на кішку, такі і симптоми викликатимуть захворювання. Часто господарі досить легковажно реагують на кашель або чхання свого вихованця, вважаючи, що це звичайна застуда. Але інші симптоми з`являються все й одразу, а не за наростаючою, як у більшості випадків.

І, у міру перебігу хвороби, симптоматична картина виглядає так:

• Апатія;
• Сонливість;
• Відсутність апетиту;
• Підвищена температура тіла;
• Виділення з носа (т.н. соплі);
• Виділення з очей;
• Підвищене слиновиділення;
• Чихання;
• Кашель;
• Виразки на рогівці;
• Виразка мови;
• Утруднене дихання;
• Гарячка;
• Пневмонія;
• Посмикування кінцівок (при ураженні нервової системи);
• Скована хода;
• Мимовільний аборт у вагітних котів.

Вищеперелічені клінічні ознаки, звичайно, не означають, що вашу кішку вразила саме ця хвороба, але вони є сигналами для негайної госпіталізації тварини!

При тому, що інфекційний ринотрахеїт кішок не відрізняється високим рівнем смертності тварин (близько 15% серед дорослих особин), лікування в домашніх умовах може мати негативні наслідки. Діагностика та схема лікування – це прерогатива досвідченого спеціаліста!

Читайте про нудоті та блювоті у кота.

Лікування ринотрахеїту у кішок

Лікування починається із забору зразків для аналізів, адже тільки за симптоматикою ринотрахеїт можна переплутати з реовірусами, хламідіями та мікоплазмою. Зазвичай аналізів крові недостатньо для встановлення діагнозу вірусний ринотрахеїт кішок. Набагато інформативніше брати на аналіз мазок з пащі або змив з ока вихованця.

Тести ІФА (імунноферментний аналіз) та метод ЦПР (полімеразна ланцюгова реакція) – виявляють вірусний антиген.

Схема лікування включає:

• Антибіотики (наприклад, "Флемоксин");
• Імуномодулятори (наприклад, «Імунофан», «Фоспреніл»);
• Протизапальні препарати;
• Жирознижуючі препарати;
• Відхаркувальні засоби;
• Профілактика зневоднення (5% розчин глюкози, розчин Рінгера, розчин Рінгера-Локка);
• Вітаміни.

Величезне значення має місцева обробка – господареві хворої тварини потрібно часто (до 8-ми разів на день) змащувати та промивати ніс та очі кішки (зазвичай для цих цілей призначають такі препарати, як «Дексаметазон», «Тобрекс», «Тетрациклінова очна мазь») , «Левоміцетинові очні краплі»), закопувати краплі в ніс, закладати мазі або аерозолі в пащу.

Вірус-провокатор не виносить високих температур. Рекомендується тримати хвору домашню тварину ближче до джерела тепла і не збивати температуру до 39,6 градусів за Цельсієм.

Спеціальна дієта кішці не потрібна, але голод може бути для неї небезпечний. Тому, якщо кішка не їсть більше 3-х днів, потрібно переходити на примусове годування.

УВАГА! Якщо в будинку є інші кішки, ізолюйте хвору та обов`язково обробіть приміщення парогенератором або 2% розчином фенолу, формаліну.

Пам`ятайте - як і чим лікувати ринотрахеїт у кішок вирішує тільки ветеринарний лікар!

Тривалість лікування – 10-14 днів.

Читайте також коли стерилізувати кішку.

Профілактика ринотрахеїту у кішок

Єдина міра профілактики котячого герпесу – це попередня вакцинація!

Котят щеплять з 8-тижневого віку (ревакцинація – через 2-4 тижні).

Дорослі кішки та коти прищеплюються щороку, одноразово.

Живі вакцини починають діяти на 4 добу, але при цьому вакцинована тварина, яка отримала дозу герпесу, екскрекує вірус у навколишнє середовище аж до 6-го дня.

Тому краще віддати перевагу інактивованим вакцинам, із захисними функціями до 12 місяців.

Сьогодні актуальні полівалентні вакцини, які допомагають організму кішки виробляти імунітет проти герпесу вірусу та кальцівірозу. Це: «Мультіфел-4», «Нобіва Трикет», «Коріфелін» і так далі.

ВАЖЛИВО! Потрапивши до організму, вірус герпесу ніколи його вже не залишає. Але купувати його активність можна за правильно підібраної схеми лікування. Однак у майбутньому, у моменти стресу у кота, герпес може рецидивувати і хвороба перетворюється на хронічний тип.

Вихованця, який переніс це вірусне захворювання, потрібно охороняти від можливих рецидивів: уникати стресів (перестановки меблів, переїзди, контакти з малознайомими людьми або тваринами), переохолодження, не напувати холодною водою.

Незважаючи на тяжкий перебіг хвороби, повторимося, летальність невисока. Тому будьте просто уважні до самопочуття своїх вихованців і за найменших ознак порушення здоров`я звертайтеся до ветеринарної клініки!