Підшкірний кліщ у кішок: причини, симптоми та особливості лікування

Кліщ проникає в епітелій за допомогою укусу. Місце укусу на шкірі вихованця легко виявляється, тому що проявляється яскраво-червоним кольором. Після інфікування у кішки збільшуються лімфовузли. Це говорить про розвиток запального процесу в організмі.

Паразит, що проник у шкіру, живиться її клітинами і активно розмножується. Продукти розпаду негативно впливають на епідерміс, послаблюючи його захисні функції. Внаслідок чого він легко піддається гнійничковим ураженням та алергії.

Форми демодекозу

Збудником демодекозу є особливий кліщ – демодекс. Інфікування здорової тварини походить від контакту з хворим, також зараження може статися ще в утробі матері. Підступність цього захворювання полягає в тому, що паразит може тривалий період бути присутнім на тварині і не виявляти себе. Починає свою активну діяльність тільки тоді, коли імунітет у кішки слабшає з якихось причин. В цьому випадку організм легко піддається розвитку захворювання, що виявляється неприємними симптомами. Демодекоз має два види:

1. Локалізована форма. Уражається окрема частина тіла, частіше голова, в окремих випадках та інші частини, крім лап.
2. Генералізована. Паразит вражає відразу кілька ділянок, у тому числі і лапи кота. Така форма перебігу демодекозу є більш тяжкою, для якої необхідне комплексне лікування. Крім того, фахівці пропонують провести стерилізацію тварини, щоб припинити передачу підшкірного кліща потомству. При захворюванні на цю форму уражаються внутрішні органи, що призводить до апатії, слабкості та поганого апетиту.

Ознаки та симптоми захворювання

Демодекоз розвивається поступово, тому одразу можна і не помітити у вихованця на тілі підшкірного кліща. При будь-яких підозрах потрібно відразу звернутися до ветеринара, тому що при розвитку хвороби імунна система слабшає і стає нездатною стримувати демодекс від розмноження та паразитування. Виникають ознаки, що вказують на присутність кліща:

• Почервоніння та подразнення ділянок шкіри.
• Поява висипань у вигляді вузликів, утворення гнійників.
• Шерсть стає тьмяною, на деяких ділянках випадає, іноді пучками.
• Випадання вовни навколо очей, лущення епідермісу в цій галузі. Ці прояви характерні для підшкірного паразита та називаються «демодекозні окуляри».
• Сильна сверблячка, через яку виникають розчісування на шкірі тварини.
• Поява невеликих кровоточивих ранок.
• Поганий апетит, слабкість, млявість спостерігаються при важких формах ураження, свідчать про порушення роботи внутрішніх органів.
• Утворення лупи.
• Формування наростів затверділої структури. Їхня поверхня може бути вологою через постійне виділення сукровиці.

Причини зараження та ускладнення

В даний час налічується понад 140 видів підшкірного кліща. Кожен тип має свою жертву: одні приживаються у котів, інші у собак. Демодекс інфікує будь-який організм, що має волосяний покрив і шкіру із сальними протоками. Інфекція поширюється дуже швидко, має такі основні причини та способи зараження:

1. Контакт із інфікованою кішкою.
2. Від хворої кішки до кошенят.
3. Недотримання санітарних правил при утриманні вихованця.
4. Убоге харчування, через яке кішка недостатньо отримує вітаміни та мінеральні сполуки. Це призводить до ослаблення імунітету.
5. Спадковість, якщо в одного з батьків була генералізована форма захворювання.

Кліщ може вразити будь-яку тварину. Але існують представники котячих, які більше, ніж інші, піддаються демодекозу через ослаблений імунітет:

• потомство інфікованої кішки;
• тварини, які перенесли інфекційні захворювання;
• коти, хворі на рахіт;
• виснажені тварини після голодування;
• особини похилого віку.

Навіть найчистіша кішка простим вилизуванням не зможе самостійно подолати захворювання. Чим більш занедбана стадія демодекозу, тим важче піддається лікуванню. Без своєчасного звернення до фахівця у вихованця можуть виявитися серйозні наслідки:

1. Розповсюдження по організму патогенної мікрофлори у вигляді грибків, що паралельно викликають розвиток інших захворювань.
2. Абсцес волосяних цибулин.
3. Порушення функцій сальних проток.
4. Відмирання тканин шкірного покриву з наступним гниттям.
5. Повна інтоксикація організму тварини.

Кішки страждають через те, що паразит поступово пересувається під шкірою, руйнуючи тканини та залишаючи продукти своєї життєдіяльності. Якщо не вжити заходів, наслідки будуть сумними: тварина загине.

Діагностичні процедури

З`ясувати без допомоги ветеринара, чи справді кішка хворіє на демодекоз, неможливо, оскільки симптоми зараження майже не відрізняються від атопічного дерматиту, бактеріальних та грибкових інфекцій. Розмір паразита не більше 0,5 мм, тому ідентифікувати кліща можна лише в лабораторних умовах методом багаторазового збільшення під мікроскопом.

Лікар за допомогою скальпеля бере зішкріб з ураженої ділянки шкіри. Потім біоматеріал опускають у спеціальний розчин, поміщають між склом та детально вивчають, використовуючи збільшувальний прилад. Крім цього, беруться аналізи крові, сечі та калу.

Іноді буває, що при локалізованій формі демодекозу через місяць хвороба самоусувається, зникають симптоми: лущення, свербіж. Але це не говорить про те, що кішка одужала, просто настав період ремісії патологічного процесу. Паразит тимчасово припинив свою діяльність, але згодом захворювання розвиватиметься вже у важкій формі. Тому важливо своєчасно помітити недугу і відразу ж розпочати лікування вихованця.

Методи лікування

Паразитарна інвазія характеризується швидким прогресуванням і рідко проходить сама собою. Повне одужання залежить від того, наскільки розвиток захворювання, від віку та породи кішки. Зазвичай лікування виконується за таким алгоритмом:

1. Насамперед потрібно позбутися кліщів на поверхні та у верхніх шарах шкіри. Для цього слід обробити уражені місця мильною водою або розчином хлорофосу 1%.
2. Провести дезінфекцію всього приміщення та засобів для догляду за твариною.
3. Якщо захворювання не у тяжкій стадії і на тілі кішки всього кілька вогнищ, ці місця ретельно вистригти та голити. Потім нанести мазь Вишневського або скористатися лосьйонами для котів.
4. При запущених формах демодекозу потрібна регулярна обробка тварини, яка виконується раз на п`ять днів розчином 2% хлорофосу.
5. Найбільш ефективний результат досягається при підшкірному введенні препаратів, призначених ветеринаром. Зазвичай застосовується Івермектин. Дозування визначається спеціалістом виходячи з особливостей розвитку захворювання та його тяжкості.

Деякі кішки не переносять Івермектин або інші рекомендовані засоби. Для цього вводиться мінімальна пробна доза препарату. За відсутності алергічної реакції або інших побічних явищ можна спокійно використовувати засіб відповідно до призначення. Під час лікування може з`явитись слабкість або посилене виділення слини. Ці прояви йдуть самостійно за кілька днів.

Особливої ​​уваги вимагають хворі кошенята, оскільки вони ще дуже слабкий імунітет. Усі заходи повинні виконуватись відповідно до рекомендацій лікаря. Відступ від призначеного курсу лікування не допускається, інакше можуть виникнути нові вогнища ураження.

У період проходження лікування кішці потрібно збалансоване харчування. Котяча їжа повинна містити вітаміни, мінерали та необхідні для організму речовини. Можливо знадобиться прийом вітамінного комплексу.

Додаткові способи боротьби з паразитом

Кліщі подібного виду часто викликають таке захворювання як вушна корости. В цьому випадку для лікування потрібен додатковий комплекс заходів:

1. Обробити вуха кота від утворень, що скупчилися в них, ватним тампоном, змоченим камфорним спиртом.
2. Закапати краплями Октоведіна або Демоса по 3 краплі у вухо.
3. На ділянку шкіри біля вух накласти лікувальну мазь Вількінсона.

Для усунення кліщів призначається спеціальна терапія, що ефективно діє на різних стадіях розвитку захворювання. Усі застосовувані лікувальні засоби призначаються ветеринаром. Найчастіше використовуються такі препарати:

1. Івермектин у таблетках – універсальний антипаразитичний препарат, який постійно застосовується у ветеринарії. Характеризується паралітичною дією на кліщів з подальшою їх загибеллю. Приймати паралельно інші засоби аналогічної дії не рекомендується.
2. Івермек рідкий - аналог Івермектину, що призначається для підшкірних ін`єкцій. Більш ефективний, тому що діючі речовини швидше потрапляють у кров.
3. Мазь Сафродерм застосовується для зовнішньої обробки уражених ділянок шкіри. Це антисептик, що знімає запалення та прискорює загоєння ран.
4. Мікодемоцид – розчин, що містить компонент хлорофосу 0,7%. Препарат паралізує підшкірного кліща та призводить до загибелі.
5. Імунопаразитан застосовується як допоміжний засіб, який призначається одночасно із прописаними препаратами. Підвищує імунітет та опірність організму котячих.

Існує дуже багато народних способів, що застосовуються для знищення паразитів подібного виду. Але слід знати, що вони не зможуть замінити основний комплекс лікування та відвідування спеціаліста. Користуватися ними рекомендується лише як додатковими та допоміжними засобами.