Папуги-нерозлучники

Нерозлучники (лат. Аgароrnis) — птахи з сімейства Папугові та загони Папугоподібні. Рід Нерозлучники представлений декількома підвидами і є одним з найпопулярніших у численних любителів домашніх пернатих екзотів.

Опис папуги нерозлучника

Відповідно до сучасної класифікації, рід нерозлучників представлений дев`ятьма основними підвидами, які відрізняються зовнішніми виглядом. Здавна таких папуг традиційно називали нерозлучниками, бо вважалося, що після смерті одного птаха, другий незабаром гине від смутку та туги.

Зовнішній вигляд

Нерозлучники відносяться до категорії дрібних папужок, середня довжина тіла яких варіює в межах 10-17 см. Розміри крила дорослої особини не перевищують 40 мм, а хвостової частини – приблизно 60 мм. Максимальна вага дорослого птаха – в межах 40-60 г. Голова у папуг цього виду щодо великих розмірів.

Це цікаво! У забарвленні оперення переважають, як правило, зелені або зелені відтінки, але для окремих ділянок тіла, надхвостя і грудей, голови та шиї, а також горла характерна наявність іншого фарбування, включаючи рожевий, червоний, синій, жовтий та деякі інші кольори.

Дзьоб хвилястого папуги відносно товстий і дуже сильний, з вираженою вигнутістю. При необхідності, своїм дзьобом дорослий птах здатний наносити досить важкі травми та поранення навіть людям та крупним тваринам. Забарвлення дзьоба у деяких підвидів яскраво-червоного кольору, а в інших – солом`яно-жовте. Хвостова частина коротка та закруглена. Ноги птиці короткі, але це зовсім не заважає папужкам бути дуже спритними і не тільки добре бігати по землі, а й швидко лазити по деревах.

Спосіб життя та поведінка

У природних умовах нерозлучники вважають за краще селитися в тропічних лісових зонах і субтропічних лісах, але також відомі гірські і степові підвиди. Папуги звикли до зграйного способу життя, а також у природному середовищі неймовірно рухливі, стрімко і добре літають. У нічний годинник пернаті облаштовуються на деревах, де відпочивають на гілках або сплять, зачіпляючись за відносно дрібні сучки. У деяких ситуаціях виникають бійки, і навіть конфлікти між кількома зграями.

Важливо! Навчати розмовної мови нерозлучника доцільно починати з віку одного місяця, а дорослі птахи практично не навчаються. Крім іншого, на відміну від хвилястого папуги, нерозлучник заучує слова набагато довше.

На превеликий жаль любителів домашніх папужок, нерозлучники досить важко піддаються навчанню, тому що розмовляє птах цього виду - рідкість. При утриманні нерозлучників парами чи групами, навчити пернатих розмові взагалі не вийде.

Тим не менш, деякі нерозлучники мають здібності до розмови, тому при наполегливості та терпінні господаря цілком можуть вивчити близько десяти або п`ятнадцяти слів. Ручні папуги нерозлучники дуже товариські, характеризуються відданістю і можуть нудьгувати на самоті.

Скільки живуть папуги нерозлучники

Нерозлучники належать до невеликих папуг, тому середня тривалість життя таких пернатих досить коротка. Якщо домашньому вихованцю забезпечити належний догляд, а також добрий утримання, то нерозлучник зможе прожити від 10 до 15 років.

Види папуг нерозлучників

Нерозлучники різних підвидів мають певну схожість у розмірах, поведінці та зовнішньому вигляді, але також мають деякі відмінності:

• Нашийникові нерозлучники (Аgароrnis swinderniаnus). Невеликий птах, що має тіло розмірами до 13 см і хвіст завдовжки до 3 см. Забарвлення основного оперення зелене з наявністю оранжевого «намиста» на шиї чорного кольору. Область грудей жовтувата, а надхвостя має ультрамаринове або синє забарвлення. Дзьоб такого птаха чорнуватий;
• Нерозлучники Ліліани (Аgароrnis liliаnае). Розміри тіла не перевищують 13-15 см, а загальне забарвлення нагадує рожевих нерозлучників, але з більш яскравим фарбуванням на голові і горлі. Значна верхня частина тулуба зелена, а нижня – у досить світлих тонах. Дзьоб червоного кольору. Статевий диморфізм практично відсутній;
• Маскові нерозлучники (Аgароrnis реrsonatus). Довжина тіла папуги становить 15 см, а хвоста – 40 мм. Підвид відрізняється дуже красивим та яскравим забарвленням. Область спини, живота, крил та хвоста – зеленого кольору, голова чорна або з наявністю коричневого відтінку. Основне оперення оранжево-жовте. Дзьоб червоний, а статевий диморфізм практично відсутній;
• Краснолиці нерозлучники (Аgароrnis рullаrius). Доросла особина завдовжки трохи більше 15 див за розмірах хвоста не більше 5 див. Основне забарвлення трав`янисто-зелене, а горло і щіки, потилична та лобова частина мають яскраве оранжеве фарбування. Самки відрізняються оранжевою головою та жовтувато-зеленим загальним забарвленням;
• Рожевощі нерозлучники (Аgароrnis rоsеiсоllis). Загальна довжина тіла не перевищує 17 см при розмірах крила – 10 см та вазі 40-60 г. Забарвлення дуже красиве, в інтенсивно зелених тонах із синюватим відтінком. Щоки та горло рожеві, а лоб – яскравий червоний. Для дзьоба характерне солом`яно-жовте фарбування. Самка трохи більша за самця, але пофарбована не так яскраво;
• Сіроголові нерозлучники (Agapornis canus). Невеликі папужки довжиною не більше 14 см. Забарвлення оперення переважно зелене, а верхня область грудей, голова і шия самців мають світло-сірий колір. Райдужка птиці темно-коричнева. Дзьоб світло-сірого кольору. Голова самки сіро-зелена або зелена;
• Нерозлучники Фішера (Аgароrnis fisсhеri). Птах розміром не більше 15 см при вазі на рівні 42-58 г. Забарвлення оперення переважно зелене, з блакитним надхвістю і жовтувато-оранжевою головою. Дзьоб червоного кольору. Статевий диморфізм практично повністю відсутній;
• Чорнокрилі нерозлучники (Аgароrnis таранту). Найбільший підвид. Розміри дорослого представника роду становлять 17 см. Забарвлення трав`яно-зелене. Дзьоб, лобова частина і облямівка навколо очей мають яскраво-червоне фарбування. Голова самки зеленого кольору;
• Чорнощокі нерозлучники (Аgароrnis nigrigеnis). Дуже граціозного зовнішнього вигляду птах розмірами до 14 см. Відзначається зовнішня схожість з масковим нерозлучником, а відмінність представлена ​​сірим фарбуванням пір`я на голові та наявністю у верхній частині грудей червонувато-оранжевого фарбування.

Крім зовнішніх відмінностей, всі підвиди, що є представниками роду Нерозлучники, відрізняються ареалом поширення та місцями проживання.

Ареал, місця проживання

Краснолиці нерозлучники мешкають на території Сьєрра-Леоне, в Ефіопії та Танзанії, а також на острові Сан-Томе, де невеликими колоніями найчастіше селяться на вирубках та узліссях. Рожевощокий нерозлучник мешкає на території Анголи та ПАР, а також у Намібії. Сіроголові нерозлучники населяють лісові масиви, пальмові плантації та фінікові гаї на островах Мадагаскар та Сейшелах, а також Занзібар та Маврикій.

Нерозлучник Фішера мешкає у савані на території Північної Танзанії, а також поблизу озера Вікторія. Чорнокрилі нерозлучники мешкають в Еритреї та Ефіопії, де селяться у гірських тропічних лісах.

Представники підвиду Чорнощокий нерозлучник живуть у південно-західній частині Замбії, а Нашийникові нерозлучники – на території Західної та Центральної Африки. Підвид Нерозлучник Ліліани населяє акацієві савани у східній частині Замбії, на півночі Мозамбіку та у південних районах Танзанії. Маскові нерозлучники масово зустрічаються в Кенії та Танзанії.

Вміст папуги нерозлучника

Догляд за нерозлучниками в домашніх умовах досить легко освоїти. Особливу увагу потрібно приділити влаштуванню клітини та її наповненню, а також профілактичним заходам та правильному складання раціону для пернатого домашнього вихованця.

Купівля папуги нерозлучника - поради

При виборі нерозлучника потрібно враховувати, що в процесі наближення людей навіть дуже хворі птахи здатні на деякий час набувати активності, тому можуть справити враження цілком здорових особин. Недосвідченим поціновувачам пернатих екзотів доцільно при виборі заручитися допомогою фахівців-орнітологів. Нерозлучник, що купується для домашнього утримання, обов`язково повинен бути веселим і життєрадісним, а також мати блискуче і рівне оперення. Крім того, характеристики здорового вихованця представлені:

• пір`ям, що щільно прилягає до тіла;
• акуратними, не злиплими пір`їнками навколо клоаки;
• тонким, але цілком помітним підшкірним жирком у ділянці черевця;
• звучним, без хрипоти голосом;
• сильнозігнутим і міцним, симетричним дзьобом;
• однорідним кольором лапок;
• відсутністю плям та наростів, а також лущення на лапках;
• глянсовими кігтиками;
• блискучими та чистими очима.

Молоді птахи, до віку півроку, пофарбовані не надто яскраво та інтенсивно. Тільки до шести місяців нерозлучники вперше линяють і набувають гарного забарвлення. Категорично не бажано купувати птахів на ринках або у сумнівних зоологічних магазинах, де не рідко реалізують хворих та старих, а також слабких особин.

Грамотні фахівці радять купувати птицю виключно у перевірених заводчиків, які добре зарекомендували себе, які довгий час займаються розведенням пернатих екзотів.

Влаштування клітини, наповнення

Клітину для нерозлучників потрібно обов`язково підбирати простору, що дозволить папузі розпрямляти крила. Оптимальним варіантом стане нікельована клітина, яка доповнена синтетичними елементами у вигляді пластику та органічного скла. Бажано уникати придбання цинкових та мідних клітин зі свинцевими, бамбуковими та дерев`яними вставками. Вказані метали отруйні для нерозлучника, а деревина та бамбук є низько гігієнічними та недовговічними матеріалами.

Перевагу бажано віддавати прямокутним конструкціям, що мають плоский дах та висувне дно, що полегшує процес обслуговування клітини. Стандартна відстань між прутками не повинна перевищувати півтора сантиметри. Мінімально допустимими розмірами для клітини на одного папуги є – 80х30х40 см, а для пари нерозлучників – 100х40х50 см. У приміщенні має бути забезпечене достатнє за потужністю освітлення, але без попадання прямого сонячного світла на птицю, а також із відсутністю протягів. Клітину слід розмістити на висоті 160-170 см від рівня статі.

Важливо! Фахівці рекомендують тримати дверцята клітини постійно відчиненими, що дозволить птиці вилітати зі свого будиночка і безперешкодно повертатися в нього. Однак, у цьому випадку категорично не можна в одному приміщенні з нерозлучником утримувати будь-яких хижих домашніх вихованців.

Донну частину клітини необхідно вистилати тирсою, яка попередньо просіюється, промивається і обробляються в духовці при високому температурному режимі. Також допускається використання просіяного та чистого піску.

У пташиному житлі встановлюється пара годівниць, автопоїлка і неглибока ванна для прийняття папугою гігієнічних ванн. На висоті 100 мм від дна розміщується пара вербових, березових або вишневих жердинок, які періодично оновлюються. Додатково можна встановити спеціальні кільця, драбинки, а також канати або гойдалки для птахів.

Правильний раціон папуги нерозлучника

Кращим раціоном харчування для нерозлучника є готові кормові суміші, що бажано випускаються закордонними виробниками. У зелені папуг можна зовсім не обмежувати, і доповнювати раціон кульбабами, морквою або конюшиною.

У харчуванні нерозлучника повинні бути присутні фрукти та ягоди, а також овочеві культури. Не рекомендується використовувати в годуванні нерозлучників манго, папаю, хурму та авокадо, які шкідливі для домашніх папуг. Для сточування дзьоба пернатим можна давати молоді гілочки фруктових дерев.

Догляд за нерозлучником

Правила регулярного догляду за нерозлучниками досить прості і полягають у дотриманні таких рекомендацій:

• сухі корми насипаються в годівницю ще з вечора та в кількості, достатньому для харчування папуги протягом доби;
• вологі корми насипаються в годівницю вранці, але обов`язково забираються з клітини проти ночі;
• годівницю необхідно мити щодня та витирати насухо чистою тканиною перед тим, як заповнити новою порцією корму;
• свіжу воду необхідно заливати тільки в чисту автонапувалку, корпус якої миється двічі на тиждень.

Клітина папуги повинна ретельно промиватись гарячою мильною водою в щотижневому режимі, а потім добре просушуватись або протиратись. При миття клітини необхідно також замінювати підстилку.

Здоров`я, хвороби та профілактика

Нерозлучники страждають незаразними та паразитичними.

А також деякими інфекційними захворюваннями, до яких належать:

• надто відрослі пазурі або дзьоб;
• травми внаслідок невдалого приземлення чи удару;
• авітаміноз;
• набряклість повік;
• отруєння різної етіології;
• ожиріння з перепочинком;
• проблемна яйцекладка;
• бурхлива або безперервна линяння;
• суглобові набряки, включаючи подагру;
• запалення горла;
• ураження стравоходу або слизової оболонки паразитами, включаючи кокцидіоз;
• гельмінтози;
• недокрів`я;
• підселення пухо- та пероїдів;
• пташиний кліщ;
• вірусний PBFD;
• сальмонельоз;
• псіттакоз;
• аспергільоз;
• ешеріхіоз.

Дуже важливо дотримуватися профілактичних заходів, серед яких обов`язкові карантинні умови для всіх новопридбаних екземплярів, регулярна та ретельна дезінфекція клітини, відстоювання води для автопоїлки, а також чищення піддону та правильний вибір корму.

Розмноження у домашніх умовах

Папуги здатні спаровуватися протягом усього року, але ідеальним часом для розмноження прийнято вважати літо та період ранньої осені, що обумовлено достатньою кількістю вітамінізованого корму та тривалим світловим днем.

Щоб отримати здорове потомство, у приміщенні, де утримуються нерозлучники, необхідно підтримувати показники вологості на рівні 50-60% при температурному режимі в межах 18-20^проЗ.

Це цікаво! У клітку встановлюється гніздовий будиночок, але самка нерозлучника самостійно будує гніздо, використовуючи для цього всілякі матеріали, включаючи гілочки.

Через тиждень після парування самкою відкладається перше яйце, а максимальна їх кількість не перевищує вісім штук. Інкубаційний період – приблизно три тижні. На стадії вирощування пташенят раціон харчування нерозлучників повинен бути представлений високобілковою їжею, а також розсипчастими кашами, пророщеною пшеницею та вівсом.

Вартість папуги нерозлучника

Як домашнього пернатого вихованця найчастіше містяться нерозлучники Фішера, а також маскові та червонощокі, вартість яких, як правило, не перевищує 2,5 тисяч рублів. Як показують спостереження, найбільш «бюджетними» нині вважаються червонощокі нерозлучники, а маскові та Фішери можуть коштувати трохи дорожче.

Відгуки власників

Нерозлучники, всупереч дуже поширеній думці, цілком можуть утримуватися вдома і без своєї «другої половинки». Проте, на думку досвідчених власників таких тропічних пернатих, самотні нерозлучники у домашньому утриманні вимагають себе більше уваги, порівняно з парними птахами.

Приручити нерозлучників практично неможливо, проте спостереження показують, що самець із віком може стати більш дружнім. Тому для тих, хто рідко знаходиться вдома, і не має можливості приділяти багато часу папузі, доцільно купувати відразу пару таких пернатих екзотів, що не дозволить їм страждати від самотності.

Відео про папуг нерозлучників