Водянка у собак
Хвороби собак не завжди можна виявити вчасно. Адже друзі наші менші за перших ознак недуг не скаржаться своїм господарям на погіршення самопочуття. Ось і виходить, що часом до лікування вони приступають надто пізно. Так і у випадку з водянкою. Отже, дізнаємося про цей стан детально.
Коротко про патологію
Насамперед, зазначимо, що водянка не є самостійною недугою. Це патологічний процес накопичення рідини в порожнині тіла. Вона може накопичуватися у очеревині, грудині, паренхіматозному органі, наприклад, яєчнику. Обсяг випоту може бути більшим. Рідина розтягує орган, і це завдає собаці болю. Водянка є симптомом функціональних порушень в організмі пса. Причини її появи можуть бути такими:
- Гіпоальбумінемія. Її викликають печінкові недуги. При патологіях печінки значна частина білка крові легко виплескується і накопичується в очеревині.
- Кровепаразитарні недуги. Вони супроводжуються порушенням тиску крові, що призводить до появи рідини в порожнинах органів, тіла.
Про клінічні прояви водянки
Ця патологія завжди супроводжується збільшенням об`єму черевної порожнини або грудини, якщо рідина накопичується там. У собаки важко дихання. Адже м`язи-інспіратори дуже напружені. Найважче тварині вдихати повітря. Це супроводжується болем.
Також при водянці відбуваються неполадки у системі травлення. Можливі регулярні запори або діарея. Спостерігається кашель, чується булькання рідини у грудній порожнині. Іноді патологія супроводжується блюванням, лихоманкою.
Як правило, у такому стані тварина втрачає апетит і взагалі нічого не їсть. Тому зростаючий живіт на тлі сильного схуднення стає помітним. Коли йдеться про водянку головного мозку, то собака просто може впасти в кому.
Про діагностику патології
Як правило, у таких випадках ветеринарні фахівці пропонують здати такі види аналізів: біохімічний аналіз крові, сечі, рентгенографію, пункцію живота або грудини для забору рідини. За результатами досліджень лікар може призначити інші аналізи для конкретизації першопричини. Серед таких призначень – перевірка рівня жовчних кислот та ліпаз у сироватці. Коли фахівець підозрює у вихованця водянку серця, то проводять ультразвукове дослідження органу, ехокардіограму, ендоскопію.
Водянка та терапевтичні заходи
Ветеринари акцентують, що за цієї патології не може бути й мови про лікування народними засобами. Тільки після проведення у клініці необхідних аналізів, вивчення їх результатів будується подальша терапія. Без з`ясування причини, що спричинила патологію, жоден лікар не зможе призначити лікування правильно.
Важливо якомога швидше відкачати рідину, що накопичилася, оскільки вона чинить тиск на внутрішні органи, чим ускладнює їх роботу. Для зменшення виділення випоту собаці прописуються сечогінні засоби.
Коли псу дуже важко дихати самостійно, його поміщають у кисневу камеру, щоб уникнути гіпоксії та омертвіння тканин серця.
Щоб уникнути зневоднення організму тварини, їй роблять внутрішньовенні вливання ізотонічних розчинів. Коли причиною водянки стала інфекційна недуга, то лікар призначає антибіотикотерапію.
Незважаючи на те, що в організмі вихованця накопичується рідина, його обов`язково треба забезпечувати чистою питною водою в достатній кількості. Дієта в період лікування пса має бути легкою, щадною. Краще годувати собаку частіше, невеликими порціями. Хворому вихованцю треба забезпечити належний догляд, а увага господаря має бути подвоєним.
Аналіз сечі у котів та собак: розшифровка
Анемія у собак