Вушний кліщ у кішок – особливості паразитичної недуги та ефективні методи лікування
Одна з найпоширеніших недуг у свійських тварин – короста. Ця проблема супроводжується сильним свербінням, поразкою шкірного покриву, наявністю потертостей на шерсті та розчесів. До цієї недуги призводить діяльність кліща, вона може локалізуватися на будь-якій частині тіла тварини. Однак у більшості випадків їх діагностують на животі, геніталіях та вухах кішки. Вушний кліщ у кішок потрібно лікувати негайно, оскільки він значно зменшує захисні функції організму та призводить до виникнення різноманітних ускладнень.
Отодектоз
Вушна короста є поширеною недугою, заразиться просто навіть домашня кішка, яка правильно харчується і має повний набір щеплень. Для цього потрібно кішці лише тісно контактувати з бродячими тваринами. Збудником недуги виступає мікроскопічний кліщ, розмір якого не перевищує півсантиметра. Діяльність паразита та його розмноження здійснюється лише на тілі зараженого. Небезпеку для людини вони не становлять.
Кліщам дуже подобається вологе і тепле середовище, яке присутнє всередині вушної раковини вихованця. Ці організми локалізовані там, внаслідок своєї діяльності призводять до роздратування, причому нерідко до цього процесу додається запальний процес. Зовсім не є вироком вушний кліщ у кішок, лікування слід починати негайно, щоб не допустити виникнення побічних ефектів.
Тільце кліща блідо-жовтого кольору овальної форми з нерівним контуром. Якщо ви підозрюєте наявність цієї недуги, тоді потрібно обережно вставити у вухо тварині ватну паличку, таким чином вдасться висунути паразитів з продуктами життєдіяльності. Слід врахувати, що попередньо тварину потрібно надійно зафіксувати, щоб уникнути пошкодження. Якщо покласти паличку на темну поверхню, тоді на власні очі побачити вушного кліща.
При детальному розгляді кліща можна скористатися лупою, оскільки його розмір невеликий.
Часто діагностують кліщів на внутрішній поверхні вуха кішки, також уражається барабанна перетинка та слуховий прохід. Кішка відчуває нестерпний свербіж , саме тому господар може діагностувати недугу по поведінці домашнього вихованця, при цьому будуть присутні додаткові симптоми, до них належать такі факти:
- кішка поводиться неспокійно;
- трусить головою;
- третьиться головою про різні предмети;
- тиснеться до господаря і привертає його увагу безпричинним нявканням;
- регулярно чухає вуха, причому ця дія настільки інтенсивна, що нерідко з`являється кров.
Такі прояви не можна залишати без уваги, тому вихованця обов`язково потрібно відвезти на прийом до ветеринара. Він проведе деякі діагностичні заходи, після чого пропише ефективні засоби для реалізації лікувальної терапії. Також на плечі ветеринара лежить відповідальність за те, щоб доповісти до господаря важливість проведення гігієнічного догляду за хворою твариною. Якщо належним чином не обробляти пошкоджені вуха та шкірний покрив, тоді є великий ризик виникнення нагноєнь.
Якщо подивитися у вухо, то можна помітити на внутрішній стінці вушної раковини специфічний наліт. Часто цей симптом супроводжується наявністю специфічного гнильного запаху. На самому початку вушна корости у котів вражає зовнішнє та середнє вухо. За відсутності правильної терапії тоді інфекція поширюється і на внутрішнє вухо, що значно ускладнить процес подальшої терапії. Якщо ступінь ураження буде суттєвим, тоді поразка віднесеться ще й до мозкової оболонки.
Методи лікування
Якщо виникли симптоми присутності вушного кліща, тоді потрібно відразу звернутися до спеціалізованого медичного закладу, фахівці знають, як безпечно та ефективно видалити котячий вушний кліщ. Кваліфікований ветеринар запросто розпізнає прояви недуги, після визначення особливостей недуги, він становитиме найбільш раціональний та доцільний план лікування. Зовсім не обов`язково тривалий час перебуває в цій установі, адже терапія легко реалізується самостійно в домашніх умовах.
Боротися з цим паразитичним захворюванням необхідно комплексно, тобто терапія має бути спрямована одночасно на кілька факторів. В іншому випадку досягти позитивного результату не вийде, оскільки постійно буде ризик рецидивів. При лікуванні отодектозу звертаються до наступних напрямків:
- зменшення чисельності кліщів у вухах тварини ручним методом, для цього потрібно регулярно прочищати вуха та фізично видаляти паразитів, а потім знищувати їх, щоб не допустити повторного зараження чи виникнення недуги у іншої тварини;
- використання спеціальних медичних засобів місцевого впливу, при цьому їх закопують, засипають або розпорошують на поверхню вушного простору;
- застосування антибіотиків дозволяє усунути запальний процес, проте це необхідно лише в тому випадку, якщо захворювання досягло значних оборотів.
Лікувати проблему в домашніх умовах зовсім не складно, головне дотримуватися всіх рекомендацій фахівців, а також не допускати передозування чи самостійно вносити корективи у процес лікування. При недотриманні цих правил виникнуть різні ускладнення, деякі з них можуть становити ще більшу небезпеку, ніж сам кліщ. Не треба думати, що лікувальна терапія вимагає мало зусиль, оскільки коти не любителі побічних процедур та маніпуляцій, найкраще попросити допомогу ще однієї людини. Перший результат не з`явиться відразу ж, досить зачекати, причому все залежить від ступеня ураження організму.
Фахівці радять сповивати тварину, тобто укутувати в пелюшку, простирадло або рушник, таке рішення не допустить травмування тварини та оточуючих людей.
Особливості терапії
В першу чергу вуха необхідно очистити, ретельно позбавити порожнину продуктів життєдіяльності кліщів, часто разом з цим можна дістати і самих паразитів. Робити такі маніпуляції необхідно ватним тампоном, попередньо змоченим в антисептичному засобі, наприклад, мірамістин або хлоргексидин. Замість цього розчину деякі вважають за краще застосовувати воду, але таке рішення є менш ефективним.
Після цього засоби можна вводити прямо у вухо, завдяки чому вдасться позбавитися кліща, діючи на нього прямим чином. Найчастіше застосовують краплі, наприклад, «Аматризин», «Аурікан», у цій справі непогано себе зарекомендували аерозолі – «Ціодрин», «Дерматозоль», «Акродекс» тощо. д., або мазь - "Амідель-гель". Ці лікарські засоби мають доступну вартість, тому їх може дозволити собі людина з будь-яким доходом, продаються вони в аптеках або прямо у ветеринара.
- «Аматризин»
- "Аурікан"
- Мазь - "Амідель-гель"
Після введення лікарського препарату ще деякий час кішку потрібно потримати у себе на колінах, ніжно масажую вушка. Кінцевим процесом буде закапування камфорного або мигдального масла. Для вагітних кішок або кошенят деякі засоби мають протипоказання, цей факт обов`язково потрібно враховувати при використанні будь-якого засобу від отодектозу. Обов`язково потрібно уточнити у лікаря особливості лікування в цих випадках, щоб не призвести до виникнення різних ускладнень. Лікувати патологію потрібно трьома курсами, між якими слід проміжок до одного тижня. При цьому дуже важливо враховувати особливості життєвого циклу паразиту. Препарати, в основі яких є спирт, застосовувати для терапії проти вушного кліща у кішки категорично заборонено.
Якщо тварина перебуває у тяжкому стані, що пов`язано з виникненням великого запального процесу, тоді фахівець вирішує приймати антибіотики. Вводиться препарат за допомогою підшкірних ін`єкцій. Уколи робити кішкам не так вже й складно, як може здатися на перший погляд, тому людина зможе реалізувати це в домашніх умовах. Головне ретельно проконсультуватися з лікарем, щоб він пояснив особливості цього процесу та описав докладний алгоритм дій.
Вушний кліщ та кішок – це небезпечний паразит, який нерідко виникає у домашніх тварин, які контактують із бродячими тваринами. У будь-якому випадку за наявності симптомів недуги, який проявляється у вигляді нестерпного сверблячки та змін у поведінці кішки, слід відправитися до спеціалізованого медичного закладу для тварин. Фахівець проведе низку діагностичних заходів, на основі отриманих даних він призначить лікувальну терапію. Реалізувати її можна в домашніх умовах, для цього достатньо виконувати низку простих правил.
Якщо не приступити до лікування, тоді можна привести до розвитку різних ускладнень, одним із таких є токсоплазмоз у котів. Самостійно призначати лікувальні заходи категорично заборонено, оскільки не можна забувати про ступінь ураження організму, різновид кліща та індивідуальні особливості тварини, що визначити людині без знань не під силу. Підшкірний кліщпотрібно лікувати лише тими засобами, які прописав ветеринар.