Виділення з очей у собаки: причини, симптоми, лікування

Виділення з очей у собаки є важливим симптомом, який у жодному разі не можна не брати до уваги. Подібний прояв може свідчити як про незначне механічне пошкодження очей, так і супроводжувати початкову стадію небезпечного інфекційного захворювання. При виявленні гною чи сльозотечі у свого вихованця, найкраще, що може зробити господар, – показати тварину фахівцю. Звичайно, промивання очей можна проводити і в домашніх умовах, однак поодиноке усунення секрету слізної залози допомагає далеко не завжди. Про причини виділень із очей у собаки розповідаємо далі.

Алергічна реакція

У багатьох випадках причиною гною стає алергія на будь-який подразник, який власник собаки не встиг розпізнати. Часто очі починають гноитися після додавання в раціон вихованця якогось нового компонента, на який організм тварини негативно відреагував. Окрім їжі, алергічну реакцію можуть викликати:

• блохи;
• пилові кліщі;
• побутова хімія;
• випадковий предмет, з`їдений на вулиці.

Отже, якщо ви періодично вигулюєте свого вихованця, то завжди пам`ятаєте про ризик появи у нього раптової алергії.

Симптоми

Розпізнати алергічну реакцію організму, що почалася, можна за такими проявами:

• рясна і безперервна сльозотеча, в результаті якої на морді у тварини з`являються вологі «доріжки»;
• внаслідок постійної вогкості, зосередженої навколо області очей, починається активне розмноження бактерій, що призводить до утворення гною;
• опухання губ чи мочки носа;
• чхання;
• постійне свербіння, внаслідок чого собака починає люто розчісувати себе, позбавляючись значної частини вовни;
• сльозотеча часто, але не завжди супроводжується дерматитом, появою плям, що мокнуть, по всьому тілу вихованця.

Спостерігається у алергії і тяжка симптоматика, що виявляється у набряку легень, спазмах бронхів та інших проявах, несумісних із життям. У таких випадках необхідно негайно доставити тварину ветеринару, який призначить лікування.

Докладніше про причини, ознаки, діагностику, лікування та профілактики алергії у собак, читайте у спеціальній статті на нашому порталі.

Хвороби грибкової чи бактеріальної природи

Зупинятися на всіх бактеріальних захворюваннях, які викликають гнійні або водянисті виділення з очей собаки, не представляється можливим в рамках однієї статті. До того ж єдиної групи симптомів, властивої всім цим недугам, не існує, оскільки кожен патогенний мікроорганізм поводиться по-своєму.

Симптоми бактеріальних хвороб

Ми можемо лише приблизно намітити загальні симптоми, за якими господар вихованця може зробити припущення про наявність та характер недуги:

• підвищення температури;
• лихоманка або озноб;
• збліднення слизових оболонок;
• погіршення стану вовни - вона починає злипатися, випадати клаптями;
• схуднення, внаслідок відсутності інтересу до їжі;
• чхання, виділення з носа, риніт;
• гнійні та гнійно-серозні виділення з очей;
• загальний пригнічений стан, уповільнені дії.

Інші симптоми залежать від того, яку частину тіла атакувала бактерія. Якщо ми говоримо про травну систему, то у собаки матимуть місце блювання, пронос, діарея та інші ознаки збою роботи травного тракту. Якщо бактеріальне захворювання зачіпає шкірні покриви, то господар найшвидше помітить появу лисин та утворення виразок, струпів, екзем на шкірі вихованця.

До бактеріальних захворювань, що найчастіше зустрічаються серед собак, відносяться такі:

• гермабартонельоз;
• туберкульоз;
• колібактеріоз;
• бруцельоз;
• бореліоз;
• туляремія;
• лістеріоз та інші.

Види грибкових захворювань

Грибкові захворювання прийнято ділити на три види за тяжкістю їхнього впливу на організм собаки:

• поверхневі вражають верхній шар шкіри та слизові оболонки. Саме поверхневі грибкові хвороби асоціюються з виділеннями з очей у тварини. До таких хвороб відносяться кандидоз, мікроспорія та маласезіозний дерматит-
  

  Поверхневий грибок у собаки

• підшкірні: такі хвороби, як правило, розвиваються після механічних пошкоджень шкірних покривів. Серед підшкірних захворювань найпоширеніший споротрихоз;
• системні захворювання вважаються найбільш серйозними, оскільки, крім шкіри, зачіпають і системи внутрішніх органів. Такий тип недуг може загрожувати життю собаки за відсутності лікування. До системних хвороб належать аспергільоз, кокцидіомікоз та гістоплазмоз.
  

  Аспергільоз, що локалізується в носі у собаки

За однією зовнішньою симптоматикою поставити діагноз практично неможливо, тому ветеринар відправляє аналізи тварини в лабораторію, щоб уточнити свої припущення та з`ясувати конкретний тип грибка. Як лікування від бактеріальних та грибкових захворювань призначаються антибіотики та протигрибкові препарати.

Вірусні захворювання

Вірусні захворювання вважаються найнебезпечнішою групою захворювань, оскільки вони мають сильний негативний вплив на організм собаки навіть у разі її подальшого лікування. Серед найпоширеніших вірусних хвороб значаться чотири основні варіанти:

• парвовірусний ентерит;
• інфекційний гепатит;
• чума собак;
• сказ.

Симптоми

Небезпека вірусних захворювань полягає ще й у тому, що їх початкові прояви багато в чому схожі на прояви нешкідливих недуг, таких як алергія. До проявів, що опосередковано вказують на вірус, входять:

• підвищення температури;
• апатія, слабкість, відсутність у собаки інтересу до того, що відбувається;
• відмова від їжі;
• сльозотеча або нагноєння у куточках очей;
• виділення з носа, чхання та кашель, характерні для риніту;
• невмотивовані напади блювоти та діареї;
• важке і часто дихання, задишка після фізичного навантаження.

Також існує певна група вірусів, схильна до хронічного перебігу, яка виявляє себе у прихованій формі. У собак, які заразилися подібним вірусом, відсутні явні прояви у вигляді високої температури та слабкості, вони можуть зберігати свою бадьорість та активність. Однак про наявність недуги свідчать рідкісні виділення з очей та носа, які більшість господарів відносить до риніту.

Саме тому виділення з очей, навіть не підкріплювані іншими серйознішими симптомами, є серйозним приводом показати тварину ветеринару. Пам`ятайте, що прояви, які спочатку здаються вам незначними, можуть різко посилитися і призвести до швидкої смерті вихованця, якщо хронічна форма захворювання перейде в гостру.

Травми очей

Травми очей, отримані собаками при неакуратному русі, є найбільш очевидною причиною слізних виділень. Однак очевидність має силу тільки в тому випадку, якщо господар був свідком одержаного удару. Якщо ж людина упустила цей момент, то зміна стану ока тварини може стати для неї загадкою.

Серед травм, що призводять до виділення з очей, ветеринари виділяють три основні типи:

• травма, що виникла в результаті бійки собаки з якоюсь твариною у вуличних чи домашніх умовах. Цим тваринам, як правило, виявляється інший собака або кішка, з якою у вихованця не вдалося побудувати дружніх стосунків. Втім, іноді травмування має місце і під час гри;
• травма, що виникла внаслідок влучення в око пилу, піску та інших дрібних сторонніх предметів. Даний тип травми складно віднести безпосередньо до травм, швидше, це можна назвати механічним пошкодженням, від якого не захищено жодного вихованця. На думку про те, що в око вихованцю потрапив пісок, наводять постійні спроби тварини почухати око, примружування та сльозотечу-
  

  Викликати роздратування очей у собаки здатна навіть звичайнісінький пил

• травма, що виникла внаслідок влучення в око гострого предмета. Рана, що утворюється на рогівці, в результаті контакту з стороннім предметом може бути як очевидною, так і непомітною. При невеликому пошкодженні собака примружуватиме очі, часом не повідомляючи про свої больові відчуття. Серйозні ж травми спонукають тварину заплющити очі, зосередитися на болю і навіть поводитися в агресивній манері.

Як розпізнати травму?

Навіть якщо ви не були свідком того, як ваш пес пошкодив собі око, існує досить надійний спосіб ідентифікувати травму. При пошкодженні, як правило, страждає певне око (виняток становить випадок з попаданням піску) у той час, як при алергіях і захворюваннях йдеться про виділення з обох очей одночасно.

Тому, якщо ви бачите, що сльозиться тільки одне око в той час, як інше залишається чистим, можна з великою ймовірністю припустити, що виділення з очей не мають патологічного характеру.

Відео — Наслідки попадання стороннього тіла в око собаки

Роздратування рогівки

Утворення гною або слізних виділень відбувається і при подразненні шкіри очей після контакту з їдкими хімікатами. Рогівка собак дуже чутлива до різної побутової хімії, яка може не лише викликати алергію, а й призводити до нападів сльозливості. Гній з`являється лише за умови постійного контакту собаки з леткими речовинами.

До найбільш небезпечних для собачих очей компонентів побутової хімії можна віднести:

• хлоровмісні речовини;
• порошкову завись.

Іноді рогівка може негативно реагувати і на вовну самого вихованця, що характерно для вихованців довгошерстих порід. Контакт з рогівкою є як у чубчика, так і у бороди собаки, тому якщо ви часто стикаєтеся з проблемою сльозогінності, а собака при цьому здорова, має сенс ретельніше продумати її стрижку.

Паразитарна інвазія

Паразити здатні викликати подразнення очей як непрямим чином (отруюючи організм тварини продуктами своєї життєдіяльності), так і прямим, опиняючись у нього в оці. Серед небезпечних для здоров`я вихованця паразитів виділяють наступні:

• блохи;
• кліщі;
• гельмінти та лямблії.

Крім самого факту свого існування, паразити здатні викликати алергічну реакцію, яка лише посилюватиме тяжкий стан тварини та посилюватиме сльозотечу.

Телязіоз

Особливий дискомфорт собаці може принести телязіоз (різновид паразитарної інвазії), оскільки телязії локалізуються саме в очах тварин, викликаючи їхнє нагноєння та постійні виділення. В оці тварини можуть уміщатися від 10 до 70 телязій, що призводить до поступового погіршення стану ока собаки. Якщо перші етапи розвитку хвороби не мають жодних примітних симптомів, крім блискучої оболонки ока, то в міру розвитку телязіоз завдає все більшої шкоди вихованцю.

Симптоми

Симптоматика телязіозу залежить від того, на якій стадії знаходиться захворювання:

• ранні етапи супроводжуються підвищеною сльозогінністю та роздратованою реакцією собаки на джерела світла;
• у міру розвитку захворювання у собаки запалюється і червоніє кон`юнктива, та якщо з слізного каналу тварини виділяється субстанція, що містить у собі гній і слиз;
• без лікування на заключній стадії рогівка каламутніє і може суттєво деформуватися, призводячи до часткової або повної сліпоти вихованця.

Як провести дегельмінтизацію собаки? Відповідь на це запитання шукайте у спеціальній статті на нашому сайті.

Хвороби очей

Нарешті, причиною виділень з очей собаки може бути невиявлене захворювання, певним чином пов`язане з органами зору. Хвороби очей, найбільш характерні для собак, позначені в таблиці нижче.

Таблиця. Хвороби очей у собак

Прискорене та неконтрольоване скорочення м`язової тканини повік. Розпізнати блефароспазм досить легко: собака починає неприродно часто моргати, а з її слізних проток виділяється велика кількість ексудату. Самі очі при цьому набухають і набрякають. Строго кажучи, блефароспазм не є окремим захворюванням, а виступає одним із симптомів якогось захворюванняДане захворювання супроводжується запаленням шкірних і підшкірних шарів століття, що супроводжуються гнійними виділеннями, що згодом покриваються коростами. Нерідко блефарит поєднується з іншими захворюваннями очей, будучи швидше доповненням, ніж самостійною хворобою. Виникає внаслідок травм ока, інфекцій або спадкової схильностіПри пролапс третя повіка переміщається в куточок ока, внаслідок чого очне яблуко запалюється і червоніє. В основному захворювання зачіпає одне око, проте іноді трапляється двосторонній процес. Небезпека пролапсу полягає в тому, що він пригнічує роботу слізних залоз, створюючи благодатний ґрунт для розвитку кон`юнктивіту та креатиту. Вважається, що існують породи, більш схильні до пролапсу – англійські кокер-спанієлі та гончіЗапалення кон`юнктиви є найпоширенішою недугою у групі очних хвороб. Розпізнати кон`юнктивіт можна за набухання повік, скупчення гнійної субстанції у внутрішньому куточку очей і усунення третього століття. Собаки, що захворіли на кон`юнктивіт, починають часто моргати, а іноді намагатися лапами прочистити очі

Методи лікування

З вищеописаних причин легко зробити висновок, що способи лікування сльозогінності та гнійних виділень ґрунтуються на правильно поставленому діагнозі. При вірусних захворюваннях знадобиться одне лікування, а при кон`юнктивіті чи механічному пошкодженні зовсім інше. Далі ми коротко розглянемо способи лікування всіх недуг, про які говорили у попередніх розділах:

• алергія: щоб усунути алергічну реакцію, необхідно виявити її збудник. Алергія буває на харчові продукти, побутову хімію, парфумерію, бліх та інші речовини із зовнішнього середовища. У багатьох випадках симптоми алергії згасають після виявлення її джерела. Іноді ветеринар також призначає антигістамінні препарати, щоб зменшити інтенсивність симптомів-
  

  Щоб перемогти алергію, господар повинен детально проаналізувати умови утримання тварини

• грибкові захворювання: для лікування важких підшкірних захворювань використовуються такі препарати, як "Флуконазол", "Амфотерицин В", "Тіабендазол", йодид калію та інші. Також тваринам часто призначають фізіологічні розчини, що вводяться внутрішньовенно. При використанні місцевої терапії ділянки шкіри, пошкоджені грибком, обробляються «хлоргексидином», а також спеціальними лосьйонами;
• віруси: специфічного лікування вірусних захворювань не існує. У завдання лікаря входить порятунок тварини від певних симптомів. Слід зазначити, що далеко не завжди ветеринару вдається врятувати хворого собаку, особливо цуценя. Найкращий спосіб не допустити появи в організмі тварини вірусних інфекцій – проходити з ним профілактичну вакцинацію і від чуми, і від сказу та інших недуг, про які ми вже говорили раніше-
  

  Вакцинація дозволить господарю собаки уникнути появи симптоматики інфекційних хвороб у свого вихованця

• паразити: уникнути зустрічі собаки з гельмінтами досить просто – для цього від господаря потрібно не забувати глистогонити свого вихованця за допомогою «Празитела», «Дірофіна», «Дронтала», «Каніквантела» або інших антигельмінтних засобів. І лікування, і профілактика проводяться одними і тими самими препаратами. Якщо ж ми говоримо про бліхи та інші ектопаразити, то на допомогу господарю приходять всілякі спреї, шампуні, краплі, а також спеціальні протиблошні нашийники;
• хвороби очей: деякі хвороби, такі як пролапс третього століття, лікуються переважно оперативним шляхом. При дерматиті століття тварині призначаються антибіотики широкого спектра дії. При кон`юнктивіті активно застосовуються антибактеріальні препарати, а шкіра навколо очей змащується тетрацикліновою маззю. Блефарит лікується, залежно від його природи, антибактеріальними чи протиалергічними ліками.
  

  Хвороби очей у більшості випадків легко піддаються лікуванню при своєчасному зверненні до лікаря

Допомога собаці

Звичайно, всі поради, що описані вище, можна почати застосовувати тільки після того, як ветеринар підтвердить діагноз і призначить відповідні препарати. Однак, як полегшити страждання вихованцю ще до приїзду до кабінету лікаря?

• промиванням очей відваром із трав або слабкої чайної заварки. Як трава використовуються ромашка і календула, також підійде і «Фурацилін»-
  

  Промивати очі вихованцю рекомендується лише після консультації з ветеринаром

• накладанням мазі (як правило, тетрациклінової) на внутрішню частину століття. Щоб мазь потрапила в потрібну точку, необхідно акуратно відтягнути нижню повіку собаки, не викликавши у неї протестної реакції, і розмістити ліки, після чого закрити повіки тварини;
• надяганням захисного коміра. Якщо собака починає активно терти повіки, необхідно обмежити їй доступ до очей, щоб тварина не занесла додаткових мікробів за допомогою лап. Для захисту очей найзручніше використовувати комір, який можна знайти в будь-якій ветаптеці.

До речі! Процедура закапування очей може викликати протест у собаки, особливо вперше. Тому бажано приступати до цієї дії, користуючись допомогою «помічника», який триматиме вихованця. Докладніше, як закапати очі собаці з найменшими зусиллями можна прочитати нижче.