Лікування аденоми гепатоїдних залоз у собак

Гепатоїдні залози яскравіше виражені у самців.

Гепатоїдні залози розташовані як на передній частині тіла, так і на задній, а так само на кінцівках, проте коли йдеться про захворювання, то найчастіше аденома гепатоїдних та преанальних залоз зливається в один діагноз. Так відбувається через сильну розгалуженість залоз у хвостовому просторі, і при гістологічному дослідженні знаходять клітини, які відповідають гепатоїдним залозам (схожі на гепатоциди - клітини печінки, звідси і назва).

Аденома гепатоїдної залози

При погіршенні ситуації собака втрачає інтерес до їжі.

Кожному живому організму властиво старіти. Якою б не була задокументована тривалість життя собаки, тварини, які досягли 10 років, вважаються старими. Саме в цьому віці починають проявлятися всі хронічні недуги, а також з`являтися нові.

Старіють клітини всього організму, і кожна з них поводиться по-різному. Клітини гематоїдних залоз відмирають дуже повільно, тому процес цей досить тривалий і спочатку майже непомітний.

Однак через деякий час собака починає проявляти занепокоєння, особливу увагу до прианальної області, облизування, покусування, тертя об предмети. Через деякий час можна буде виявити, що команда «Сидіти» виконується неохоче, якось особливо, чого раніше не помічалося.

При посиленні процесу собака втрачає апетит. Згодом тварина худне і виснажується.

Тенезми

Іноді у собаки відбуваються тенезми. Позиви до акту дефекації можуть бути як часті, так і рідкісні, з виділенням фекальних мас або без них. Сам факт наявності позиву є для тварини сильним занепокоєнням, яке може переходити як в апатію, так і в агресію собаки.

Позиви до акту дефекації можуть спричинити агресію у собаки.

Обстеження тварини

Оглянувши область навколо анального отвору можна бачити припухлість, пропальпувавши цю область відчуваються ущільнені горбки, або один горбок. Ущільнення може бути від 0,5 до 3 см.

• Вовняний покрив найчастіше відсутній і область припухлості має добре обмежений характер. Якщо захопити припухлість пальцями, то відчуватиметься рухливість.
• Шкіра в області припухлості, як правило, напружена. Навколо припухлості, або навіть у центрі можуть утворюватися свищеві отвори з постійними або виділеннями серозно-гнійного характеру, що чергуються.
• Область навколо припухлості може мати набряклі явища, що поширюються на хвостову зону.

В області анального отвору спостерігається припухлість.

Якщо тварина щорічно проходить планове обстеження, то патологія може бути виявлена ​​на її перших стадіях.

Диференційна діагностика

• У випадку, коли аденома локальна, кінці її добре відчутні і вона рухлива, є всі передумови вважати, що це доброякісне новоутворення, яке легко можна усунути хірургічним шляхом.
• Якщо пухлина «розпливчаста», то необхідно відрізнити її від аденокарценоми - злоякісного новоутворення.
• Провівши біохімічні дослідження крові, пальпацію лімфатичних вузлів, гістологічні дослідження можна встановити точний діагноз та ступінь ризику, для чотирилапого.
• Як правило, у процес втягуються і прилеглі тканини, що робить діагностику скрутною, а диференціацію неможливою.
• Тривалий розвиток процесу, без своєчасного звернення до фахівця, ускладнює як діагностику, так і лікування, що може призвести до неприємних наслідків.

Точний діагноз встановлюється внаслідок дослідження крові.

Лікування аденоми гепатоїдних залоз

Антибіотики призначаються, якщо є гнійний перебіг.

Якщо аденома зовсім дрібна, що не створює дискомфорт тварині, то вона видаляється із застосуванням кріохірургії або без такої. Якщо занепокоєння у тварини сильне, показано видалення пухлинної тканини та пари анальних залоз.

Як правило, після правильного та своєчасного хірургічного втручання стан пацієнта нормалізується.

Якщо до пухлинного процесу приєдналася гнійна течія, то без антибіотикотерапії обійтися не можна.

Медикаментозне лікування

У період лікування собаці потрібно забезпечити тишу та спокій.

Практикуючі лікарі дуже часто призначають комбінацію препаратів, яка перевірена часом – це амоксицилін з метронідазолом. Амоксицилін запобігає прояву резистентності до метронідазолу, а широкий спектр дії обох плюс синергія препаратів збільшує ефект у кілька разів. Пригнічуючи розвиток мікрофлори, комбінація цих двох препаратів дозволяє тканинам відновитися значно швидше.

Призначаючи курс лікування не можна обійтися кількома уколами, терапія повинна проводитись протягом 10-12 днів.

У період лікування та після, тварині забезпечують спокій. У цей період протипоказані надмірні фізичні навантаження, довгі прогулянки, переохолодження та перегрівання.

Прогноз захворювання

На жаль, встановлено той факт, що рецидиви після лікування виникають у 65% від усіх тварин, які зазнали лікування.

Якщо пухлина була невелика і без метастазів, зі своєчасним діагностуванням та проведеним лікуванням, то тварина має шанс на одужання, але прогноз обережний.

У собаки є шанс на одужання, якщо захворювання було не занедбаним.

При метастазах та запущених процесах прогноз не сприятливий і після лікування, як правило, собаки живуть не більше 12-18 місяців.

Відео про аденому у собак