Симптоми та лікування гломерулонефриту у собак

Симптоматика

Досить тривалий час клініка захворювання нічим не проявляється, крім протеїнурії.

• Однією з можливих ознак може бути потьмяніння вовни, її ламкість, пересихання шкіри. Тяжкий стан може бути провокацією тромбів. Прогресування також виражається періодичною тахікардією, візуально її можна спостерігати як задишки та поверхневого дихання.
• Підвищується артеріальний тиск, внаслідок чого в очах лопаються судини, що може стати причиною глаукоми. У тварини збільшується живіт, це говорить про наповнення черевної порожнини рідиною та утворення водянки - асциту. Кінцівки набрякають, також відзначаються набряки геніталій та лицьової області.
• Тварина часто і багато п`є, внаслідок цього відбувається прискорене сечовипускання. Вихованець стрімко втрачає вагу, аж до повного виснаження. Прогресує нудота та блювотні позиви, які переростають у сильне блювання. Настає летаргійний стан.
• Утруднення з дихальною функцією, хрипи. Якщо виникає ця ознака, слід негайно везти тварину до клініки, оскільки це, швидше за все, свідчить про те, що почався набряк легень. Якщо своєчасно не вжити відповідних заходів, пес може загинути.

Одним із симптомів захворювання є задишка.

Постановка діагнозу

При з`ясуванні причин патології слід всі діагностичні заходи направити на визначення основних проблем з нирками, наявності супутнього захворювання.

1. Проводять лабораторне дослідження сечі на предмет наявності протеїнурії.
2. Беруть кров для проведення аналізу на предмет виявлення анемії, запальних процесів, інфекції, рівня тромбоцитів.
3. Досліджують кров`яну сироватку для з`ясування балансу білків та креатину.
4. Вимірюють тиск, щоб виявити чи спростувати системну гіпертензію.
5. Проводиться біопсія нирок. Ця маніпуляція здійснюється під дією анестезії. На жаль, без даних цього обстеження неможливо бути впевненим у правильності передбачуваного діагнозу. Крім іншого, завдяки біопсії можна здійснити диференціацію від амілоїдозу.

Для встановлення діагнозу потрібен аналіз сечі.

Лікування собаки

Лікування слід розраховувати на одного, конкретного вихованця, індивідуальний підхід. Призначення повинні залежати від стадії захворювання, перебігу, інтенсивності симптомів, занедбаності, загального стану собаки, наявності супутньої недуги.

Фундаментом терапії стає усунення першопричини гломерулонефриту. Якщо це новоутворення, слід видалити його хірургічним методом. Якщо це інфекційна патологія, направити всі сили на усунення збудника.

• Основна маса пацієнтів госпіталізації не потребує, але тварини, у яких спостерігається азотемія, значна гіпертензія чи тромбоемболічний синдром обов`язково госпіталізуються. Обмежуються фізичні навантаження.
• Рекомендовано призначення імуносупресивної терапії. Призначаються глюкокортикоїди, азатиприн, хлорамбуцил, циклофосфамід, циклоспорин. Однак імуносупресори не варто призначати, якщо відзначається важка протеїнурія. Використовується аспірин, він сприяє зниженню запалення, запобігає появі тромбів. Еналаприл застосовується як інгібітор ферменту, знижує тиск, усуває протеїнурію. Якщо у пса реєструється азотемія, цей комплекс слід обережно призначати.
• Дієтичне харчування складається з урахуванням вмісту білків. Дієта низькобілкова складається. Рекомендовано також підбирати продукти для харчування тварини з низьким вмістом натрію. Це знизить ризик підвищення артеріального тиску.
• Далі підбираються продукти, до складу яких входять поліненасичена жирна кислота. Ця їжа запобігає розвитку протеїнурії, сприятиме зниженню запального процесу в клубочковому апараті нирок. Можна годувати пса готовим лікувальним кормом, давати риб`ячий жир.

Імуносупресивна терапія включає застосування препарату Хлорамбуцил.

Профілактика

Як профілактичні заходи необхідно регулярно вимірювати артеріальний тиск, зважувати тварину. Відвідувати клінічну лабораторію та проводити дослідження сечі та крові. Після завершення лікувальних процедур потрібно проводити контрольне обстеження спочатку через місяць, потім через три місяці, далі через півроку та через дев`ять місяців.

Як профілактичний захід потрібно стежити за вагою собаки.

Прогнози

Прогноз при гломерулонефриті, найчастіше, обережний або несприятливий, але, якщо суворо дотримуватися лікарських інструкцій, то можна забезпечити вихованцю цілком комфортне існування. Основа профілактики - постійний контроль через те, що одного разу хвора тварина схильна до постійного ризику рецидивів. Не варто скидати з рахунків регулярну дегельмінтизацію, вакцинацію, регулярну місцеву обробку шкірного та шерстного покриву, місця проживання.

Слід своєчасно проводити вакцинацію.

Відео про хронічний гломерулонефрит у собак