Причини появи папілом у собак та методика їх лікування

Вірус, що викликає папіломатоз у собак, проникає в клітини епітелію через рани та мікротріщини. Шляхом розподілу він розростається та провокує хромосомну нестабільність, а також мутації. Внаслідок цих явищ зароджуються доброякісні новоутворення. Відомі випадки, коли деякі різновиди папілом трансформуються на злоякісні карциноми, але таке буває досить рідко.

Безоболонковий збудник папіломатозу, що відноситься до сімейства Papovaviridae, має високу стійкість під впливом зовнішнього середовища та реагентів хімічного походження. У його будові можна розрізнити 6 білкових одиниць. Після зараження собаки ніякі симптоми не виявляються протягом місяця, або їх може не виникати взагалі, якщо у тварини міцний імунітет та задовільні умови життя. Але навіть у цьому випадку заражений організм небезпечний для інших особин.

Найчастіше вірус передається:

• При контакті здорового пса із зараженим;
• через медичні інструменти;
• Через предмети догляду за тваринами та іграшки.

Найбільше схильні до зараження тварини з низьким імунітетом, які пережили хворобу або стрес. Варто зазначити, що вірусний папіломатоз собак не становить небезпеки для людини.

Різновиди недуги

Особливістю папілом є те, що вони ростуть назовні, а не всередину тканин верхнього шару шкіри або слизових оболонок. Оскільки через ці утворення проходять кровоносні капіляри, при зриванні їх може сочитися кров.

Всі папіломи можна розділити на види відповідно до їх розміщення на тілі тварини:

• Оральні – виникають у молодих особин у вигляді білих папул у ротовій порожнині пса, а в деяких випадках – на губах чи носі;
• Перехідноклітинні - мають круглу форму і виникають в районі живота і пахв;
• Шкірні - невеликі утворення розміром до 0,5 см, найчастіше виникають на голові або повіках у дорослих псів;
• Подушечкові – виникають у дорослих собак на подушечках лап;
• Множинні - з`являються у невеликих порід на нижній частині тулуба або стегнах у вигляді пігментованих бляшок, які з часом покриваються лускатою тканиною;
• Генітальні – зустрічаються дуже рідко, розташовуються на статевих органах тварин.

У деяких випадках визначити різновид папіломатозу у собак може лише кваліфікований фахівець.

Симптоматика та діагностування

Після закінчення інкубаційного періоду, через місяць після зараження вірусом, на слизових оболонках або шкірі тварини з`являються гладкі круглі висипання рожевого кольору. Згодом вони розростаються, набувають шаруватої форми і шорсткості, а відтінок стає темнішим. За відсутності лікування папіломи можуть займати велику площу на певній ділянці тіла, але найчастіше це поодинокі утворення.

Наявність ознак папіломатозу залежить від місця локалізації бородавок. Якщо утворення перебувають у роті, можуть спостерігатися такі признаки:

• Утруднення жування та ковтання їжі;
• Підвищене слиновиділення;
• Неприємний запах із пащі.

А також приносить великі незручності собаці наявність папілом на подушечках лап, при цьому тварина може шкутильгати або не ставати на ногу через біль. Деякі види папілом не завдають дискомфорту тварині, але при їх випадковому зриві відкривається кровотеча з подальшим інфікуванням ранки. У будь-якому випадку потрібно звернутися до ветеринара та лікувати вихованця, адже бородавка може розростатися, тим самим ускладнюючи стан собаки.

Як правило, діагноз папіломатоз ставиться на основі зовнішнього огляду вихованця та подальшого проведення лабораторного дослідження зразка новоутворення на тілі пса. Діагностиці може перешкоджати наявність густої вовни. Уражені ділянки у важкодоступних місцях, наприклад, серед подушечок лап або на статевих органах також дуже складно помітити.

Лікування та медикаментозна терапія

Папілома у собаки може пройти самостійно за умови покращення стану здоров`я тварини, а також коригування раціону харчування. Але якщо ніякі старання не допомагають позбавитися бородавки, яка заважає тварині або завдає фізичного болю, ветеринар приймає рішення про видалення її оперативним шляхом.

Види операцій, що застосовуються для видалення папілом у собак:

• Кріохірургія – видалення шкідливих клітин під впливом низьких температур;
• Видалення хірургічним скальпелем;
• Електрокоагуляція - видалення утворень за допомогою струму;
• Видалення лазером.

Перші три варіанти проводяться під місцевим наркозом. Найчастіше перевага віддається видаленню скальпелем, адже цей метод більш доступний, надійний та безпечний. За допомогою лазерної терапії виводять великі нарости або бородавки, що виникли у важкодоступних місцях. Рішення про операцію приймає ветеринар на основі обстеження вихованця, результатів аналізів та візуального огляду.

Найчастіше видалення папілом призначається наступним категоріям тварин:

• Молоді собаки віком до 4 років;
• Старі особини після 10 років;
• Цуценята;
• Пси різного віку з ослабленим імунітетом.

Існують варіанти видалення папілом у домашніх умовах, вдаватися до яких вкрай небажано. Краще одразу проконсультуватися з ветеринаром та обговорити з ним безпечну сучасну методику видалення, ефективну та безболісну. Безневинні на перший погляд традиційні народні методи самолікування можуть спровокувати перехід доброякісної освіти на злоякісне.

Якщо протягом тривалого часу не зникає папілома у собаки, лікування за допомогою медикаментозної терапії може спричинити ремісію недуги протягом двох тижнів після початку використання препаратів.

Важливо пам`ятати, що деякі ліки від папіломатозу можуть викликати важкі побічні реакції, тому застосовувати їх для вихованця потрібно за рекомендацією ветеринара.

Також для лікування папіломатозу застосовують:

• Спеціальні креми та мазі;
• Внутрішньовенні введення новокаїну.

Не можна допускати переродження папіломи у фібросаркому, яка відрізняється високою щільністю та лускатою поверхнею, оскільки це утворення після видалення досить часто дає рецидиви.

Профілактичні заходи

Одним з основних методів попередження папіломатозу на сьогоднішній день є вакцинування тварин. Також величезну роль відіграє гігієна вихованця та чистота всіх пристроїв щодо його догляду. Правильно підібрані умови утримання та збалансований раціон, багатий на вітаміни та мінерали, значно знизить ризик захворювання тварини.

Методи профілактики:

• Систематичний огляд тіла тварини на наявність новоутворень;
• Обмеження контакту вихованця з чужими незнайомими собаками;
• Прогулянки на свіжому повітрі;
• При виявленні бородавок мінімізація ризику розчісування або зривання псом.

Важливо пам`ятати, що якісну ефективну терапію може забезпечити лише професіонал, тому не варто намагатись самостійно лікувати тварин сумнівними методами. При виявленні папіломи у вихованця потрібно звернутися до ветеринару якомога раніше, а також слід своєчасно проводити профілактичні огляди.