Лікуємо чорний акантоз у собаки (фото)

У групі ризику знаходяться такси.

Найбільш схильні до генетичного типу хвороби собаки породи такса. У такс патологія розвивається ще в «дитячому» віці, у більшості випадків до настання одного року.

Вторинний акантоз

Ожиріння є приводом для розвитку вторинного акантозу.

Вторинний акантоз розвивається внаслідок таких факторів:

• ожиріння;
• хвороби ендокринної системи;
• злоякісні новоутворення;
• ускладнення шкірних запальних процесів;
• дерматит алергічного походження;
• стафілококова піодермія.

Псевдоакантоз

Крім первинного та вторинного типу виділяють ще й псевдоакантоз. Ця патологія характеризується запальним процесом на шкірних покривах з елементом зміни кольору на окремих ділянках шкіри.

При псевдоакантозах відбуваються запальні процеси на шкірі.

Захворювання безпечне для людини, також не заразне для інших тварин.

Клінічні ознаки чорного акантозу

Симптоми недуги починають виявлятися у цуценят однорічного віку, незалежно від виду виникнення.

При прогресуванні недуги шерсть починає випадати.

Під пахвами кінцівок проглядається симетрична зміна пігментації. Ігнорування симптомів призводить до потовщення шкірного покриву в місцях ураження, випадання вовни та виникнення ознак лишая. Подальше прогресування недуги характеризується подібними симптомами і на тильній стороні лап, під шиєю, всередині вушних раковин. Відсутність лікування провокує попадання інфекції на хвору область і виникає симптоматика вторинної себореї, з`являється сильний свербіж.

Діагностика

Діагностика полягає у диференціації від схожих захворювань, до яких відносяться:

• харчова алергія;
• контактний дерматит;
• атопія;
• гіпотиреоз;
• гіперадренокортицизм;
• гіперестрогеноз.

Підтвердження діагнозу здійснюється шляхом біопсії шматочків шкіри. Якщо акантоз не лікувати, хвороба переходить у хронічну форму та проявляється у вигляді себореї. На поверхні шкіри з`являються лускаті нарости різної форми та будови. Можлива наявність сверблячки. Шерсть собаки стає тьмяною, від неї виходить неприємний запах. Згодом лусочки перетворюються на бляшки, шкіра чорніє.

Якщо акантоз не лікувати, то хвороба стане хронічною.

Прогресування хвороби

Прогресування хвороби виявляється у великому ураженні дедалі більшої частини тіла.

• Собака весь час свербить, часом розчісує шкіру до утворення кровоточивих ран.
• Собака стає нервовим, не дається в руки, при спробі доторкнутися ричить і намагається вкусити, що пояснюється хворобливістю утворень.
• Поява по краях уражень яскравої червоної облямівки говорить про те, що в утвореннях розвивається інфекційна флора.

Під час хвороби собака постійно свербить.

Терапія та лікування собаки

Слід зазначити, що первинна патологія, яка обумовлена ​​генетичним походженням, не піддається повному лікуванню.

• У цьому випадку можна лише тримати під контролем хворобу та не допускати прогресування патології.
• Наявність запального процесу має на увазі застосування антимікробного шампуню.
• Медикаментозне лікування полягає у використанні глюкокортикоїдів.
• Призначаються антигістамінні препарати, щоб уникнути алергічних реакцій.
• Рекомендовані для застосування заспокійливі ліки у вигляді таблеток або ін`єкцій.
• Заспокійливі засоби допоможуть зняти свербіння.

Антимікробний шампунь допоможе за наявності запалення.

Агресивна терапія

Якщо захворювання прогресує та дає ускладнення, застосовується комплексно агресивна терапія.

Для лікування призначається вітамінотерапія.

• Призначається вітамінотерапія, переважно групи Е, курсом на три місяці.
• Застосовуються системні глюкокортикоїди протягом семи днів, у деяких випадках схему змінюють і препарати вводять через день.
• Рекомендовані антибактеріальні засоби. Нерідко потрібне використання шампунів проти себореї. Купати тварину із застосуванням даних шампунів слід не менше двох разів на день.
• Якщо захворювання має вторинне походження, цей комплекс лікувальних заходів дасть позитивний результат вже другого тижня. Суть терапії полягає в усуненні першопричини. Що стосується первинної патології, зумовленої генетичною підоплёкою, то господареві доведеться періодично проводити контрольну терапію, щоб уникнути рецидивів.

Стафіллокова інфекція

Якщо причиною виступала стафілококова інфекція, застосовується специфічне лікування.

• Призначаються імуностимулятори та антибіотики. В окремих випадках потрібне застосування препарату Антифагін.
• Рекомендовані препарати: байтрил, цифлокс, енроксил. Антибіотикотерапію проти стафілококової інфекції слід проводити в комплексі – два або три ліки за один курс.

При стафіллоковій інфекції використовується препарат Байтріл.

Ожиріння

Якщо провокуючим фактором послужило ожиріння, тварину переводять на низькокалорійну дієту, удосконалюють раціон комплексом корисних мікроелементів та розподіляють фізичні навантаження за допомогою тренувань.

Низькокалорійна дієта допоможе впоратися з ожирінням.

Харчова алергія вимагає усунення можливого алергену в комплексі із застосуванням антигістамінних ліків.

Дріжджова інфекція

Тривале ігнорування захворювання може призвести до ускладнення у вигляді дріжджової інфекції.

• У такому разі суть лікування зводиться до використання фунгіцидних та фунгіостатичних засобів, вітамінотерапії та пробіотиків. Рекомендовані засоби: ністатин, амфотирицин В, амфоглюкомін, мікогептин, пімафукорд.
• Імідазольні ліки: кандибене, еколін, міконазол, співарил, канестен, кетаконазол.
• Для купання тварини використовують шампунь Нізорал.

Мазь Ністанін застосовується при дріжджовій інфекції.

Профілактика

Що стосується профілактики, то генетичний акантоз запобігти не вдасться.

• Якщо собака має генетичну схильність до цієї недуги, то зупинити хворобу не можна, можна тільки не допустити прогресування та ускладнень.
• Набутої патології можна уникнути, якщо вчасно вакцинувати вихованця, попереджати виникнення провокуючих факторів.
• Стежити за санітарією житла, не допускати можливого інфікування.

Своєчасна вакцинація попередить виникнення хвороби.

Відео про шкірні хвороби у собак