Лікуємо флюс у собаки в домашніх умовах

Захворювання ротової порожнини у собак зустрічаються частіше, ніж решта. Насамперед це пов`язано з недоглядом власників, неправильним вихованням пса, недбалим ставленням до потреб домашнього улюбленця.

На першому місці серед причин є порушення гігієни ротової порожнини.

• Тваринному періодично необхідно чистити зуби, стежити за станом зубів, видаляти каміння. І також флюс може розвинутись як ускладнення захворювань ротової порожнини: стоматит, гінгівіт, пародонтит, пульпіт.
• Одним із провокуючих факторів виступає вторинна інфекція після видалення хворого зуба.
• Неналежний догляд після операції може спровокувати зараження і розвивається запалення окістя.
• Причиною також служить будь-яка травма – гострим краєм кісточки, камінчиком або іншим стороннім предметом.

Собаці потрібно чистити зуби.

Види флюсу

За характером симптоматики та типу перебігу флюс ділиться на кілька видів, кожен з яких потребує особливого підходу у лікуванні. Види флюсу:

• серозний;
• гнійний;
• дифузний;
• хронічний вигляд.

Серозний вигляд захворювання виникає через механічне пошкодження. Тварина постраждала в бійці з іншим собакою або невдало стрибнула під час гри, вдарившись щелепою. Серозний тип вважається легкою формою і при своєчасному лікарському втручанні протікає та закінчується без серйозних наслідків.

Після бійки собака може набути серозного вигляду флюсу.

Гнійна інфекція розвивається внаслідок того, що своєчасно не виявили початкову стадію хвороби. Накопичення гною в надкістковій тканині відбувається поступово внаслідок прогресування недуги. Вимагає негайного лікування.

Дифузний періостит відноситься до важкого виду і вважається найнебезпечнішим серед усіх типів хвороби. Утворення дифузного типу – це сильно занедбаний процес гнійного флюсу. Характеризується вкрай важким перебігом із можливим наслідком у вигляді сепсису.

Хронічний періостит зустрічається досить рідко. Розвивається у собак із значно зниженими резистентними здібностями організму. Тварини, які страждають на будь-які хронічні захворювання або, які недавно перехворіли, найбільш схильні до розвитку хронічного типу.

Симптоми та ознаки

Перша ознака проблеми – собака хоче їсти, але не може.

• Тварина ходить кругами навколо їжі, скиглив, намагається вхопити їжу губами, але жувати не може і викидає.
• Подібне відбувається і з питтям, проте, якщо вода оптимальної температури, то вихованець може зробити кілька ковтків.
• Неможливість їсти пояснюється сильним болем, причому болить у собаки практично вся щелепа.
• Під час сну раптово схоплюється, веде себе неспокійно, скуголить.
• При більш детальному огляді виявляються зуби, що хитаються.
• Після пиття у посуді з водою можна спостерігати кров.
• У тварини смердючий запах з ротової порожнини, безперервне рясне слиновиділення.
• При ураженні верхньої частини щелепи можуть реєструватися носові кровотечі.

У період захворювання у собаки не виходить нормально поїсти.

Серозний флюс

При серозному перебігу спостерігається незначне набрякання щелепи, окістя припухла. При цьому типі перебігу тварина не відчуває сильного дискомфорту і може поводитися практично без змін.

При серозному флюсі у собаки трохи набрякає щелепа.

Гнійний флюс

Гнійний флюс характеризується утворенням гнійничкових ран на ураженій ясні. Температура тіла підвищується, вся порожнина рота набрякла та болюча, яскравого червоного кольору. Різкий запах гниття з пащі, рясна слинотеча.

Гнійний флюс характеризується підвищеною температурою тіла.

Дифузний флюс

Під час дифузного перебігу тварина почувається дуже важко. Агресія змінюється апатією, пес лежить, жалібно скиглить. Постійно тре морду лапами. Температура тіла значно підвищена, з пащі безперервно тече слина жовтого кольору, можливо з домішками крові.

При дифузному флюсі собака стає апатичною.

Перша допомога та лікування в домашніх умовах

Перед початком лікувальних заходів слід зрозуміти причини розвитку хвороби та форму перебігу.

Для цього здійснюється рентгенографія щелепи. Нарив, що сформувався, слід розкрити, промити дезінфікуючим розчином. Якщо в цьому виникне потреба, ставиться дренаж. Якщо причиною став хворий зуб, його слід видалити. Якщо провокуючим фактором послужив зубний камінь, він також зазнає усунення.

Якщо причиною флюсу став зуб, його потрібно видалити.

Антибіотики

Щоб уникнути поширення інфекції, призначають антибіотики широкого спектру дії. Щоб зняти запалення, рекомендовані протизапальні препарати. Далі застосовують симптоматичну терапію. Для зняття больового синдрому використовують знеболювальні ліки у вигляді ін`єкцій. Призначаються засоби, що підвищують захисні властивості організму. Застосовуються препарати для зняття інтоксикації. Показано лікування антигістамінними засобами.

Антибіотики призначаються, щоб уникнути поширення інфекції.

Народна медицина

Допускається застосовувати для лікування засобу народної медицини. Для промивання ротової порожнини готують настій шавлії. Для цього слід дві столові ложки залити окропом і настояти протягом двох годин. Теплою рідиною промивати уражену область чотири рази на день.

Для промивання можна використовувати настій шавлії.

Можна використовувати відвар ромашки, календули, дубової кори. За однією столовою ложкою кожного інгредієнта залити літром води, кип`ятити п`ять хвилин. Дати настоятися протягом чотирьох годин. Процідити, остудити. Промивати теплим настоєм ясна близько п`яти разів на день.

Профілактика

Мініатюрні породи потребують сухого корму.

• З метою запобігання повторному зараженню необхідно систематично проводити огляд у ветеринара, регулярно здійснювати профілактичну обробку зубів.
• Урізноманітнити раціон собаки сухими кормами. Особливо це стосується мініатюрних порід.
• Господарі помилково вважають, що маленьких вихованців слід годувати лише консервами, проте годування виключно м`якою їжею здатне призвести до утворення зубного каменю і, як результату – флюсу.

Періодичний огляд у ветеринара є профілактичним заходом.

Відео про випадання зубів у собаки