Характерні симптоми токсокарозу у собак та способи лікування

Ці хробаки досить великі — від 7 до 20 см завдовжки, до 3 мм завширшки. Самки набагато крупніші за самців. Вони можуть відтворювати відразу кілька мільйонів личинок, що виявляється в організмі псів навіть на початковій стадії.

Шляхи зараження

Токсокароз у собак може передаватися так:

• личинки паразитів можуть передаватися щенятам до народження;
• через материнське молоко цуценят;
• якщо у пса будь-коли були дані черв`яки, і проводилося лікування, вона може, як і раніше, носити сплячі личинки в тканинах організму. Сплячі личинки можуть оживити і передатися дитинчатам;
• шляхом проковтування фекалій або ґрунту, які заражені личинками;
• якщо особина з`їсть заражене тварина (щур, миша, птицю, заражені відходи великорогатої худоби);
• таргани та дощові черв`яки також можуть бути переносниками захворювання, якщо потраплять у внутрішні органи собаки.

Симптоматика

Токсокароз має достатньо симптомів у собак, але точний діагноз повинен ставити лікар, адже існують різні види нематод, у боротьбі з якими використовуються різні засоби. Про наявність хвороби можуть говорити такі ознаки:

• наявність діареї у легкій чи тяжкій формі;
• сильне блювання;
• втрата ваги;
• виявлення личинок, безпосередньо самих хробаків у фекаліях чи блювотній масі;
• шерсть тьмяна, рідка;
• поганий стан шкіри, свербіж;
• втрата апетиту;
• біль у животі - собака жалібно стогне, скуголить;
• роздутий живіт;
• у запущеній стадії - розрив черевної порожнини.

Хробаки можуть мігрувати з однієї частини організму в іншу, залежно від способу первинного влучення. Вони можуть виявлятися в горлі та викликати першіння. Якщо паразити потрапили в легені, це може спричинити кашель або пневмонію.

Залежно від стану конкретної особи, токсокароз виявляє різні симптоми у собак, і лікування проводиться з індивідуальним підходом.

Діагностика

Ветеринар дізнається у господаря всі симптоми, що спостерігалися при цьому у собаки, знайомиться з історією хвороби. Дізнається, чи була проведена вакцинація та дегельмінтизація. Потім ветеринар проводить огляд пса, який може включати вимірювання температури, ваги і кров`яного тиску, прослуховування легень і пальпацію області живота.

Фахівцеві потрібно провести повний аналіз крові та аналіз фекального мазка. Потім зразок фекалій буде досліджено під мікроскопом, де стане зрозуміло, чи є паразитарні личинки.

Іноді проводиться спеціальний тест: фекальну речовину змішують із хімічним розчином, який поміщають у пробірку, а потім обробляють у центрифузі. Яйця та самі гельмінти спливатимуть до верхньої частини пробірки.

Після того, як вдалося визначити повну клінічну картину, починається терапія.

Лікування та профілактика

Щенятам і собакам з діагнозом токсокароз одразу ж після виявлення необхідно буде видалити паразитів з організму. Як правило, токсокароз у собак лікується протягом кількох тижнів. Мета - вбити не тільки зрілих круглих хробаків, а й їх личинок.

Літні особи та цуценята з серйозним зараженням гельмінтами можуть потребувати госпіталізації, адже так пацієнт може отримати цілодобову підтримку. Особам, що страждають від анемії (низький вміст еритроцитів) може знадобитися переливання крові, добавки та спеціальні ін`єкції.

Для того щоб вивести токсокароз собак ветеринар може призначити не тільки антигельмінтні препарати, але й імуномодулятори, що підтримують ослаблий організм, вітамінний комплекс. Терапія підбирається виключно лікарем, особливо у випадках з особиною, яка страждає від інших захворювань, адже боротьба з гельмінтами має бути ефективною та найбільш підходящою, безпечною. Зазвичай при токсокарозі використовуються солі піперазину, фебантел, нілверм, альбендазол.

Якщо в будинку є інші домашні тварини, їх слід лікувати. Будинок вихованця, двір повинні бути оброблені. Миска собаки, постільні речі, ковдри, іграшки повинні бути очищені гарячою водою і розбавленим розчином відбілювача.

Лікування токсокарозу у собак має відбуватися далеко від двору, де згодом зможуть вижити гельмінти. Килими та плиткова підлога повинні бути ретельно очищені. Якщо вдома є маленькі діти, які грають у дворі, місця для ігор також мають бути професійно оброблені від паразитів.

Домашні вихованці на вуличній прогулянці не повинні контактувати з потенційно зараженими ділянками, бродячими псами. Потрібно стежити, щоб собака не жувала траву і не контактувала з птахами та іншими носіями нематод.

Що стосується сільських тварин, то необхідно убезпечити їх від поглинання відходів людини, тому що вона може бути переносником. Не можна дозволяти псу їсти заражене м`ясо та мертвих звірків.

Відновлення

Після лікування більшість собак повністю відновлюються від паразитарного втручання. Наступні візити до клініки потрібні для спостереження за ходом відновлення собаки та для повторної перевірки фекалій на наявність яєць та черв`яків токсокара каніс. Анемічним або недоїдають собакам повторно потрібно здати аналіз на кров, який допоможе визначити, чи повернеться кількість еритроцитів у нормальний діапазон.

Ветеринар може рекомендувати щомісяця давати псу антигельмінтні профілактичні препарати. Собаки повинні оглядатися ветеринаром раз на рік, цуценята та літні собаки частіше.

Щоб не заражати інших особин, господарі повинні прибирати відходи собак під час прогулянки. Після вулиці потрібно ретельно мити собачі лапи та оглядати шерсть. Щоб люди не заражалися від собак, потрібно стежити за дітьми, що прийшли з вулиці, їм необхідно ретельно мити руки.

Якщо дотримуватися цих простих правил, частіше показувати тварину лікарю, йому та його господареві не будуть страшні паразити. Вилікувати собаку не завжди вдається швидко та легко, а профілактика ніколи не буде зайвою.