Піроплазмоз у собак: симптоми, лікування, профілактика

З приходом весни власники собак повинні бути більш пильні, тому що з підвищенням температури настає активний період для кліщів, велику небезпеку з яких представляють паразити роду Dermacentor. Укус такого кліща може призвести до піроплазмозу (бабезіоз), а у разі відсутності або несвоєчасного надання медичної допомоги собакі, призводить до летального результату.

Поява піроплазмозу у собак пов`язана з проникненням мікроскопічних клітинних паразитів бабезія. Ці мікроорганізми вже є у кліщів, вони чудово зберігають свою життєздатність і згодом передаються потомству, тому щоб їм стати переносниками, необов`язково кусати хворого собаку.

Життєвий цикл у бабезій відбувається зі зміною двох господарів – собаки та зараженого кліща. Під час укусу кліщ починає глибше проникати у шкіру, щоб всмоктувати кров. У процесі харчування кров поєднується зі слиною паразита і сприскується назад, тим самим даючи можливість проникнути шкідливим мікроорганізмам.

Інкубаційний період може варіюватися від 3-4 днів, до чотирьох тижнів залежно від імунної системи вихованця та кількості атакуючих кліщів. В цей момент в організмі собаки бабезії проходять кілька стадій свого розвитку. Одноклітинні організми (трофозоїти) потрапляють у кров, а потім проникають в еритроцити і починають харчуватися гемоглобіном, що міститься в них. Трофозоїти розмножуються розподілом і утворюють мерозоїди (дочірні клітини), які після руйнування еритроциту знаходять новий і проникають у нього. Таким чином, збільшується кількість шкідливих мікроорганізмів, що призводять до піроплазмозу.

Ознаки піроплазмозу

Зі збільшенням кількості бабезій в організмі виявляються перші ознаки піроплазмозу у собак, симптоми, лікування яких залежить від перебігу хвороби. Існує два види піроплазмозу:

Гострий піроплазмоз:

1. Різке підвищення температури вихованця до критичних 40–41 ºC, що утримується 3–4 дні;
2. Найчастіше господарі собак не звертають увагу на млявість, апатію та слабкість, посилаючись на те, що чотирилапий друг просто втомився після довгої прогулянки. Такий стан може тривати два дні, потім спостерігається ослаблення кінцівок, що призводить до паралічу;
3. Погіршення апетиту або повна відмова від їжі;
4. Внаслідок руйнування еритроцитів у кров надходить велика кількість гемоглобіну, яка не встигає перероблятися нирками, внаслідок чого сеча у вихованця стає темною, а в деяких випадках практично чорною;
5. Блювота;
6. Блідість слизових оболонок, яка змінюється жовтуватим;
7. Участене важке дихання.

Піроплазмоз хронічний зустрічається у собак зі стійкою імунною системою і повторно заразилися. Характеризується такими симптомами:

1. Підвищення температури до 40-41 ºC, з подальшим зниженням до прийнятної норми 36 ºC;
2. Розлад травлення, що супроводжується зміною проносу та запору;
3. Погіршення апетиту;
4. Швидка стомлюваність і небажання щось робити;
5. Анемія;
6. Періоди неспання та активності можуть різко змінюватися апатією.

При хронічному перебігу хвороба відступає протягом тижня, а повне одужання триває близько 3 місяців.

Діагностика піроплазмозу

Укус кліща не завжди може призвести до піроплазмозу, тому що в організмі паразита можуть бути відсутні шкідливі мікроорганізми. Незважаючи на це, необхідно в будь-якому випадку показати домашнього вихованця ветеринару.

Діагностика піроплазмозу це комплексний процес, який проводиться з використанням низки лабораторних обстежень:

1. Дослідження маска крові. Щоб взяти зразок для аналізу на піроплазмоз, кров беруть із вуха або пальця, тому що кров з вени у перші дні може дати негативний результат;
2. Колір сечі і наявність в ній гемоглобіну. Через те, що бабезії руйнують еритроцити, вивільняється велика кількість гемоглобіну, що негативно позначається на пропускній здатності судин та нирок. В результаті це призводить до збільшення внутрішніх органів собаки та зміни кольору сечі.
3. Серологічний дослідження. Кров береться з вени для того, щоб встановити наявність антитіл. На ранніх стадіях цей аналіз теж може не дати жодних результатів, тому його варто повторити через 1-2 дні.
4. Диференціальна діагностика. Включає все вищеперелічене, для того, щоб правильно поставити діагноз і не сплутати його з схожими по ряду показників хворобами (собача чума, лептоспіроз, гломерулонефрит, отруєння або укус змії).

Варто пам`ятати, якщо аналізи були зроблені в перші дні після укусу кліща та показали негативний результат, не варто відразу полегшено зітхати. Варто повторити діагностику за кілька днів.

Як лікувати піроплазмоз

Лікування піроплазмозу у ветеренарній клініці

Головна ціль лікування – зупинити та запобігти подальшому розвитку хвороби в організмі, тому правильне та ефективне лікування може призначити лише ветеринар, виходячи з результатів діагностики, які, у свою чергу, допоможуть знизити ризик розвитку патологій.

Здоров`я та життя собаки повністю залежить від швидкого реагування господаря. При виявленні кліща, укусу або перших ознак піроплазмозу варто негайно везти вихованця до ветеринарної клініки. Залежно від тяжкості захворювання лікар може призначити індивідуальне лікування. Однак, загальна схема:

• Призначення спеціальних протипаразитарних препаратів (Імідосан, Піростоп, Фортікарб, Азідін і Верібен);
• Щоб підтримати нормальну функціональність органів, призначають полівітаміни (Гепавікел, Мультивіт), кардіопротектори і гепатопротектори;
• У процесі загибелі паразитів відбувається токсикоз в організмі собаки і щоб швидше з ним упоратися, вводять діуретики (Лазікс, Фуросемід);
• Коли відбувається зараження організму, імунна система намагається впоратися з недугою. Внаслідок чого руйнуванню піддаються не тільки заражені еритроцити, а й цілком здорові. Щоб уникнути негативних наслідків, вводять кортикостероїдні гормони;
• Для того, щоб позбавити організм собаки від токсинів та продуктів розпаду еритроцитів проводять очищення крові за допомогою плазмоферезу та гемосорбції. Це допомагає зменшити навантаження на нирки та печінку. Таке лікування проводиться через 6-24 години після початку основної процедури.

Лікування піроплазмозу в домашніх умовах

В умовах, коли господар та його вихованець проживають у селі або відпочивають на природі загородом, однієї пильності мало. Ситуація на сьогоднішній день така, що спеціалізовані установи та ветеринари знаходяться у містах чи великих селищах. Все це ускладнює відразу ж показати собаку фахівцю. Тому надавати лікування доводиться самостійно.

• Якщо кліщ ще не відпав, його слід акуратно зняти, викручуючи проти годинникової стрілки і змастити ранку йодом. Важливо пам`ятати, що виривати паразита не можна, тому що його частина може залишитися під шкірою і завдати ще більшої шкоди;
• На такі випадки домашній аптечці мають бути протипаразитні препарати (Азидин, Верібен, Береніл). Щоб собака краще переніс ін`єкцію і не відчув болю, використовують новокаїн. Укол робиться внутрішньом`язово з внутрішньої сторони стегна. Так як дані препарати токсичні їх можна застосовувати лише за умови повної впевненості наявності піроплазмозу;
• Після проведеної процедури потрібне постійне спостереження. Температуру необхідно міряти щогодини і записувати. Давати більше води або трав`яний відвар (ромашка, календула, деревій). Трави знімають запалення. Мінімальний прийом рідини повинен становити не менше ніж 100 мл. Якщо температура залишається колишньою або це спадає повільно, потрібно через добу після першої ін`єкції поставити ще один укол.

Проте домашнє лікування не гарантує повного одужання собаки. Тому за першої можливості потрібно негайно звернутися до лікаря.

Реабілітаційний період

Після того, як лікування пройшло успішно, для собаки потрібно притримувати щадний режим. Бажано 10-15 днів тримати її у спокої. Активні ігри в цей період шкідливі і можуть посилити стан вихованця. Також протягом 2-3 місяців варто раз на два тижні відвідувати клініку для перевірки загального стану нирок, печінки, судин та нервової системи.

Профілактика піроплазмозу

Профілактика піроплазмозу, як і у разі будь-якого іншого захворювання спрямована на попередження атаки кліщами. Існує два способи убезпечити свого вихованця.

1. Вакцинація. Збільшує опірність організму до збудників хвороби та допомагає легше переносити симптоми у разі зараження. Робити потрібно раз на півроку;
2. Інсекто – акарицидні засоби (нашийник, спрей, краплі на холку, шампуні).

Для більшої ефективності найкраще застосовувати комплексний підхід.

Варто пам`ятати, що через зміну клімату та адаптацію, кліщі можуть атакувати домашнього улюбленця навіть у межах міста.