Панлейкопенія у кішок: небезпека хвороби, причини та лікування

Супутні симптоми

Стани, що супроводжують панлейкопенію, часто можна сплутати з перебігом інших захворювань. Домашній вихованець перестає вживати їжу, зовні дуже млявий, сонливий. При зараженні з`являється сильне блювання, спочатку з рідкими домішками, а далі пінисте жовтого або коричневого кольору. У міру розвитку патології в масах, що виходять зі шлунка, з`являються кров`яні домішки, слиз.

При чумці у тварини підвищується температура до критичних меж 41 °C, що супроводжується діареєю. Від фекалій, пофарбованих у жовтий колір, виходить смердючий запах. У кішки відзначаються болі в епігастрії. Якщо вона стоїть на 4 лапах, вигинає спину дугою, прагне забитися в недоступне і темне місце.

Сильно пересихають слизові оболонки очей, стають болючими. Шкірний покрив повільно вирівнюється при збиранні складку, втрачає еластичність. Такий показник вказує на зневоднення, що є наслідком діареї та блювання. Якщо прогресує блискавична форма зараження у малюків, симптоми можуть бути відсутніми. Інші види патології супроводжуються такими симптомами:

• відсутність нормального сну;
• відмова від харчування у вигляді молока;
• неспокійна поведінка або повна знерухомленість, безперервний писк.

У дорослих кішок та кошенят старшого віку (від 3 до 7 місяців) панлейкопенія проявляється дещо іншими ознаками. Найяскравіші їх:

• блювання з діареєю;
• висока температура; жар;
• відсутність повноцінного сну, підвищений занепокоєння;
• судомний синдром, що веде до паралічу кінцівок.

Тяжкість перебігу патології безпосередньо залежить від імунного захисту організму, віку тварини. Дорослі особини легше переносять перебіг інфекції. При перших симптомах необхідно тварину показати спеціалісту, транспортувати його максимально акуратно. Будь-який різкий рух завдає чотириногий друг неймовірний біль.

Способи лікування хвороби

Терапія панлейкопенії проводиться тільки після проведення обстеження та встановлення точностіого діагнозу. Медикаментозне лікування полягає у прийомі кішкою наступних медикаментів:

• антибіотики із групи цефалоспоринів, пеніцилінів;
• противірусні засоби (фоспреніл);
• імуномодулятори;
• антигістамінні медикаменти;
• ін`єкційні введення аскорбінової кислоти та вітамінів групи В.

Антибіотичні препарати нездатні повністю вбити вірус. Однак під їх дією запобігається розмноження та подальше зростання патогенної мікрофлори, що прогресує на тлі ослабленого організму. Протягом перших днів лікування позитивна дія досягається після введення гіперімунної сироватки уколами, в основу якого закладено кров перехворілих тварин. У такому препараті присутні готові антитіла до захворювання.

Обов`язково проводяться спеціальні заходи з метою усунення пережитого кішкою зневоднення. Водно-сольовий баланс підлягає відновленню, для чого призначаються крапельниці на основі фізіологічного розчину. У домашніх умовах ефективною заміною такій речовині стане випоювання на основі Регідрону, інших речовин, до яких входить глюкоза, сіль, сода, натрій, калій.

У деяких випадках рекомендується використовувати клізми, що показують добру дію, виконувати промивання шлунка. Не зайвою стане симптоматична терапія, спрямована на запобігання інтоксикації, збої в роботі ШКТ, інших важливих системах та органах. Запущені випадки передбачають проведення переливання крові. У середньому лікування панлейкопенії у котів за симптомами становить від 7 до 14 днів.

Якщо перебіг інфекції несприятливий, загибель кішки настає протягом 5 діб. Якщо ж вона пережила цей період, швидше за все, справа йде на поправку з подальшим одужанням.

Після перенесеної патології тварина стає вірусоносієм протягом кількох місяців або років, заражаючи при цьому оточення. У деяких випадках перехворілий вихованець стає довічним переносником чумки.

Умови догляду

Кішка важко переносить захворювання, людина може полегшити її стан і страждання, дотримуючись простих правил догляду за нею. Необхідно виконувати нескладні процедури:

1. Розташувати тварину в затемненому та теплому, сухому місці. Приміщення має регулярно провітрюватися, під час якого вихованець переміщається до іншої кімнати.
2. Проведення вологого щоденного збирання, дезінфекції не менше 2-3 разів протягом тижня.
3. Забезпечення повного спокою.
4. Рідина, що виділяється з носових пазух і очей, видаляється м`якою серветкою, ватою, попередньо обробленою антисептичним розчином 2-3 рази на день.
5. Біля кішки завжди повинні бути іграшки, миски, лоток.
6. Після кожного випорожнення туалетний наповнювач змінюється, блювотні маси негайно забираються. У них знаходиться вірус, який може призвести до повторного зараження, цього ослаблений вихованець точно не переживе.

За наявності в будинку, квартирі інших кішок їх необхідно ізолювати на період одужання чотирилапого товариша. Попередньо вони обстежуються у ветеринара з метою унеможливлення зараження. Подібного роду карантин триває не менше 1 місяця.

Харчування при виходженні кішки

Не потрібно годувати через силу, рекомендується залишати миску з їжею в безпосередній близькості. Обов`язково наявність чистої та теплої питної води. Доречним буде додавання до неї лікарських відварів з відхаркувальною та протизапальною дією. Протягом усього лікування важлива дієта, що розвантажує роботу ШКТ. Кілька днів після зараження вихованець випаюється нежирними бульйонами з м`яса чи риби. На 4-й день дозволяється введення до раціону вівсяної або рисової каші, приготовленої на воді. Їжа згодовується невеликими порціями.

Якщо відсутня діарея та блювання, а прийом їжі переноситься нормально, її доза поступово збільшується до звичних для кішки меж. Доречним стане додавання в каші невеликої кількості фаршу, попередньо провареного. Далі в раціон вводяться варені яйця, відварена риба, пісне м`ясо, ряженка. Рекомендується утриматися від свіжого молока.

Приблизно через тиждень тварина повертається до звичайного раціону. Іноді ветеринари призначають прийом рослинних олій. Вони запобігають всмоктуванню органами шлунково-кишкового тракту небезпечних для життя токсинів. Найшвидшому одужанню сприяють різні вітамінні добавки. У реабілітаційний період протягом кількох місяців не варто згодовувати тварині зелень, фрукти та овочі у свіжому вигляді.

Небезпека для людини та домашніх собак

Панлейкопенія викликається специфічним вірусом, який не становить небезпеки для людей. Не варто боятися зараження під час лікування кішки. Проте існує штам чумки, який за сприятливих обставин впливає на організм людини. Це парвовірус В19, який здатний спровокувати розвиток короткочасної анемії. Але така хвороба не несе серйозної загрози здоров`ю, легко піддається лікуванню.

Патологія, що прогресує у кішок, не страшна для собак. Як тільки збудник надходить в організм, він відразу ж пригнічується клітинами імунної системи. Так само собаки не можуть заражати бурхливих вихованців.

Чумка небезпечна для котів, оскільки часто веде до смерті. Головне, своєчасно виявити захворювання у тварини та звернутися за кваліфікованою допомогою. Після повного одужання показано регулярне обстеження у ветеринара.