Отит у собак
Зміст
Собака турбує неспокійно головою, тканини вуха тварини виглядають червоними, а на дотик гарячі? Можливо, виною всьому отит – вушний запальний процес. У цій статті ми розбиратимемося, які причини, види та ознаки такого неприємного захворювання.
Чому у собак розвивається отит
Отит у собак зустрічається відносно рідко, вважається, що вушним хворобам схильне не більше 15% всіх домашніх вихованців. Найчастіше запалення вуха зустрічається у кокер-спанієлей, пуделів, порселенів, ши-тцу, Біглі та інших порід, що мають довгі висячі вушка, хоча розвинутися захворювання може навіть у тварини з короткими стоячими вухами. Крім того, в групі ризику знаходяться собаки зі слабким імунітетом, виснажені тварини, з проблемною носоглоткою, ті, чиїй гігієні вух не приділяється належної уваги, песики, які проживають у несприятливих умовах (у вогкості, на протягу, на холоді тощо).п.).
- Зовнішній отит – найлегший тип запалення, коли порушено лише зовнішнє вухо (вушна раковина та хрящ), а хвороба не встигла вразити тканини, розташовані глибше за барабанну перетинку;
- Середній отит - складніший вид отиту, коли інфекція при запаленні середнього вуха або недугах носоглотки вражає барабанну порожнину, слухову трубку та слухові кістки;
- Внутрішній отит – найнебезпечніший вид запалення, у якому є ризик порушень вестибулярного апарату та розвитку менінгіту. При подібному вигляді отиту страждають вушний равлик і півкружний канал. Як правило, внутрішній отит розвивається внаслідок невиліковних запалень середнього чи зовнішнього вуха.
Отит, що вражає різні відділи вуха у собак, поділяється на гострий, хронічний, гнійний, ексудативний та катаральний. Крім того, виділяють первинний отит - самостійна недуга, коли уражено лише вухо собаки, а також вторинний отит - ускладнення будь-якого наявного у тваринного захворювання (скажімо, карієсу, риніту або ентериту та ін.).
Види запалень вух у собак та їх симптоми
- Алергічний отит - Досить часто у собак розвивається алергічна реакція на засоби догляду, корм, діяльність паразитів, лікувальні препарати, що призводить до запалення у вушках. Симптоми отиту у собак, викликаного алергією, такі: занепокоєння, потряхування головою або спроби почухати вуха пазурами або предмети меблів, почервоніння, виділення густого ексудату;
- Інфекційні (бактеріальний, вірусний, грибковий (маласезіозний)) - якщо тканини вушка тварини постраждали від патологічних мікроорганізмів, то у собаки розвивається інфекційний або гнійний отит. Для нього характерні такі симптоми: неприємний запах і гнійні витікання з вух, виразки, почервоніння та ороговіння шкіри (причому нерідко уражені не лише самі вуха, а й інші ділянки голови та тіла), біль, тряска головою, підвищення температури, погіршення слуху, млявість , небажання їсти та грати;
- Травматичний отит - запалення запросто може розвинутися через ранки, отримані при укусах бліх, подряпин, прокусів,
ударів по голові. При травматичному отиті, як правило, страждає лише одне вушко. Собака трясе головою, не дозволяє власнику доторкнутися до вух, на дотик вушко стає гарячим, на вигляд — червоним; - Паразитарний отит - нерідко розвиток запалення провокують кліщі, блохи або волоїди, що порушують шкірний покрив вуха (або вух). При подібному виді хвороби собака роздратована, погано їсть, страждає від сверблячки.
У найнебезпечніших ситуаціях, як правило, коли отит середнього вуха «перекинувся» на вухо внутрішнє, крім згаданих вище симптомів у собак можуть спостерігатися і такі неприємні речі:
- Втрата слуху;
- Косоокість, а іноді і втрата зору;
- Біль при поїданні їжі (що загрожує виснаженням);
- Гнійні виділення із очей;
- Нудота;
- Порушення координації;
- Кома.
Як діагностують отит у собак
Лікування отиту у собак проводиться тільки тоді, коли буде відома причина запалення. Для цього власнику хворої собачки доведеться звернутися в клініку до ветлікаря (бажано отоларингологу). Фахівцями зазвичай проводяться такі дослідження, щоб виявити причину виникнення отиту:
- Огляд вух тварин за допомогою отоскопу;
- Взяття крові щодо загального аналізу;
- Взяття ексудату та шкірних частинок із вушка для виявлення хвороботворних збудників хвороби;
- Рентген або УЗД вуха для визначення ділянок ураження;
- Радіографія вивчення стану кісткових структур вуха;
- КТ чи МРТ (при необхідності).
Як вилікувати отит у вихованця
Лікування отиту у собак у домашніх умовах без візиту до ветеринара, на жаль, неможливе. Самостійно доречно лише покращити стан тварини такими способами, якщо запалення тільки недавно торкнулося зовнішнього вуха:
- Вухо тварини, очистивши від сірки та інших виділень, обережно обробити перекисом водню або фізрозчином;
- Якщо у вусі спостерігаються виразки, що кровоточать, їх можна помазати розчином Фукорцина або зеленкою;
- Якщо вухо вихованця гноиться, можна зробити обробку борним розчином;
- Щоб зняти свербіж, доречно ввести собаці уколи якогось антигістаміну («Тавегіл», «Супрастин» або ін.).
Гіллікарі на підставі огляду та проведених досліджень рекомендують лікувати отит залежно від причини, що призвела до запалення. Так, інфекційний отит має на увазі лікування антибіотиками («Анандін», «Отоведін» або ін.) та обробки антисептичними розчинами («Хлоргексидин», «Мірамістин»). Якщо виною отиту грибки, то знадобиться застосування антибактеріальних та антигрибкових крапель («Кандибіотик» або «Суролан»). Зняти біль при інфекційному отіті допоможуть препарати «Отіпакс» або «Фраміцетин».
Паразитарний отит успішно лікується маззю «Аміт» та застосуванням інсектоакарицидних засобів (наприклад, краплі «Декта Форте»). Алергічний отит вимагає застосування крапель із протисвербіжним ефектом (вушні краплі для собак від отиту «Отодепін», «Барс» або ін.). Для усунення травматичного отиту знадобиться введення ранозагоювальних крапель («Аурікан»). Майже завжди разом з вушними препаратами лікарями призначаються засоби для зміцнення імунітету («Гамавіт», «Вітам» або ін.).).
Незважаючи на те, що ми перерахували деякі ветпрепарати для боротьби із запаленням, зможе визначити лише досвідчений фахівець, чим лікувати отит у собаки. Використання невідповідних крапель або мазей без консультації лікаря не просто не допоможе вихованцю, але навіть дозволить підступному отиту перейти вглиб вуха, що вкрай небезпечно.