Про запалення сечового міхура у собаки – лікувати негайно!
Про те, що у чотирилапого друга запалився сечовий міхур, власник здогадується швидко. Це захворювання не можна залишати без уваги і чекати, поки цистит пройде сам. Запалення може викликати ускладнення в інших органах сечостатевої системи, а це може призвести до ще більших неприємностей як для тварини так і для власника.
Найчастіше собака хворіє після сильного переохолодження. Прогулянка під затяжним дощем, довге купання в холодній річці сприяє різкому зниженню резистентності організму.
У цей час мікрофлора, що живе в сечостатевих шляхах (стрептококи, хламідії, стафілококи, мікоплазми, пастерели, а також мікроскопічні гриби) активізується, її вірулентність зростає, і вона починає бурхливо розвиватися, викликаючи запальну реакцію.
Цистит
Цистит може бути як гострим, так і хронічним, що триває довго і мляво. А характер запалення може бути гнійним, катаральним, фібринозним.
Викликати цистит можуть і пухлини або алергії на ті, чи інші препарати та корми.
Симптоми запалення
- Загальний стан тварини спочатку не викликає занепокоєння, але підвищення температури можна виявити простим дотиком. При цьому у тварини спостерігатиметься підвищена спрага.
- Спостерігаючи за поведінкою, стає зрозумілою і причина. Запалений сечовий міхур збільшує нервово-рефлекторну збудливість, м`язові стінки його скорочуються частіше, ніж необхідно, і це викликає позиву до сечовипускання. При цьому сам міхур може бути порожнім, що викликає у собаки ще більше занепокоєння.
- Собака присідає, або пес піднімає лапу без потреби, при цьому калюжа зовсім незначних розмірів. Іноді собака може мимоволі сідати у зв`язку з больовою реакцією при проходженні сечі. Місце для сечовипускання тварина не вибирає, при цьому може видавати звуки скиглення. Супроводжуватися скилинням сечовипускання може як в кінці, так і спочатку.
- Якщо допомога не надається і процес запалення продовжує наростати собака стає апатичною, іноді агресивною. Сечові виділення набувають неприємного, різкого, невластивого запаху у зв`язку з мікрофлорою, що розвивається. При уважному розгляді виділень у сечі можна побачити кров, нитки фібрину, помутніння.
- Якщо ви спробуєте пропальпувати область живота, це може бути проблематичним через больову реакцію. Поставте собаку головою від себе і повільно, погладжуючими рухами, спробуйте провести рукою по області живота, він буде тугим і болючим.
- Через слабкий відток сечі продукти життєдіяльності всмоктуються і це може викликати у собаки блювоту або позиви до блювання.
Діагностування
Діагноз ставиться з урахуванням клінічної картини, аналізу сечі, в якій знаходять підвищений вміст лейкоцитів, еритроцитів, епітелію, мікробних тіл.
При ультразвуковому дослідженні виявлення запалення сечового міхура не важко. При цьому можуть бути виявлені пісок та каміння.
Лікування
- Щоб зняти спазматичні скорочення призначається но-шпа, цистон, анальгін.
- Обов`язковим є застосування терапії антибіотиками. Якщо є можливість, необхідно провести дослідження на виявлення найбільш чутливого до мікрофлори, за неможливості призначаються антибіотики широкого спектру (байтрил, цифтріаксон, цефалотоксим).
- Комплексно необхідно застосувати один із сульфаніламідних препаратів (фуродонін, уролекс, фурогін).
- Провівши дослідження сечі важливим показником при запаленні сечового міхура є рН. Якщо реакція лужна необхідно застосування салола, а при кислій, призначається гексаметилентетрамін.
- Для якнайшвидшого виділення продуктів запалення застосовні рясне питво трав`яних сечогінних зборів, для цієї мети заварюють лист мучниці, насіння кропу або фенхелю та квіти материнки. З ветеринарних препаратів хороший ефект має препаратСтоп-цистит». Суспензія на основі трав можна давати собаці, як з кормом, так і окремо, як у лікувальних цілях, так і профілактичних.
- Якщо цистит виявлено швидко та призначено комплексне, правильне лікування, то симптоми зникають через 1-2 дні. Курс лікування триває до 7 днів; саме за цей час повністю проходить запальна реакція на слизову.
- Якщо у тварини вже виник цистит, власник має бути обережним і розуміти, що це «слабке» місце у його собаки. З метою профілактики не можна допускати переохолодження організму, а також виникнення гінекологічних ускладнень.