Ентерит у собак

Ентерит у собак

Підступний вірус здатний кілька років спокійно перебувати у ґрунті та заразити домашнього вихованця під час чергової прогулянки. Ентериту характерно ураження міокарда та запалення кишечника собаки. Ветеринарна практика констатує, що на недугу частіше схильні цуценята віком до 8 місяців. Своєчасне та адекватне лікування здатне врятувати пса. Отже, детально дізнаємося про цю недугу у собак.

Ознаки вірусного ентериту у тварин

Його ділять на 2 види: коронавірусний та парвовірусний. Їхня назва походить від збудників, які провокують патологію. Слід зазначити, що клінічна картина обох видів ентериту мало чим відрізняється, а диференціювати їх можна лише у науково-дослідних центрах.

Головним джерелом зараження є хворі вихованці, їх слина, випорожнення.

Сьогодні ветеринари виділяють 3 форми ентериту: серцеву, кишкову, змішану. Вони протікають гостро. І якщо їх своєчасно розпізнати, то шанси врятувати собаку зростають. Отже, симптоми небезпечного захворювання можуть з`являтися у такому порядку:

  1. млявість і апатія допитливого та активного цуценя відразу після прогулянки.
  2. Байдужість до їжі, втрата апетиту.
  3. Постійна дрімота, сонливість.
  4. Різка поява блювоти пінистої консистенції.
  5. Можлива діарея після блювання.
  6. Зміна кольору калових мас із характерним сморідом.
  7. Переривчасте та прискорене дихання.
  8. Почастішання пульсу.
  9. Відмова від води та вживання будь-якої рідини.

Буквально за три дні стан хворої тварини настільки погіршується, що вона просто не має сил дійти до туалету та випорожнюється під себе. Коли пронос у пса стає світлим і нагадує густі вершки за консистенцією, то це вже остання стадія ентериту. У такому разі шанси на одужання собаки дорівнюють нулю.

Терапія ентериту у тварин

Якщо лікування хворого пса не розпочати при перших ознаках недуги, його життя опиниться під загрозою. Без ветеринарної допомоги юний вихованець загине через 3-4 дні. Зазначимо, що захворювання більше схильні до кобелів, ніж суки. Саме чоловічим особинам найчастіше загрожує смерть від ентериту.

Власними силами господар собаки з хворобою ніяк не впорається. Не варто слухати поради знайомих та займатися самолікуванням. Необхідно за перших підозр на ентерит посадити пса на голодну дієту. Йому потрібно давати лише кип`ячену воду. До того, як звернутися до ветеринарного спеціаліста, собакі необхідно дати розчин регідрону.

Дієта повинна дотримуватися два дні. Далі собаці потрібно давати невеликі порції їжі кожні три години. Це може бути кефір, ряженка, сир, варене яйце, рис, яловичий бульйон. Вони допоможуть хворому відновити сили. У раціоні треба уникати жирних молочних продуктів, сирого м`яса, незбираного молока, тому що ентерит може відновитися з більшою силою.

Бажано хворому щеняті промити шлунок. Потрібно зробити слабкий розчин перманганату калію та вливати його тварині в рот. Вливання потрібно робити доти, доки пес не почне відригувати рожевий розчин у чистому вигляді, без пінистого блювання. Таку маніпуляцію виконати непросто, оскільки вихованець чинитиме опір.

Поліпшують стан хвостатих пацієнтів та клізми. Їх можна застосовувати до приходу ветеринарного спеціаліста. Лікар може прописати хворому пацієнту чимало різних лікарських препаратів, оскільки терапія має бути комплексною. До арсеналу необхідного при ентериті входять антибактеріальні препарати, сульфаніламіди, блокада з новокаїну, препарати для підтримки серця та для запобігання зневодненню.

Профілактика цього захворювання у псів полягає в наступному:

  1. Проведення щеплень цуценятам у ранньому віці, щоб вони встигли отримати імунітет. Можна вакцинувати через тиждень після пологів їхню мамашу, що годує.
  2. Контроль збалансованості раціону домашніх тварин.
  3. Своєчасне проведення антипаразитарної терапії.
  4. Підтримка гігієни цуценя та його оселі. Собак обов`язково треба утримувати в ідеальній чистоті.
  5. Використання дезінфікуючих засобів при збиранні будок, вольєрів та інших місць утримання собак.
  6. Використання кварцової лампи для дезінфекції.
  7. Провітрювання приміщення, в якому перебувають собаки, щодня.