Симптоми та лікування непрохідності кишечника у собаки (допомога в домашніх умовах)

«Прокинувшись одного прекрасного дня, вона зрозуміла, що з її собакою щось не так. З постійно веселої та грайливої ​​псинки, Герда перетворилася на озлоблену грудку вовни. Запропонувавши улюблені ласощі, Ліза не чекала відмови. Але собака не їв, а її живіт був схожий на гумовий м`яч. До того ж, вже кілька днів на прогулянці Ліза не бачила, щоб Герда, як раніше, рила ямку для закапування своїх екскрементів. З пащі улюблениці смерділо як із помийної ями».

Якщо ви зіткнулися з такою ж ситуацією, можливо, у вихованця непрохідність кишечника, і він терміново потребує допомоги ветеринара. Спробуємо розібратися з основними симптомами хвороби, а також дамо кілька рекомендацій щодо лікування вихованця в домашніх умовах.

Собаки як маленькі діти, намагаються все спробувати на зуб. Дуже часто непрохідність буває викликана саме сторонніми предметами, що потрапили в кишечник собаки, і застрягли там.

За розповідями ветеринарів, у шлунках своїх пацієнтів вони знаходили дуже різноманітні речі: деталі іграшок, шматки дерев`яних палиць, прищіпки, новорічний дощ, каміння, великі кістки. До речі, новорічна мішура дуже подобається не тільки собакам, її активно поїдають коти, а розплачуватись доводиться власникам, коли через витівку вихованця доводиться хірургічним шляхом діставати злощасний дощ.

Шматок палиці під час гри може потрапити до шлунка собаки.

Іноді самі власники собак винні у непрохідності їжі у тварини. Наприклад, для виконання команди «апорт» вони вибирають надто дрібні предмети. Собака на радощах, що зміг упіймати цю річ, випадково ковтає її. Годування кістками також призводить до випадкового заковтування.

Група ризику

Абсолютно будь-який собака може постраждати від непрохідності. Якщо розповідають, що певні породи схильні до цього захворювання, можете сміливо заперечувати. Немає жодної генетичної схильності, є тільки невихованість деяких псів, які, як малі діти, все тягнуть у рот і випадково ковтають.

Немає певної породи собак, найбільш схильної до непрохідності.

Гельмінти

Іноді закупорка відбувається з вини гельмінтозу. Клубок черв`яків просто перекриває кишковий просвіт і заважає процесу травлення.

Гельмінти – одна з причин закупорки.

Патології

Існують патологічні причини непрохідності. можливо, у кишечнику поліп або пухлина заважають їжі рухатися далі. Іноді стінки кишечника перестають виконувати свою скорочувальну функцію, і їжа починає затримуватись у кишечнику. Проштовхування перетравленої їжі відбувається неприродним чином – новою порцією харчування. Відсутність перистальтики відноситься до патологічних причин непрохідності.

Поліпи в кишечнику сприяють непрохідності.

Фізіологічні причини

Є ще й фізіологічні причини. Наприклад, заворот або перехльостування кишкової петлі. Родова діяльність може стати причиною непрохідності. Можливо, у собаки травма чи перелом, які давлять на кишечник.

Травма у собаки може стати причиною непрохідності.

Класифікація хвороби

Непрохідність за тяжкістю перебігу буває 2 видів:

1. Повна, коли власник зауважує, що жодних виділень калу не відбувається. Це означає, що кишковий просвіт повністю перекритий, а кал, слиз та гази залишаються всередині. Найчастіше така ситуація призводить до розриву кишечника. Тому тварина потребує термінової допомоги ветеринара.
2. Часткова непрохідність зазвичай виникає на тлі патологічних процесів в організмі. При цьому кал і гази частково виводяться з організму.

За повної непрохідності виділення калу не відбувається.

Хвороба може протікати гостро, коли від швидкості звернення до фахівця залежить життя тварини. Виникає непрохідність як хворобливого нападу.

За наявності в організмі патології (наприклад, поліпа) непрохідність набуває хронічного характеру. У цьому випадку за собакою потрібен постійний контроль.

Характерні симптоми кишкової непрохідності

Хронічна непрохідність проявляється неприємним запахом з пащі.

Чи можна розпізнати непрохідність у вихованця в домашніх умовах? Достовірно переконатись у цьому допоможе рентген або УЗД, але попередній діагноз можна поставити самостійно за такими симптомами:

• якщо калові маси не виводяться більше доби, при цьому у собаки з рота чутний запах гниття, можливо справа в запорі або вихованець страждає від хронічної непрохідності;
• відмова від їжі не показник непрохідності, але в комплексі з іншими симптомами може вказувати саме на цю хворобу. Собака може навіть відмовитися від води;
• собака намагається полегшитися, робить це часто і безуспішно, при цьому неприродно стогне;
• при обмацуванні очеревини можна помітити болючість і напруженість м`язів. Собака може скиглити і кидатися від болю, завдаючи собі ще більше страждань і приводячи господаря в замішання;
• на отруєння продуктами розпаду організм тварини реагує блюванням. Якщо в блювотних масах було помічено кал – ситуація критична, кишечник повністю забитий і є загроза розриву;
• загальний пригнічений стан вихованця. При огляді слизових оболонок відзначається особлива блідість або навіть синюшність;
• температура тіла може впасти нижче за 37 ºC;
• гематоми з`являються через внутрішній кровотечі, викликаного розривом стінок кишечника.

Діагностика та методи лікування

При підозрі на непрохідність займатися самолікуванням та постановкою клізм небезпечно.

Аналіз сечі покаже ступінь інтоксикації організму.

Можна досягти розриву кишечника та різкого погіршення стану тварини. Годувати та насильно напувати собаку вкрай небажано. А ось відвідати ветеринара необхідно. Навіть якщо ви вирішили, що у пса запор, не хапайтеся за проносне. При закупорці кишечника прийом проносних препаратів призведе до зайвих спазм та посилення болю, а що найнебезпечніше – може статися розрив тканин кишечника.

1. Вихованець у клініці пройде первинний огляд. Лікар промацає очеревину, щоб зрозуміти, чи є непрохідність. Собаці призначать аналіз сечі і крові, щоб виявити ступінь інтоксикації організму та стан нирок.
2. Для встановлення точного діагнозу призначають рентген. Його проводять з використанням контрастної речовини, що дають випити собаці перед процедурою. Якщо рентген не показує проблему, проводять УЗД.
3. Якщо проблему виявити не вдалося, вдаються по допомогу хірурга. Операція проводиться під загальним наркозом. Розкривається черевна порожнина та лікар, побачивши некротичний процес, вирізує частину ушкодженої кишки.

Консервативне лікування в домашніх умовах

У домашніх умовах собаці можна давати антибіотики.

Можливе і консервативне лікування:

1. Антибіотикотерапія.
2. При сильних болях – новокаїн чи будь-який знеболюючий засіб.
3. Призначення препаратів, що стимулюють кишкові скорочення.
4. Клізми для видалення калу з використанням трав`яних відварів або медичних розчинів.
5. Для покращення стану ШКТ – курс пробіотиків.
6. Імуностимулятори.

Харчування при непрохідності кишечника

Крім лікування собаці потрібне харчування. Раціон підбирають так, щоб він складався з рідких продуктів. На додаток може бути рекомендований прийом лляної олії.

Прийом лляної олії рекомендується включити до раціону харчування.

Консервативне лікування може проводитись у домашніх умовах. Собака в цей період потребує спокою, його можна зрідка виводити на прогулянку. Якщо ветеринар порекомендує фізичні вправи, необхідно займатися з вихованцем їх виконанням.

Небезпека захворювання

Повна непрохідність при несвоєчасному зверненні до фахівця призводить до розриву кишечника та смерті тварини від зараження крові.

Часткова непрохідність також небезпечна. Тварина постійно страждає від інтоксикації продуктами розпаду, крім того, часткова непрохідність у будь-який момент може стати повною закупоркою, а це вже смертельно небезпечний стан.

Часткова непрохідність може перерости на повну закупорку.

Фотогалерея знімків з кишковою непрохідністю

Відео про кишкову непрохідність у собак