Чим лікувати отруєння у собаки в домашніх умовах

Перші симптоми отруєння схожі на прояви інфекційних захворювань. Всім собакам характерні відмова від корму та блювання, пронос, рясна слинотеча, хворобливість живота, м`язова слабкість. У тяжких випадках це судоми, паралічі, кома.

Перша допомога при отруєнні собаки

Багато отруйних речовин мають відстрочений характер ураження. Тобто їхня дія не миттєва. У будь-якому випадку необхідно перервати контакт пса з отрутою. Потрібно спровокувати блювання, вливаючи вихованцю в пащу теплий розчин кухонної харчової соди або солі з розрахунку столова ложка на склянку води. Також можна розвести 3% перекис водню водою у співвідношенні 1:1. Цей засіб собаці дають у дозі одна столова ложка на 3 кілограми ваги.

Якщо йдеться про влучення отрути на шкіру пса, то його потрібно якнайшвидше змити теплою водою з дитячим милом.

Коли ж відбулося отруєння газами, то тварину потрібно швидко винести на свіже повітря. Чадний газ нейтралізується за допомогою рясного обмивання слизових оболонок очей та рота розчином харчової соди.

У будь-якому випадку слід викликати ветеринарного лікаря. Поки він їде на виклик, дайте потерпілому адсорбент для зв`язування отрути в кишечнику. Це всім відоме активоване вугілля або Поліфепан, Ентеросгель, Ентеросорб. Через 30 хвилин після прийому таких ліків треба вихованцю дати проносний засіб. Важливий момент! Блювоту у постраждалих тварин не можна провокувати при отруєнні кислотами, нафтопродуктами та їдкими лугами, тому що при їх зворотному проходженні через стравохід може статися хімічний опік.

Після проносних собак рекомендується дати обволікаючі препарати. Такими можуть бути відвар лляного насіння або рису, яєчний білок. Молоком пса дозволяється випоювати лише в тому випадку, якщо він отруївся солями важких металів (ртуть, свинець). В інших випадках воно може прискорити засвоєння отрути із системи травлення.

Часом власники знають точно, чим їхній пес отруївся. Часто це ізоніазид – таблетки, які використовують догхантери для винищення бродячих тварин. Дія отрути у разі проявиться вже через 30-60 хвилин. У собаки різко порушується координація рухів, починаються судоми. У такому разі врятувати тварину можна лише антидотом. Так називається речовина, що припиняє дію отрути. При отруєнні ізоніазидом потрібне внутрішньовенне введення 1% розчину піродоксину (вітамін B6). Коли внутрішньовенну ін`єкцію ви зробити не можете, що характерно для більшості власників, то колите внутрішньом`язово.

Якщо пес випадково отруївся щурою отрутою, то головною ознакою буде наявність незгорнутої крові в його блювотних масах і калі, кровотеча з носа. Така отрута діє повільно. Це може бути період від 1 до 10 днів, якщо у тварини сильний імунітет. В цьому випадку антидотом служить Вікасол. Його треба ввести у дозі 1-2 мл.

Коли в шлунок вашого вихованця потрапила кислота, необхідно влити в собаку щонайменше 0,5 літра рідини з адсорбентом.

При отруєнні миш`яком обов`язково буде чутно характерний часниковий запах з пащі. У цьому випадку необхідно випаювати потерпілого сумішшю окису магнію та сульфату заліза.

Після харчових отруєнь будь-якої тяжкості тварину треба добу витримати на голодній дієті. Пес може лише пити воду. Далі годування має бути легким та дробовим. Нежирні сир, кисле молоко, відварене м`ясо, вівсянка - ті продукти, які можна давати тварині 3-4 рази на день невеликими порціями.