Блошиний дерматит у собак

Блошиний дерматит у собак

Однією з найвідоміших причин дерматиту у собак будуть, звичайно ж, блохи. Ці комахи люблять селитися на тваринах, паразитуючи і завдаючи їм масу незручностей. Крім того, вони провокують сильні алергічні реакції, які несуть за собою сильний дискомфорт для собак. І якщо блохи вже поселилися, то позбутися їх собака зможе тільки за допомогою людини. Небезпека бліх і в тому, що вони швидко поширюються і можуть турбувати не тільки інших домашніх тварин, а й людину.

Особливості та причини блошиного дерматиту у собак

Блохи, які селяться на собаці та паразитують на ній, стають причиною конкретного захворювання – блошиного дерматиту. Алергеном в даному випадку виступає лише слина бліх, яка виділяється, коли вони прокушують шкіру собаки. Здавалося б, дрібниця, проте їдкі речовини, що містяться в ній, викликають сильне роздратування (достатньо всього одного укусу однієї блохи, щоб почалася реакція). Крім того, ферменти, що містяться в слині, не дають крові згортатися, дозволяючи блосі багато харчуватися і швидко відкладати свої яйця.

Завдяки незвичайній будові тіла - практично плоскі - бліхам вдається добре ховатися в шерсті і виявити їх часто не так і просто. Тому багато господарів і дивуються, коли на їхньому домашньому вихованці раптом виявляється ціла популяція бліх. При цьому момент виявлення залежить від того, наскільки чутливий собака до блошиних укусів. Так собака з гіперчутливою шкірою вже після одного укусу сильно свербить, а володарка малочутливої ​​шкіри навіть при довгому паразитуванні на ній бліх може особливо не реагувати.

До того ж, порятунок безпосередньо від комахи не дає стовідсоткового результату, що блохи знову не з`являться. Це пов`язано з тим, що блоха проходить чотири стадії: яйце, личинка, лялечка і доросла особина, і на перших трьох вона може зберігатися на навколишніх предметах, про які терлася свого часу хвора собака. Тому згодом блохи знову з`являються і відновлюють свою паразитичну діяльність, навіть якщо за весь час собака був дома і нікуди не випускався.

Поселяючись на тілі тварини, блохи вибирають найбільш вологі місця: під хвостом, біля вух, на животі, в паху, біля крижів.

Блошиний дерматит є найчастішою алергічною реакцією, що зустрічається у собак - більше 4/5 з усіх можливих алергій припадає саме на цей вид. В цілому, ні в кого не викликає подиву ймовірність наявності у собак бліх, проте не багато хто здогадується, що крім паразитичної діяльності, блохи ще є переносниками стрічкових хробаків, глистів, різних інфекцій і занедбаність захворювання може призвести навіть до загибелі тварини.

Блошиний дерматит - це переважно сезонна хвороба, яка досягає пікового стану в найтеплішу пору року. Але так як більшість домашніх собак живе у квартирах господарів, то перманентний теплий цілорічний клімат дозволяє виживати бліхам навіть у люті зими.

Багато господарів припускаються помилки, вважаючи, що на тілі собаки живуть не тільки самі блохи, а й їх личинки, яйця та лялечки. Насправді втриматися там можуть лише дорослі особини, які мають чіпкі лапки. Яйця ж скочуються з собаки і дозрівають вже у навколишньому середовищі. Фекалії бліх, в яких міститься кров тварини, стають їжею для личинок, що вилупилися. Дуже важливо постійно робити максимальне прибирання в кімнатах, щоб позбутися будь-якої більш-менш потенційної небезпеки повторного зараження.

Убезпечити свого вихованця від зараження дуже складно, тому що дорослі блохи можуть бути будь-де, а тримати собаку під замком ізольованим від будь-якого зовнішнього впливу, ви, звичайно ж, не станете.

Симптоми блошиного дерматиту у собак

Основні симптоми, що свідчать про блошиний дерматит:

  • сильне свербіння, яке відчуває тварина;
  • численні ранки внаслідок розчісування та покусування собакою шкіри;
  • випадаюча шерсть, поява на тілі залисин;
  • відсутність апетиту, проблеми зі шлунком, блювання;
  • неадекватна поведінка, дратівливість, частий скиглення або гавкіт.

Алергічна реакція внаслідок частих укусів бліх може бути негайною або сповільненою. Негайна спостерігатиметься лише у собак із надчутливою шкірою, але таких набагато менше, а тому у більшості протікає уповільнена реакція на численні укуси. Саме тому помітним дерматит стає вже на рівні свого інтенсивного наростання.

За цей час собака встигає травмувати себе частими розчісуваннями шкіри, попутно заносячи і бактеріальну інфекцію, яка негайно дає про себе знати ранками і нагноєннями, що погано гояться. Сам дерматит виявляє себе надмірною сухістю шкіри та появою численних скоринок, папул, себореї. Блошиний дерматит може зачіпати все тіло тварини, проте це не стосується лицьової частини голови собаки, її вушних раковин та стоп.

Лікування блошиного дерматиту у собак

Виявивши у свого собаки бліх, слід відвести її до ветеринара, який проведе обстеження, визначить, чи не супроводжує блошиного дерматиту якесь інше захворювання, перевірить, наскільки чутливим є собака до різних алергенів, у тому числі і ліків від бліх, і пропише необхідний курс лікування.

З початку лікування слід позбавити собаку від дорослих бліх, що живуть на ній, для чого використовуються спеціальні протиблошині шампуні, аерозолі, розчини, краплі на холку. Після цього необхідно здійснити дезінфікуючу обробку квартири (або будинку), щоб очистити її від блошиних яєць, личинок, лялечок та фекалій, не даючи повторного шансу паразитам. Повторити процедуру потрібно через 10-14 днів в обов`язковому порядку.

Для обробки собаки з метою успішно позбутися бліх на будь-якій стадії їх розвитку слід застосовувати ті препарати, які містять імідаклоприд, селамектин або фіпроніл. Їхнім недоліком може бути хіба що неможливість відлякувати бліх, а тому перед загибеллю вони ще встигають не раз вкусити собаку. Тому лікар може дати пораду використовувати додатково спеціальні репелентні спреї.

Щоб допомогти позбавити собаку від сверблячки, лікар може прописати замість не дуже ефективних антигістамінних препаратів кортикостероїди. Але поставтеся в такому випадку до цієї пропозиції з особливою увагою, тому що дані препарати можуть пошкодити собаці, якщо їх використовувати невміло і перевищити хоча б на день термін використання. У будь-якому випадку обов`язково зважте всі «за» та «проти» цих лікарських препаратів. Вони можуть знадобитися в тому випадку, якщо блошиний дерматит протікає у хронічній формі.

Що стосується протиблошиних нашийників, то не варто сильно на них сподіватися, тому що їхня дія досить слабка і ефект досягається лише згодом, та й той довго не тримається. Однак якщо у вас собака має підвищену чутливість до інших препаратів проти бліх, то вони можуть допомогти їй легше переносити лікування.

При лікуванні блошиного дерматиту не сподівайтеся на швидкий результат. Часом не відразу вдається позбавитися бліх або передбачити повторне зараження. В даному випадку виною можуть бути і самі препарати, які не дали потрібного результату, і господарі, які не дуже ретельно провели дезінфекцію, і самі собаки, що встигли знову нахопити десь паразитів.