Симптоматика та лікування паталогічного процесу на шкірних покровах собаки – атомний дерматит

Не тільки людина страждає на проблеми, пов`язані зі шкірними покровами. Тварини також схильні до дерматитів і алергічних проявів у вигляді висипань на шкірі, сильного сверблячки і печіння. Останнім часом збільшилася кількість скарг у людей, які утримують собак. Пси страждають на атопічний дерматит все більше, а причини захворювання не зовсім зрозумілі. Фахівці стверджують, що такі патології схильні лише певні породи собак. Але як показує практика, дерматит зустрічається у всіх видів та порід. Тільки в деяких частіше. Причини одні й ті ж, що на рахунок лікування? Найкращий варіант вирішення – звернутися до ветеринара за допомогою, але через різні життєві ситуації, собак доводиться лікувати самому господарю.

Алергія та дерматит – у чому зв`язок?

Алергія здебільшого проявляється на шкірі. Це відбувається у всіх живих істот, незважаючи на підлогу та вигляд. Навіть рибки , самостійно відловлені та привезені з далеких країн, здатні захворіти саме на алергодерматит. У медицині зветься алергічний або атопічний дерматит. Останні дослідження фахівців ветеринарії доводять, що придбання патології пов`язане з генетикою на 90%, а 10% до набутих патологій.

Кішки страждають менше, ніж собаки. Хвороба проявляється переважно у особин молодих. Перші симптоми виявляються на епідермісі приблизно у віці від півроку до трьох років. Схильність до цього виду патологій мають представники таких порід собак:

• американські бульдоги та французькі;
• англійський сетер та ірландський;
• лабрадори та німецькі вівчарки;
• біглі, чау-чау та мопси;
• кокер-спанієль;
• боксер та шарпеї.

Алергія у собак

Алерген надходить у кров тварини (джерело менш важливий), організм сприймає його як чужорідне тіло. Після чого старанно намагається його позбутися. Імунна система виробляє певні антитіла, що сприяють нейтралізації подразника, що потрапив. Найменша вікова категорія, коли атипічний дерматит дається взнаки – 6 місяців. Перші прояви не завжди суттєві та явні, але з кожним наступним проявом алергія дедалі більше вказується на тілі собаки.

Важливо! Алергічний дерматит не піддається повному лікуванню. Його можна суттєво знизити в плані прояву на епідермісі, запобігти новим рецидивам, але ризик відновлення АТ завжди дуже великий.

Фактори-провокатори та прояв

У собак, як і у людей, дерматит, пов`язаний з алергією, має однакові фактори-провокатори. Атопія завжди сезонне явище, але нерідко переростає у постійне. Для рецидивного та прогресивного стану достатньо:

• дати лікарський препарат для лікування запального процесу. Прописати проблемні ліки може і ветеринар, тому що знати на 100%, що у собаки виявиться алергія знати неможливо. Особливо, якщо раніше ніяких зрушень на рахунок цього не було;
• ряд хворобливих станів дає таку реакцію і залишається як наслідок через несвоєчасне лікування. До таких відносяться: захворювання сечостатевої системи, дискінезія, лямбліоз, каміння у нирках та сечовому міхурі, гіпотеріоз;
• несприятливі умови утримання. Мікроклімат у власному дворі, квартирі передбачає наявність рослин, які для людини можуть бути нешкідливими, а для вихованця зіграти злий жарт;
• на першому місці завжди стоїть харчовий провокатор. Не обов`язково це буде каша чи м`ясо. Навіть самостійно вибраний та куплений сухий корм викликає небажані реакції;
• зміни території проживання. Зазвичай провокує алергічний дерматит зміна повітря: температура, клімат, вологість.

У тварини дерматит проявляється у будь-якому місці: пахова зона, спина і морда, ліктьова частина. Крім цього, кожна порода має свої особливості прояву. В одних – випадання вовни, а в інших почервоніння та виразки.

Узагальнений ознаки АТ

Незалежно від причин, що провокують появу алергенів у крові тварини, ветеринари узагальнили ознаки хвороби шкірного покриву:

• епідерміс гіперпігментований;
• випадання вовняного покриву по всьому тілу. У деяких ділянках спостерігаються залисини;
• потовщення та почервоніння на шкірі;
• сильне свербіння та печіння, яке супроводжується регулярним чуванням.

Найчастіше дерматит видно на мордочці і між пальцями, на лапах та в зонах, де немає вовни (вуха, пах)

При загостренні симптоматики собака неспокійна. Старанно вилизує сверблячі ділянки тіла, свербить. Найчастіше дерматит видно на мордочці і між пальцями, на лапах та в зонах, де немає вовни (вуха, пах). Не завжди, але досить часто шерсть набуває засмальцьованого вигляду, шкірні покриви покриваються лусочками, лупою. Лушпиння визначає перехід в іншу стадію розвитку хвороби.

Яскраві ознаки атопії

Існує дві ознаки АТ, які власники собак списують на інші захворювання, ніж запускають алергію. Перше - отит виникає часто, лікарські форми спочатку допомагають, але дуже швидко їх вплив припиняється. Друга ознака: подушечки лап уражаються на перших етапах усередині, потім виразки проступають зовні. Тварині боляче ходити. З`являється кульгавість.

З чого починається лікувальний процес

Самостійно виявити ознаки алергії на шкірних покровахне так складно. Якщо, звичайно, здійснювати відповідний догляд за вихованцем, регулярне відвідування ветеринарної клініки. Але лікування проводити самому завжди небезпечно. Підібрати необхідні лікарські форми, мазі та зілля може лише фахівець. Перед походом до лікаря, варто записати всі симптоми, прояви, реакції на листок. Це допоможе не розгубитись і не забути важливі моменти. Також не варто забувати про документи: ветпаспорт. У ньому записи про всі щеплення, ліки, які призначалися собаці. Якщо давалися самостійно ліки, то не забудьте внести їх до списку.

При опитуванні господаря лікар завжди запитує про продукти, споживані твариною та умови утримання. Потім призначається ряд аналізів та проб: калу та сечі, крові. У будь-якому випадку знадобиться зішкріб епідермісу.

При опитуванні господаря лікар завжди запитує про продукти, споживані твариною та умови утримання

За найменшої підозри на харчову алергію фахівець рекомендує дієтичне харчування. Вона допомагає полегшити роздратування, яке спричиняють алергени. Дотримання дієти до 4-6 тижнів. Якщо підозри знаходять підтвердження, собаку переводять на гіпоалергенний корм.

У чому успіх терапії

Дерматит можна стримувати і попереджати, але успіх залежатиме виключно від того, як чітко дотримуються розпорядження лікаря. До того ж варто особливу увагу приділити змісту собаки: корм, гігієнічні процедури, обробка лежака. Найгірше, справи, коли подразниками виступає ряд провокаторів. Але і тут за бажання допомогти вихованцю, господар повинен докласти зусиль:

• часта обробка іграшок, миски, лежака та нашийника з повідцем;
• регулярна дезінфекція житла як господарського, так і будки, вольєру;
• видалення пилового кліща. А для цього регулярне вологе прибирання;
• просушування вологості, видалення цвілі;
• провітрювання приміщення.

Всі ці поради стануть у нагоді і для ліквідації проблем зі здоров`ям господарської сім`ї.

Тривалість терапії

Як довго триватиме лікування атопічного дерматиту сказати складно. Тут істотну роль грає стадія захворювання та алерген. У 90% випадків виявлення АТ курс терапії має тривалий характер. У практику увійшло використання імунотерапії та гіпосенсибілізація. Спосіб застосування: підшкірне виведення алергену. Але для призначення необхідно враховувати анамнез хворого пса, результати алерготестів.

У чому полягає лікувальний процес

Призначення ліків відбувається за симптоматикою, лише після проходження всіх необхідних аналізів. Дієта допоможе в будь-якому випадку, оскільки харчування, збалансоване зі збільшенням необхідних мікроелементів, завжди користується. Таким чином завжди є шанс стримати алерген до з`ясування причин дерматиту. Далі підключаються і медикаменти. Для цього процесу існує низка медикаментозних препаратів різних груп:

• введення внутрішньовенне;
• перорально;
• шампуні та мазі.

Розрахунок дози проводиться з урахуванням вікової категорії та ваги собаки. Звичайний терапевтичний прийом один раз на добу. Але іноді схема змінюється до прийому однієї дози 48, 72 години. Залежить від медикаменту.

Глюкокортикоїди

Найчастіше призначаються глюкокортикоїди: Метилпреднізолон та Тріамцинолон, Преднізолон та Дексаметазон. Всі ці препарати можуть давати побічні реакції у вигляді задишки, сонливості, поліфагії.

Антигістаміни

При використанні такої групи варто враховувати, що вони седативного характеру. Тому у собаки відзначається полідипсія та поліурія. До антигістамінної групи відносять: Ципрогептадин та Амітриптиллін, Хлорфенамін та Клемастін.

Амітриптиллін

Протиповітряні засоби

Окспентифілін, Флуоксетин, Циклоспорин та Мізопростол – безвідмовні препарати. Але, як і всі ліки, мають протипоказання та побічні реакції: поліурію, полідипсію, діарею, блювотний рефлекс, нудоту, сонливість.

У тих випадках, коли розвивається міжпальцевий АТ, в лікувальну схему включають кислоти жирні та поліненасичені. Деякі з них відносяться до народних засобів. Наприклад, стерилізована соняшникова олія та лляна олія. Перед покупкою таких речовин варто переконатися, що масляна рідина приготовлена ​​за допомогою холодного віджиму. Не бажано вміст у них омега-кислот. Вони викликають діарею та дискомфорт у кишечнику.

Терапія зовнішній спосіб

Для зняття сверблячки та печіння рекомендується робити примочки та компреси. Для цього чудово підходять фіто-чай з ромашкою та календулою. До речі, не обов`язково купувати готову суміш. Її можна зробити самостійно. У рівних кількостях змішати сухі трави. Вони чудово регенерують епідерміс: ромашка, ехінацея, календула, безсмертник. Позитивним моментом таких компресів називають насичення шкіри потрібними природними речовинами, вітамінами.

Самостійно з такими ж травами утворюються в домашніх умовах мазі. Основа вазелін. Настій трав стає міцним. Використовувати можна тільки після доби наполягання.