Алергічний дерматит у собак

Незважаючи на те, що минули тисячоліття з моменту приручення собак, однак і досі розуміння між господарем та вихованцем — це наживна справа багатьох років проживання пліч-о-пліч. По суті, собаки навіть у дорослому віці як діти, з однією лише відмінністю — висловлювати свої думки та наміри вони не в змозі. В цьому випадку все залежить від господаря, який вміє помічати будь-які прояви поведінкового характеру свого собаки та знати, про що саме вони сигналізують. Це насамперед стосується алергічних реакцій у тварин на будь-який подразник, оскільки, не маючи знань чи досвіду у цій сфері, господар може довго не здогадуватися, що у його вихованця є проблеми зі здоров`ям.

Види алергічного дерматиту у собак

Одним із найчастіших захворювань у собак, з якими доводиться стикатися господарям, є алергічний дерматит — запальні процеси у шкірному покриві, як реакція на якийсь алерген. Алергени – це речовини, здатні викликати неадекватну реакцію імунної системи собаки. При цьому алергени бувають різні і причиною дерматиту можуть бути різні подразники, виходячи з яких і розрізняють певні види хвороби.

Можна виділити такі основні види алергічного дерматиту:

• блошиний дерматит;
• контактний дерматит;
• атопічний дерматит;
• набряк Квінке або ангіоневротичний набряк;
• дерматит через алергію на їжу.

Понад 4/5 всіх випадків захворювання собаками на алергічний дерматит припадає саме на блошиний. При цьому у собаки не обов`язково знайдуться блохи, що може бути причиною нерозуміння справжньої причини хвороби. Для поширення алергічної реакції достатньо укусу всього однієї блохи, тому що викликає її саме слина комахи, яка забезпечує несвертаемость крові, а також надає всілякий дратівливий вплив.

При контактному дерматиті досить легко встановити алерген, який викликає запалення шкіри, тому що вона дратується саме в місці зіткнення з ним. Це можуть бути різні мазі, шампуні, будь-які інші речовини, з якими може контактувати собака. Майже відразу буде помітна реакція шкіри як сильного почервоніння дома зіткнення з алергеном.

Атопічний дерматит характерний тим, що передається на генетичному рівні — від батьків цуценятам. Якщо у собаки виявлена ​​саме ця форма алергічного дерматиту, то, на жаль, все життя собакі доведеться дотримуватися певних правил, щоб не допускати рецидивів. Алергічна реакція може виникнути на будь-що, і до самого моменту появи дерматиту господарі собаки про цю особливість свого вихованця навіть не здогадуватимуться. У разі вибору собаки неможливо дізнатися абсолютно точно, чи є носіями атопії її батьки, та й заводчики навряд чи попереджатимуть про таку схильність. Тому не рекомендується приносити потомство собакам-носіям цього захворювання, тому що воно зі стовідсотковою ймовірністю перейде у спадок. Це справедливо тому, що захворювання передається саме з домінантним геном.

Набряк Квінке є найсильнішою алергічною реакцією на подразник. Найчастіше причиною бувають укуси отруйних комах та змій, рідше – введення лікарського препарату через укол. Якщо в організм потрапляє за раз велика кількість алергену, то дерматит розвивається буквально на очах: ​​з`являються набряки за місцем укусу, а також на гортані, ковтку і морді собаки. Практично у всіх випадках такий алергічний дерматит лікується лише терміново ветеринарним лікарем.

Харчовий дерматит утворюється в тому випадку, коли в раціоні собаки виявляється їжа, що містить алерген. Заздалегідь це неможливо дізнатися, тому при годівлі собаки слід відзначати реакцію її організму на ті чи інші продукти.

Алергічний дерматит може виникати і як наслідок наявних хвороб або патологій.

Симптоми алергічного дерматиту у собак

Симптоми всім видів алергічного дерматиту загалом схожі, хоча є і деякі відмінності.

Подібні риси незалежно від причин виникнення:

• запальний процес на поверхні шкіри, часто без утворень у вигляді висипу на ній;
• шкіра почервоніла і постійно свербить;
• підвищена температура тіла собаки;
• утворення ранок внаслідок розчісування собакою ділянок шкіри, що сверблять;
• поява себореї на шкірі, її лущення, утворення скоринок на місці ранок.
• випадання вовни у місцях сильного запалення дерми.

Інші симптоми спостерігатимуться залежно від збудника дерматиту.

Так блохи зосереджуються на найбільш вологих ділянках тіла собаки: у пахвинній ділянці, біля хвоста, біля вух, на животі. Не торкається лише лицьова частина морди та внутрішня сторона лап. Залежно від того, наскільки у собаки нечутлива шкіра, наявність бліх може бути помічено вже при інтенсивному розвитку дерматиту, тому що неозброєним поглядом побачити бліх буває дуже складно, а собака ніяк не дасть про них знати.

У випадку з атопічним дерматитом і набряком Квінке можна спостерігати появу пухлин і набряків на тілі вихованця, особливо в області голови.

При сильному свербінні шкіри собака може себе травмувати і сприяти занесенню в ранки інфекції. У такому разі на тлі алергічного дерматиту може виникнути супутнє його зараження, яке виявлятиметься в появі на тілі ранок, що не гояться, або нагноєнь.

Лікування алергічного дерматиту у собак

Виявивши у вашого собаки алергічний дерматит, навіть не намагайтеся лікувати його самостійно, читаючи в інтернеті численні поради на сайтах та форумах. Також і ця стаття є ознайомчою, якщо ви раніше не стикалися з такою проблемою, а вашому вихованцю нездужає. Але вірно кажуть: хто обізнаний - той озброєний.

Насамперед відведіть свого собаку на прийом до ветеринара. До прийому не слід намагатися полегшити своєму вихованцю страждання, як би це не звучало блюзнірсько. Лікар повинен побачити повну клінічну картину та невмілі дії можуть тільки йому завадити зробити це правильно.

Спочатку ветеринар збере анамнез про стан собаки з огляду на спостереження господарів. Далі буде проведено безпосередньо огляд та взято проби для лабораторного аналізу, якщо візуально неможливо поставити точний діагноз.

У кожному разі намагаються з`ясувати, який алерген дав таку сильну реакцію і першочерговим завданням є виключення подальшого контакту з ним. Таким чином, вже буде зроблено півсправи і з часом імунна система собаки прийде в норму. Однак поряд з пошуком алергену необхідно вилікувати тварину від численних симптомів хвороби. Для цього зазвичай прописують різні мазі, краплі та лосьйони, які допомагають зменшити свербіж, протибактеріальні та протизапальні речовини та інші ліки.

При харчовому алергічному дерматиті собак часто переводять на спеціальні гіпоалергенні корми, які містять необхідні поживні речовини, але не мають у складі потенційних алергенів (у їхній ролі часто виступають тваринні білки).

Для того, щоб убезпечити свого собаку від будь-якого роду алергічного дерматиту, слід уважно стежити за його повсякденним життям і відзначати, що він їсть і з чим контактує. Алергени, які виступають призвідниками запального процесу, зазвичай не поодинокі і атакують тварину часто одночасно, особливо якщо вона має схильність до подібного захворювання. Профілактикою дерматиту стануть часті купання собаки, постійне прибирання та вибіркова дезінфекція приміщень, де вона живе. Особливо це буде доречним у певні сезони, коли ризик захворювання дуже високий.

Купуючи собаку, будьте готові до всіх можливих неприємностей, які з нею можуть траплятися. Обов`язково звертайте увагу на породу собаки та співвідносите з тим, наскільки підходящим для неї буде клімат вашого регіону проживання.