Чому собака нічого не їсть і не п'є, постійно лежить і млявий: холодний ніс

При підвищенні температури тіла у собаки може виникнути блювота.

Причини, з яких може спостерігатися відмова від корму та води та присутній блювота, можуть полягати в наступному:

• парвовірусний гастроентерит;
• наявність стороннього тіла у просвіті шлунка чи кишечника;
• інвагінація кишечника;
• органна недостатність;
• підвищення температури тіла.

Ще однією можливою патологією може бути інтоксикація внаслідок отруєння отрутами для гризунів, побутовою хімією.

Парвовірусний гастроентерит

Парвовірус є найдрібнішим вірусом, який вражає хребетних тварин.

Стійкий до впливів зовнішнього середовища, витримує низькі температури, добре адаптується до високої температури. Вбиває вірус тільки кип`ятіння. Схильні до ризику захворювання всі види собак, незалежно від породи.

Основний спалах припадає на весну, триває влітку та восени, йде на спад взимку. Більш сприйнятливі молоді особини, які не досягли віку одного року, через слабо розвинений імунітет. Але також ризикують заразитися собаки похилого віку, коли імунітет вже значно ослаблений.

Більш сприйнятливі до захворювання молоді собаки.

Поширюють хворобу перехворілі вихованці та хворі на даний момент.

Особливості

Прихований період захворювання може тривати до трьох днів.

• Виділяють три періоди патології – інкубаційний, клінічний та заключний період.
• Прихований період може тривати до трьох днів.
• Як правило, недуга протікає у двох формах – гастроентерит з міокардитом та гастроентерит.
• За ступенем тяжкості – легкий, середній та тяжкий ступінь.

Симптоми

Тяжка течія починається з абсолютної апатії.

• Легкий ступінь характеризується незначною апатією, зниженням апетиту, пронос, рідше є блювота.
• Середній ступінь проявляється у відмові від корму, діареї, постійної блювоті, хворобливості живота.
• Тяжка течія починається з абсолютної апатії, тварина не реагує на зовнішні подразники, постійно лежить, не їсть, не п`є.
• Спостерігається посилена слинотеча, підвищується температура тіла, починається гарячка. Вихованця постійно нудить, часте прогресуюче блювання.
• Далі пронос прогресує і стає виснажливим, що призводить до сильного зневоднення.
• Для маленьких цуценят патологія може закінчитися загибеллю.

Лікування

До приїзду лікаря слід виміряти температуру.

1. До приїзду лікаря слід виміряти температуру.
2. Годувати та напувати насильно забороняється.
3. За наявності проносу та відсутності блювання можна постаратися заповнити втрачену рідину. Для цього слід приготувати розчин: на один літр кип`яченої води взяти 3,5 г кухонної солі, додати харчову соду в кількості 2,5 г калію хлориду в дозі 1,5 г і цукру в кількості 20 г. Напувати вихованку маленькими дозами – 40 мл на один кілограм маси тіла. Якщо в будинку знайдеться розчин Рінгера-Локка, можна замінити цим розчином.
4. Медикаментозне лікування призначає лише лікар.
5. Перша ознака одужання – поява апетиту.

Інвагінація

Кишкова непрохідність - серйозна патологія, при якій вихованець гине, якщо не надано своєчасну допомогу.

Закупорка може статися внаслідок поїдання крихких кісток.

Причини інвагінації такі:

• закупорка кишечника сторонніми тілами;
• обмеження;
• судинна емболія.

Закупорка може статися внаслідок поїдання крихких кісток або при проковтуванні сторонніх предметів – шматочки дроту, камінчики, шматочок поліетилену. Такий тип називається ілеус. У малюків можлива закупорка скупченими клубками глистів.

Утиски можуть виникнути внаслідок завороту шлунка або утиску грижі.

У порожнині судин може накопичитися значна кількість повітря або жиру, внаслідок чого відбувається закупорка судин та непрохідність.

Симптоматика

При патології шлунка спостерігається прогресуюче блювання.

Яскраво виражені ознаки виникають при патології шлунка та дванадцятипалої кишки.

При такому розвитку подій спостерігається прогресуюча блювота, повна апатія тварини, виражений больовий синдром. Стан хворого стрімко погіршується. Можливий прояв симптомів тільки у вигляді загальної слабкості та апатії, зрідка блювоті. Подальша доля собаки залежить лише від швидкості реакції господаря. Зволікання загрожує летальним кінцем.

Лікування

Медикаментозного усунення проблеми не існує. Інвагінація усувається тільки за допомогою хірургічного втручання.

Після операції лікар призначає протизапальні засоби.

Якщо спостерігається некроз кишкової тканини, лікар проводить резекцію кишки. У післяопераційний період лікар призначить протизапальні засоби, антибіотики, ліки, що підтримують загальний стан пацієнта.

Печінкова недостатність

Патологія включає кілька типів: гостра печінкова дистрофія, хронічна печінкова недостатність, портокавальне шунтування.

При гострій печінковій дистрофії відбувається генералізоване пошкодження печінкової тканини, яке виникло внаслідок впливу інфекцій та токсинів.

При печінковій дистрофії відбувається пошкодження печінкової тканини.

Хронічна печінкова недостатність характеризується повільним розвитком, але провокуючі чинники такі самі, як і першому випадку.

Портоквальне шунтування зустрічається вкрай рідко, проте це не применшує небезпеки цієї патології. За наявності недуги відбувається утворення судинних анастомозів, якими кров надходить безпосередньо в загальне кров`яне русло.

Клінічні ознаки та причини печінкової недостатності

Що стосується причин настання даної хвороби, то їх досить багато. Вплив мають токсини, паразитарна інфекція, віруси. Годування зіпсованими продуктами, порушення режиму харчування, отруєння.

Прогресуючий пронос може чергуватись із запором.

• Першою ознакою виступає сильне придушення тварини.
• Собака відмовляється від їжі, навіть від ласощів.
• Постійно лежить, не реагує на господаря, не відгукується та не йде на контакт.
• У деяких випадках присутня посилена спрага, однак такий симптом буває лише на початку захворювання, далі собака перестає пити та воду.
• Розвиток інтоксикації провокує блювання.
• Шкіра жовтіє, стає сухою, схожою на пергамент, шерсть тьмяніє, набуває неохайного вигляду.
• Прогресує пронос, який може чергуватись із запором.
• Фекалії набувають світлого забарвлення, іноді майже білого кольору.
• Сеча стає насиченим оранжевим кольором.
• Варто зазначити, що поява та різниця симптомів залежатиме від провокуючого фактора.
• Якщо в наявності паразитарна інфекція, то шкіра та слизові оболонки досить швидко жовтіють.
• При токсичному ураженні жовтушність може взагалі бути відсутнім.
• Незважаючи на причину, завжди буде присутня асцит - водянка черевної порожнини.
• У важкому випадку наступають симптоми нервової патології - напади, параліч або парез кінцівок, судоми.

Поставити точний діагноз та з`ясувати причину симптомів може лише ветеринарний лікар. Діагностування здійснюється в умовах стаціонару. Лікар робить біохімічне дослідження крові, біопсія печінкової тканини. Досліджується кал та сеча.

Терапія

Лікування слід починати, відштовхуючись від причини виникнення, через яку у печінки знижується або зовсім зупиняється нормальне функціонування.

Основне завдання ветеринара - усунути симптоми.

• Портокавальне шунтування вимагає оперативного підходу у лікуванні.
• Реабілітаційний період після операції перші дні проводиться у клініці, під строгим контролем лікаря.
• Описторгосп усувається безпосередніми згубними для хробака засобами – гексахлорпараксилолом. При цьому застосовується спеціальна дієта, щоб знизити навантаження на печінку і призначаються препарати, що допомагають відновити цей орган.
• Основне завдання лікара – усунути симптоми та застосувати вузькоспрямовані засоби для усунення первинної патології. Далі здійснюється підтримуюча терапія.
• Рекомендовані ліки для відновлення резистентних властивостей організму – вітаміни, імуностимулятори.
• Можливо, знадобиться застосування антибіотикотерапії та протизапальних засобів.
• Доцільно призначення гепатопротекторів для відновлення печінкових функцій та призначення серцевих препаратів для підтримки серцево-судинної системи.

Загальні заходи профілактики

Як відомо, найкраще лікування – гарна профілактика. Щоб уникнути неприємних сюрпризів, слід бути дуже уважними до своїх домашніх улюбленців.

Необхідно ретельно стежити за якістю корму.

• Проведена вчасно диспансеризація – запорука міцного здоров`я та доброго самопочуття улюбленця.
• Необхідно ретельно стежити за якістю корму, не ризикувати та не експериментувати з новими марками, від невідомих виробників.
• Завжди уважно вивчати склад та можливі вітамінно-мінеральні добавки.
• За бажання доповнити раціон корисними речовинами - консультуватися з лікарем.
• Важливе значення має систематична дегельмінтизація. Необхідно періодично займатися обробкою собаки від бліх, уважно оглядати шкіру на предмет кліщів.
• Усунути доступ до побутової хімії, отрутам, лакофарбовим виробам.
• Посуд та місце проживання пса має систематично проходити санітарну обробку та дезінфекцію.
• Крім того, влаштовуючи місце для проживання тварини, слід виключити можливість протягів та вогкості, також можливість перегріву від попадання прямих сонячних променів.

Відео про причини чому не їсть собака