Симптоми та лікування печінкової недостатності у собак

Ендогенна печінкова недостатність

Ендогенна печінкова недостатність є порушенням роботи самого органу. Внаслідок загибелі більшої частини гепатоцитів (печінкових клітин) відбувається виключення з функціонування значної частини печінкової паренхіми. Патологія може мати різну етіологію, відрізняється як гострим, так і хронічним перебігом.

Гостра печінкова недостатність виникає як наслідок тяжких захворювань із гострим перебігом (гепатити, токсичні ураження печінки). Якийсь час вона має латентний (прихований) характер. У цей час самопочуття собаки не страждає. Потім раптово відбувається погіршення. Насамперед це позначається на стані центральної нервової системи. При несприятливому прогнозі у тварини висока ймовірність розвитку печінкової коми.

Хронічна печінкова недостатність має більш тривалий шлях розвитку. Її провокують хронічні патології – пухлинні захворювання, цирози, хронічний гепатит. Токсини можуть проникати в організм з їжею під час годування собаки неякісними кормами. Постійні рецидиви згубні для гепатоцитів та виснажують печінкову тканину. Дезінтоксикаційна функція органу поступово згасає.

Екзогенна печінкова недостатність

Екзогенна печінкова недостатність має відносний характер. Патологія пов`язана з порушенням печінкового кровотоку, при тому, що сама печінка здорова.

Портокавальний (системний) шунт - це аномальна кровоносна судина, що проходить усередині печінки (внутрішньопечінковий) або зовні (позапечінковий), що зв`язує печінкову портальну вену і системний кровообіг. Аномалія може мати як вроджений, і набутий характер (якщо є наслідком перенесеної хвороби).

Патологічний шунт порушує печінковий кровообіг таким чином, що токсини із шлунково-кишкового тракту не потрапляють у печінку для виведення, а йдуть в обхід у кровоносне русло. Крім того, необхідні для печінки поживні речовини з кишечника не надходять до неї, що також сприяє руйнуванню органу.

При екзогенній недостатності організм більшою мірою отруюється аміаком, який не перетворюється печінкою на сечовину, накопичуючись в організмі та згубно впливаючи на мозок. Тому хвороба має ще одну назву – печінкова енцефалопатія.

Сприятливі фактори

У розвитку різних форм цієї важкої недуги основне значення мають такі фактори:

• Інфекційні ураження печінки (основні збудники – віруси гепатиту, цитомегаловірус, вірус герпесу, гельмінтози).
• Лікарське та токсичне отруєння печінки. З ліків таку дію можуть мати діуретики, анальгетики або транквілізатори. З токсинів найнебезпечнішими є отруйні гриби, а також хімічні елементи: жовтий фосфор, ртуть.
• Гіпоперфузія печінки (недостатнє кровопостачання) внаслідок серцево-судинних захворювань, гіпоксії.
• Інші хвороби та травматичні ураження печінки.
• Вживання в їжу протягом тривалого часу зіпсованого або дешевого корму.

Симптоматика недуги

Залежно від типу та стадії хвороби, симптоматика печінкової недостатності досить різноманітна.

Гостра печінкова дистрофія

• Погане самопочуття, млявість, відмова від їжі, сильна спрага. На пізнішій стадії приєднується нудота та блювання, як ознаки інтоксикації.
• Жовтяниця, сухі шкірні покриви, що лущиться, ламкість вовни, скуйовджений неохайний вигляд. Кал світлішає, сеча набуває темного або яскраво-оранжевого кольору.
• При пальпації печінка збільшена, болюча. Спостерігається асцит черевної порожнини (водянка).

Хронічна печінкова недостатність

Хронічна печінкова недостатність характеризується повільним наростанням ознак, серед яких:

• ендокринні порушення;
• порушення процесу обміну речовин у печінці;
• жовтяничність шкірних покровів та слизових оболонок (вони свідчать про поступове наростання рівня білірубіну в крові);
• симптоми інтоксикації (говорять про патологічне наростання рівня аміаку).

Портокавальний шунт або печінкова енцефалопатія

Цей вид печінкової недостатності характеризується, в першу чергу, неврологічними симптомами, які затихають, то знову рецидивують:

• млявість, депресія;
• поїдання своїх та чужих екскрементів та інших неїстівних предметів;
• часті зміни настрою від агресії до зайвої лагідності;
• судоми;
• слинотеча;
• поява крові в сечі свідчить про отруєння аміаком.

Особливість даних симптомів у тому, що черговість їх прояву залежить від причини, що спричинила хворобу. При токсичному ураженні печінки, головний симптом – сильна інтоксикація організму та неврологічні явища. А якщо печінка страждає від опісторхозу, раніше за інші симптоми з`являється жовтяниця.

Діагностичні заходи

Основні методи діагностики при хворобах печінки у ветеринарній практиці такі:

• зовнішній огляд песика, збирання анамнезу;
• біохімічний та загальний аналіз крові;
• за коагулограмою проводять аналіз факторів згортання крові, які синтезуються печінкою;
• УЗД печінки допомагає оцінити її розміри, а також підтвердити наявність або відсутність системного шунту;
• енцефалографія головного мозку проводиться у тому випадку, якщо є підозра на печінкову енцефалопатію;
• результати біопсії печінки є вирішальним фактором при виведенні діагнозу та визначенні тактики подальшого лікування.

Лікування хвороби

Лікування печінкової недостатності проходить у два етапи. Спочатку проводять симптоматичну терапію, знімаючи інтоксикацію. Потім, здійснюють основне лікування, борючись із причиною захворювання.

Полегшити стан пса допоможуть препарати - гепатопротектори, жовчогінні засоби, знеболювальні та жарознижувальні засоби. За наявності отруєння токсинами проводять очищення шляхом клізм зі слабким розчином перманганату калію. Електролітний баланс відновлюють шляхом інфузійної терапії. Також хворому собаці показано дієтичне харчування.

Основне лікування включає кілька тактик проведення:

1. При вірусній етіології призначаються антибіотики, протимікробні препарати.
2. За наявності гельмінтів у печінці (описторгосп) потрібна термінова дегельмінтизація.
3. Для термінового очищення крові може знадобитися гемосорбція та плазмоферез.
4. Якщо пацієнт перебуває на стадії печінкової коми, вводять Преднізолон.
5. За наявності портокавального шунта проводиться його ізоляція хірургічним шляхом. Для цього, зупиняють кровотік, накладаючи на судину спеціальне кільце, що звужується.
6. При отруєнні організму аміаком прописують лактулозу, яка стимулює мікрофлору кишечника активніше поглинати його.

Прогноз хвороби

Більшість патологічних станів при печінковій недостатності оборотні. У тварини є шанс одужання, але лише за умови своєчасної та інтенсивної терапії. Основу раціону вихованця протягом усього життя повинна становити легка поживна дієта. Не можна годувати собаку дешевими кормами економ-класу.

За наявності портокавального шунта врятувати життя тварині може лише хірургічна операція щодо її ізолювання.