Симптоми та лікування печінкової недостатності у собак

Найнебезпечнішими серед собачих хвороб вважаються печінкові недуги через досить тривалий прихований перебіг. Часто трапляється, що захворювання вже завдає шкоди всередині, а собака не виявляє жодних зовнішніх ознак нездужання, а коли з`являються перші симптоми, найчастіше патологічні зміни, що відбулися, вже настільки нашкодили організму, що утруднять процес лікування або вже пізно що-небудь робити.

Зміни, що відбуваються в тканинах печінки, незворотні.

Стадії патологічного процесу

Існує кілька стадій прогресування хвороби.

Виходячи з хвороботворного впливу та характеру розвитку, розрізняють три стадії прогресування: гостра дистрофія печінки, хронічна недостатність, портокавальне шунтування. Дистрофічні процеси виражаються генералізованим ураженням паренхіми внаслідок згубного впливу інфекції.

Хронічний характер

Недостатність хронічного характеру обумовлена ​​повільним, поступовим проявом внаслідок дозованого надходження до організму патогенних факторів інфекційних патологій та токсинів. Подібне явище трапляється при тривалому вживанні кормів низької якості.

Корми низької якості можуть призвести до захворювання.

Портокавальне шунтування

Портокавальне шунтування у собак зустрічається рідко, але приносить багато неприємностей, пов`язаних із кровообігом.

Портокавальне шунтування - рідкісне, але небезпечне явище у собак.

Шкода полягає в утворенні самостійних каналів – анастомозів, якими кров із травної системи мігрує в кровоносні судини, не «заходячи» в печінку.

Гостра дистрофія

Останній процес вважається умовно істинним, тому що прямого впливу на орган немає, однак такий стан речей викликає сильну інтоксикацію.

Гостра дистрофія характеризується сильною інтоксикацією.

Справа в тому, що печінку недарма називають «депо крові». Вся кровоносна система побудована таким чином, щоб мігруючи до органу, виходила з нього вже очищеною, а такого не відбувається і кров потрапляє до організму з усіма шкідливими речовинами.

Симптоматика та причини недостатності у собаки

Провокаторами патології можуть виступати багато подразників, на перший погляд, цілком невинні, а можуть бути у вигляді небезпечних захворювань. До провокаторів входять:

• токсини – отруєння;
• паразити - гельмінтози;
• віруси – вірусний гепатит;
• цироз-
• онкологічні хвороби;
• порушення харчування;
• інфекції - лептоспіроз.

Провокатором патології можуть стати гельмінтози.

Типи захворювання

Розрізняють захворювання на гострий та хронічний тип. При цьому гостра течія виражається раптовим виникненням, стрімким розвитком. Хронічна форма настає внаслідок тривалого ігнорування патології. Як правило, розвивається внаслідок повільної інтоксикації організму.

1. На початковому етапі симптоматика розмита і може бути подібною до багатьох інших патологій. Спочатку проступає пригнічення, млявість. Тварина відмовляється від їжі, але часто й часто п`є воду. Початок інтоксикації виражається нудотою та блюванням.
2. Далі відзначається сухість шкіри, жовтушність. Шерсть стає ламкою, тьмяніє. Наступають по черзі проноси та запори. Сеча яскравого оранжевого кольору. Інтенсивність та ухил симптоматики залежатиме від походження первинного захворювання. Якщо причиною став гельмінтоз, то шкірні покрови жовтіють значно швидше, ніж за інших патологій.
3. Калові маси тварини мають світлий сірий колір. Реєструється здуття живота, метеоризм, больовий очеревинний синдром. При пальпації можна намацати збільшену печінку, гіпертермію тіла. Відзначаються поведінкові перепади – зайва агресія та лагідність.
4. Розвивається черевна водянка - асцит, живіт ще більше збільшується, провисає майже до землі. Далі ускладнюється втратою зору, нюхи. Настають ознаки розладу центральної нервової системи судоми, втрата орієнтації у просторі, порушення ходи.

У період захворювання собака почувається пригніченою.

Діагностика

Точний діагноз здійснюється шляхом біохімічного дослідження крові, лабораторного дослідження сечі та фекалій. Ультразвукове дослідження печінки, біопсія. Кров досліджується щодо наявності запального процесу, рівня анемії, якість згортання крові. До того ж з`ясовується чисельність ферментів. За допомогою ультразвукового дослідження можна діагностувати інфекційні патології, зростання новоутворень, гельмінтози, цироз, гепатити.

Для діагностики потрібен аналіз крові.

Терапія та лікування

1. Терапію застосовують комплексну, спрямовують на усунення первинного захворювання, полегшення симптомів. Призначають антибіотики у разі, якщо недостатність вірусного походження. Отруєння і інтоксикація, що виникла внаслідок цього, передбачає застосування антитоксичних засобів.
2. Якщо тварина стрімко втрачає вагу, доцільним буде застосування плазмозамінних засобів. Використовуються ліки для усунення дефіциту білків та мікроелементів. Як симптоматичне лікування застосовують знеболювальні ліки. При гіпертермії – жарознижувальні препарати.
3. Рекомендовані гепатопротектори, жовчогінні ліки. Усі методи допомоги здійснювати виключно під лікарським контролем. Деякі препарати вимагають повторного дослідження крові на предмет з`ясування реакції на засіб, що вводиться.
4. У разі отруєнь допустиме очищення вмісту шлунка за допомогою слабкого розчину марганцівки. Можна також зробити собаці очисну клізму. Справжнє походження печінкової недостатності передбачає проведення оперативного втручання для виправлення кровотоку.

Лікування собаки здійснюють шляхом прийому антибіотиків.

Відео про захворювання печінки у собак