Чому собака важко дихає
У здорового собаки, що перебуває в стані спокою, дихання рівне і практично безшумне. Кількість вдихів за хвилину коливається від 10 до 30 разів (і 12-14 у стані спокою). При цьому собаки дрібних порід дихають частіше, ніж великі пси, частота дихання сук вище, ніж у собак, а у цуценят – вище, ніж у літніх вихованців. Будь-які неполадки з диханням, наприклад, хрипи під час вдихів – привід звернення до ветеринарної клініки. У цій статті ми спробуємо розібратися, чому собака важко дихає.
Причини важкого дихання у собак
У нормі тварина дихає носом, але може відкрити рот, якщо на вулиці жарко або після пробіжки. Часте або уповільнене дихання з шумом у спокійному стані – симптом будь-якої хвороби:
- Проблеми дихальної системи. Якщо тварина важко дихає, свистить і хрипить, то причини таких симптомів можуть критися в проблемах дихальної системи (ларингоспазм, набряк легень, бронхіт та пневмонія, параліч гортані, рак органів дихання). Визначити, що собака має неполадки з органами дихання, можна також по важкій задишці навіть після мінімальної рухової активності, кашлю (з гноєм, кров`ю і без), погіршення апетиту, болю в грудині, аритмії, нападів ядухи. У домашніх умовах вилікувати згадані дихальні недуги не вдасться;
- Тепловий удар. Тяжке дихання через рот може бути у собаки при тепловому ударі. При цьому слизові оболонки сухі, або слина занадто в`язка, температура тіла вище 40,5 ° C (ректальна), при пальпації вушні раковини гарячі та почервонілі. Можуть бути присутніми судоми, не виключена втрата свідомості. Уточнимо, що тепловий удар тварина може отримати не тільки в літній полудень просто неба, але і в задушливому спекотному приміщенні або в закритому автомобілі. Потрібно якнайшвидше віднести тварину в прохолодне приміщення, де температура не більше 20 градусів, укласти її на підлогу, обтерти мокрим рушником і покласти в область паху, пахв і потилицю крижані компреси, загорнути лапи в холодні мокрі рушники і періодично їх міняти. Насамперед потрібно їхати до ветеринарної клініки, якщо у вас є підозра на тепловий удар у вихованця;
- Стороннє тіло в дихальних шляхах. Собака часто, шумно і важко дихає ротом, коли в дихальних шляхах застрягло стороннє тіло (деталь іграшки, кісточка, шматочок тканини тощо).). Основними ознаками проблеми можна назвати також рясна слинотеча, часті відкривання-закривання рота, позиви до блювання, кашель, неспокійна поведінка. У такій ситуації годувати і напувати собаку не слід, намагатися дістати сторонній предмет теж не потрібно. Потрібно якнайшвидше доставити вихованця в клініку, де лікар проведе УЗД та рентген органів дихання, а потім за допомогою гастроскопа видалить сторонній предмет;
- Алергічна реакція. Іноді вихованець насилу дихає, його трясе дрібним тремтінням, з очей течуть сльози і слиз з носа при алергічній реакції, наприклад, на медикаменти, побутову хімію, продукти харчування. Інші ознаки алергії – кашель, свербіж тіла (про що свідчать постійні почухування), набряки на тілі, можливе підвищення температури, випадання вовни та поява лупи, діарея, почервоніння шкіри. Потрібно якнайшвидше йти до лікаря, адже такі алергічні реакції можуть закінчитися анафілактичним шоком, і надати допомогу в домашніх умовах буде складно. Вдома, перед тим як їхати до клініки, можна дати лише антигістамінні засоби (Супрастин, Дімедрол, Діпразін, Цетірізін), а потім бажано звернутися до фахівця;
- Забій або контузія легень після травми, посттравматичний шок. Коли тварина часто і тяжко дихає животом після травми (т.н. черевне дихання), можна підозрювати, що виною всьому забій або контузія легень, посттравматичний шок. Таку травму може спричинити, наприклад, ДТП або падіння з висоти. Собаку потрібно доставити до клініки. У деяких ситуаціях може знадобитися хірургічне втручання;
- Асцит/гідроторакс. Якщо у вихованця сильно здувся живіт, а дихання стало незвично галасливим, є ризик, що розвинувся асцит – скупчення рідини у черевній порожнині (часто разом із гідротораксом – скупчення рідини у грудній порожнині). Розпізнати асцит можна за такими ознаками: незграбність (через величезного живота собаці важко бігати, незручно лежати, часто приймає вимушену позицію сидіти, щоб діафрагмі було легше розкриватися), слабкість, пропажа апетиту, погіршення зовнішнього стану (шерсть виглядає тьмяною) великий пульс, лихоманка, можливе впадання в кому. Собаку потрібно терміново доставити в клініку, де лікар після діагностичних процедур визначить причини виникнення випоту в черевній порожнині, а також видалить рідину, що накопичилася в очеревині, через прокол і призначить ряд лікарських препаратів (сечогінні, антибіотики, серцеві засоби тощо).);
- Цукровий діабет. Якщо на тлі шумного дихання собака у віці ще й багато п`є, є ймовірність, що у тварини цукровий діабет. До ознак цієї серйозної ендокринної хвороби відносять поганий стан шкіри, перепади апетиту (деякі собаки голодують, інші – постійно хочуть їсти), слабкість, часте випорожнення сечового міхура, зниження зору та розвиток катаракти, блювота, пожовтіння слизових оболонок, ацетоновий запах з рота. Собаці при діабеті потрібен прийом інсуліну або цукрознижувальних препаратів, які можуть бути призначені лише лікарем;
- Гіпотиреоз. Найчастіше собака трясеться і важко дихає при нестачі гормонів щитовидної залози – гіпотиреозі. Іншими ознаками хвороби вважаються зниження чи підвищення температури тіла, слабкий пульс, слабкість, поява гнійників на шкірі, запалення навіть найнезначніших ранок, погіршення якості вовни, швидкий набір ваги, запори, зригування корму, погіршення згортання крові. Лікують гіпотиреоз за допомогою синтетичних аналогів гормонів, що призначаються лікарем;
- Інфекційні недуги. Практично всі інфекційні недуги вірусної, бактеріальної або грибкової природи (дихальної системи і не тільки) можуть спровокувати появу тяжкого дихання. Більшість таких хвороб протікає з підйомом температури, відсутністю апетиту, порушеннями травлення, витіканнями з очей і носа (слизовими або гнійними), чханням або кашлем. Лікуються такі недуги лише комплексно, після визначення діагнозу та препаратами, які призначив собаці ветлікар;
- Отруєння. Собака важко дихає носом або ротом при отруєннях (зіпсованою їжею, щурою отрутою, отруйними газами тощо).). До загальних ознаками отруєння відносяться зникнення інтересу до їжі, спрага або відмова від води, рясна слинотеча, задушливий кашель, розширення зіниць, зниження або почастішання пульсу, судоми, втрата свідомості, поява піни з рота, розлади стільця, блювота, зниження або підвищення температури тіла, погіршення координації, почервоніння або синюшність слизових оболонок. Зважаючи на всю небезпеку отруєння, краще негайно доставити собаку до лікаря;
- Пологи. Собака важко і часто дихає безпосередньо перед пологами, а також у самий момент розродження. І це абсолютно нормально. Однак навіть після народження цуценят важке дихання зберігається, бажано показати тварину лікаря;
- Перенапруга. Буває і так, що собака важко дихає, висунувши язик, у момент нервового перенапруги (наприклад, якщо злякався вибухів петард). Власнику треба заспокоїти собаку, ласкаво з нею поговоривши. Для зайве емоційних вихованців можливий прийом заспокійливих (Кіт Баюн, Стоп-стрес та ін.).);
- Сильна крововтрата внаслідок травм теж може спровокувати порушення дихання. До загальних ознак внутрішніх та зовнішніх кровотеч у собак належать слабкий, ниткоподібний пульс, слабкість, спад артеріального тиску, блідість слизових оболонок, спрага, сильна задишка та уповільнене дихання, втрата свідомості. Крім того, зовнішня кровотеча помітно неозброєним оком. Чи треба говорити, що допомогти собаці може лише лікар;
- Серцева недостатність. Собаці важко лежачи дихати при серцевій недостатності (старий собака часто має слабке зношене серце, також бувають патології серця та у молодих тварин деяких порід (доберман, такса, німецький дог, боксер, Ньюфаундленд, американський і англійський кокер спанієль)). При такій хворобі тварини постійно хочуть пити, язик їх стає блідим, з`являється виснажливий кашель, лапи при ходьбі широко розставлені. У важких ситуаціях з носа та рота може струмувати сукровиця. Лікують серцеву недостатність засобами, що призначаються ветлікарем після ретельної діагностики;
- Больовий синдром, викликаний різними причинами (наприклад, травмою, гострим запаленням, запущеною стадією раку тощо).), теж здатний викликати труднощі з диханням. Але давати собаці будь-яке знеболювальне без узгодження з лікарем не можна;
- Гіпоглікемія. Тварина важко дихає, тремтить (можливі судоми) і втрачає свідомість при гострій нестачі глюкози в крові – гіпоглікемії. Іноді з рота вихованців у таких ситуаціях витікає піна (у такому стані обов`язково потрібно їхати у ветклініку, тому що симптоми дуже схожі на ті, що при отруєнні і тут час іде на хвилини). Песику потрібно терміново дати щось солодке (хоча б води з цукром) та погодувати, можна зробити підшкірний укол 5 мл глюкози 20%, а потім відвезти до ветеринара;
- Передсмертна агонія. Собака важко дихає і не їсть, жалібно періодично щипає і не реагує на поклик власника під час передсмертної агонії. На жаль, допомогти улюбленцю в такій ситуації може хіба чудо. Тим не менш, потрібно негайно відвезти вихованця до найближчої ветклініки;
- Легенєві глисти. Буває і так, що собака хрипить, важко дихає і кашляє при легеневих глистах (зазвичай з вини хробаків нематод). При такій напасті у собаки періодично піднімається температура тіла, виникають нудота, блювання, спрага, а от апетит пропадає. Вага вихованця знижується, як і інтерес до ігор та прогулянок. Допомогти в такій ситуації можуть дегельмінтні засоби, бронхолітики та протизапальні.
Що робити, якщо собака важко дихає
Отже, причин проблем із диханням у собак багато. Що робити, якщо собака важко дихає? Для початку потрібно проаналізувати, який загальний стан тварини. Для цього потрібно не тільки приділити увагу звуку дихання та підрахувати частоту вдихів-видихів, а й виміряти пульс (У нормі цей показник коливається від 70 до 180 ударів на хвилину, у дрібних показник наближений до 180 ударів, у великих – до 70).
Важливо знати, яка температура собаки. У нормі у здорової тварини температура вона дорівнює 37,5-39 градусам. Незайвим буде і вимір тиску, яке у дорослого собаки має бути в межах від 110/60 до 145/95 мм ртутного стовпа.
Обов`язково слід звернути увагу і на тривожні симптоми у вигляді розладів шлунка та кишечника, зміни нормального відтінку слизових оболонок, проблем з координацією, зникнення апетиту тощо. Якщо собаці явно погано, саме час вирушити до ветеринара, оскільки діагностика вдома «на око» неможлива. Майже завжди важкий подих – ознака серйозної хвороби, тому краще не втрачати дорогоцінний час.