Лишай у кішки

Лишай - медичний термін, що позначає шкірні хвороби різної етіології, а також характеризується утворенням дрібних і сверблячих вузликів висипу, що не трансформуються в інший тип висипань. Котячий або стригучий лишай - заразне захворювання тварин, викликане грибками з роду Місrоsроrum.

Види позбавляючи у кішки

Лишай - захворювання вкрай неприємне, але цілком піддається лікуванню. Схема терапії, і навіть її загальна тривалість безпосередньо залежить від виду грибкової патології:

• котячий мокнутий лишай. Захворювання, що не передається людині, яке представлене шкірним ураженням, спровокованим гормональним збоєм в організмі тварини, нервовим зривом, а також алергією або наявністю паразитів, представлених гельмінтами, бліхами і кліщами. Алергічні реакції можуть виникати як на корм і популярні миючі засоби, так і на життєдіяльність паразитів;
• лишай Жибера або, так званий рожевий лишай. Є в даний час однією з найчастіших причин прояву осередкового облисіння у котів та котів різного віку. Таке шкірне захворювання, ймовірно вірусної етіології, викликається герпевірусною інфекцією;
• різнокольоровий або висівковий лишай. Небезпечна для людини форма захворювання, що потребує своєчасного призначення схеми лікування та максимально ефективної, грамотної, тривалої терапії;
• плоский червоний лишай. Захворювання, поява якого провокують сильні збої в імунітет тварини. Пусковий механізм цілком може бути представлений такими факторами, як інфекційні та хронічні захворювання, а також негативні зовнішні впливи.

Особливої ​​уваги вимагає лишай, що дуже часто проявляється як у вуличних, так і у повністю домашніх кішок. Зараження вихованця відбувається в результаті контакту з хворими тваринами та носіями грибкових спор. Окрім іншого, зараження може статися при використанні заражених спорами побутових предметів, а також господарсько-побутовим способом.

Симптоми позбавляючи

Симптоматика такого котячого захворювання, як лишай, безпосередньо залежить від фактора, що вражає:

• котячий мокнутий лишай супроводжується появою на шкірних покровах болючих і гарячих червоних плям різного розміру. Плями, покриті бульбашками, наповнені прозорою або злегка жовтуватою рідиною, витікання якої супроводжується появою гнійничкової інфекції. В умовах правильної терапії, уражені ділянки шкіри досить швидко покриваються скоринкою, після чого відбувається оновлення клітин та зростання нового шерстного покриву;
• рожевий лишай, абсолютно безпечна, з погляду контакту, для людини форма, представлена ​​появою рожевих, сверблячих і лущиться плям, які мають характерні, дуже чіткі межі. Причиною такої патології найчастіше є надто знижений імунітет у домашнього вихованця;
• різнокольоровий лишай не має суттєвих відмінностей щодо симптоматики від більшості інших видів шкірної патології. Численні плями, що з`являються на шкірних покровах, характеризуються витягнутою овальною формою. При цьому цятки на ураженій шкірі можуть зливатися, а також мають запалення, рожевий, жовтий або коричневий колір;
• плоский червоний лишай характеризується появою на шкірних покровах маленьких червоно-рожевих і буро-синюшних бляшок, що мають блискучу поверхню. Колір таких поразок має помітні, різкі відмінності від здорової шкіри. У центральній частині у вузликів, що з`явилися, можуть бути вдавлення, а також своєрідна поперечна смугастість. У процесі розвитку захворювання відзначається зливання кількох плям позбавляючи в одиночний і досить велике вогнище.

Важливо! Пам`ятайте, що виявлення такого захворювання, як лишай, та діагностика патології у кішок значною мірою утруднені, оскільки шерстий покрив вихованця частково приховує всі уражені грибком ділянки, а постійне вилизування добре маскує свербіж.

При ураженні домашнього вихованця стригучим лишаєм, відзначається досить активна втрата вовни, а також поява на шкірних покровах помітного білуватого нальоту. Лікування такого шкірного ураження у кішок відрізняється деякими характерними рисами, а діагностика вимагає лабораторного підтвердження.

Діагностика та лікування

Правильно діагностувати шкірні патології можна на основі візуального огляду тварини, уважному вивченні зібраного анамнезу та результатах клінічних досліджень. Тільки після визначення форми ураження, підбирається найефективніша схема лікувальних заходів. Терапія котячого мокнучого лишаю включає використання зовнішніх засобів, які можуть бути представлені:

• 2%, 5% і 10% антисептичної та знімає запалення аптечною саліциловою маззю, що має виражений в`яжучий ефект. Лікарський склад наноситься кілька разів на добу, протягом десяти днів;
• протизапальною та протигрибковою сірчаною маззю, обробка якої здійснюється кілька разів на добу, протягом одного-трьох тижнів, до повного зникнення запалених плям;
• високоефективної іхтіолової маззю, що значно прискорює процес шкірної регенерації та наноситься кілька разів на добу протягом десяти днів;
• протигрибковою мазею, що поступово відновлює всі уражені шкірні покриви і наноситься пару разів на добу протягом десяти днів.

Схема позбавлення домашнього вихованця від рожевого лишаю передбачає відновлення імунітету за допомогою вітамінізації та використання зовнішніх мазей, що ефективно прискорюють процес клітинної регенерації. Терапія різнокольорового лишаю полягає у застосуванні «Імаверолу», що розводиться дистильованою водою у співвідношенні 1:50 і наноситься на уражені місця тричі на день. Хороший результат дає також призначення Лайм-Сульфура, обробка яким виконується одноразово на тиждень, що обумовлено досить високою токсичністю складу.

Слід пам`ятати, що неправильне лікування такого захворювання, як котячий лишай, що стриг, здатне спровокувати важкі ускладнення, тому в терапії доцільно використовувати тільки найбільш ефективні та швидкодіючі лікарські препарати:

• мазь "Клотримазол" - наноситься на уражені ділянки тричі на добу, аж до настання повного одужання;
• аптечні протиалергічні та антибактеріальні лікарські засоби «Міконазол» та «Санодерм» - використовувані двічі на день;
• спрей або розчин «Фунгін» - використовуваний як компрес пару разів на день;
• антисептична мазь «Ям» – наноситься на уражені позбавляємо ділянки шкіри не менше двох-трьох разів протягом тижня.

Тип препарату та лікувальний курс обов`язково повинні призначатися ветеринарним лікарем. Після проведення повного курсу необхідно відвідати ветеринарного спеціаліста з метою виконання повторних аналізів та візуального огляду.

Це цікаво! Гарантія ефективного лікування лишаючи у кішки - стабільне і чітке дотримання всіх лікарських призначень. Будь-яке порушення системності терапії може стати причиною лише тимчасових покращень та прогресування патології.

Якщо лікування прогресуючого стригучого лишаю вищезазначеними лікарськими засобами не дає бажаного ефекту, то ветеринарним лікарем може бути призначена вакцинація домашнього вихованця препаратами «Полівак» і «Вакдерм», що добре зарекомендували себе. Щеплювальні заходи здійснюються зі стандартним інтервалом в 10-14 днів.

Раціон на час лікування

При лікуванні шкірних захворювань кішок велике значення має дієтичне харчування, яке здатне забезпечувати доступ достатньої кількості їжі до організму тварини з урахуванням загального стану обміну речовин. Правильно підібраний раціон сприяє максимально ефективному лікуванню та швидкому одужанню домашнього вихованця.

При виборі повністю збалансованого раціону потрібно брати до уваги низку найважливіших і взаємопов`язаних чинників:

• кількість основних поживних речовин;
• загальні показники енергетичної цінності;
• показники повноцінності перетравності;
• смакові властивості корму;
• гіпоалергенність раціону.

Збалансовані дієтичні раціони можуть бути визначені як корми, які не допускають втрати поживних компонентів та здатні підтримувати метаболічну рівновагу в організмі тварини на стадії лікування. Такі раціони в обов`язковому порядку повинні бути джерелом найважливіших поживних речовин, що задовольняють добову харчову потребу хворої тварини.

Слід пам`ятати, що дієтичні корми є повнорационными лише певної категорії кішок, і здатні забезпечити приплив поживних речовин лише лікувальному етапі, тому призначаються строго ветеринарними фахівцями і, зазвичай, досить короткий термін. Для будь-якої здорової домашньої тварини дієтичний корм є абсолютно неповноцінним.

Важливо! Додатковий раціон тварини, що проходить курс лікування від лишаю, спеціальними вітамінно-мінеральними комплексами, що підвищують ослаблений імунітет домашнього вихованця.

Підвищеної уваги вимагатиме організація дієтичного харчування вихованців, які страждають на мокнучий лишаєм на тлі алергічних проявів. Значна частина харчових продуктів, які використовуються в харчуванні кішок, не здатна викликати у домашніх тварин будь-яких алергічних реакцій.

Однак, у деяких випадках, включення імунологічних механізмів обумовлено строго певними антигенами, які найчастіше бувають представлені протеїнами або білками. Наприклад, до можливих алергенів для кішок, як правило, відносяться білок молока та сої, пшениця та дріжджі, яловичина та конина, курятина та свинина, а також курячі яйця.

У клінічному плані, алергічна реакція може виявитися дуже раптово, навіть після кількох років вживання тварини алергену. У цьому випадку алергічна реакція не має сезонного характеру, а також залежності від віку або статевої приналежності тварини.

У цей період домашньому вихованцю можна давати вже готові лікувальні раціони, які призначені для позбавлення від харчових алергій. Після того, як буде стабілізований стан, тварину можна поступово перевести на повсякденний харчовий раціон, призначений для годування домашніх вихованців, схильних до алергічних реакцій.

Методи профілактики

Профілактичні заходи, які дозволяють дуже ефективно убезпечити тварину та її господаря від зараження лишаєм, полягають у дотриманні наступних рекомендацій:

• створення умов, за яких буде абсолютно неможливим контакт будь-яких бродячих тварин із домашніми вихованцями;
• систематичне проведення високоефективних санітарно-гігієнічних обробок усіх предметів догляду за домашнім вихованцем, його підстилки та аксесуарів;
• забезпечення повноцінного годівлі тварини з обов`язковим введенням у раціон харчування всіх необхідних вітамінно-мінеральних комплексів, що гарантує підтримку імунної системи в стабільному, хорошому стані;
• обов`язкове використання спеціальних вакцин. Фахівці попереджають, що вакцинація тварини, на превеликий жаль, не сприяє виробленню імунітету проти найпоширеніших грибкових інфекцій. Як показує практика, застосування широко поширених вакцин «Полівак-ТМ», «Вакдерм» та «Трімівак» показано лише з лікувальною метою.

Також існує ціла низка засобів рослинного походження, які забезпечують досить високий профілактичний ефект. Хороший результат дають рослинні суміші на основі кропиви, череди, материнки та фіалки.

По ½ чайної ложки кожної лікарської трави змішується, а потім заварюється половиною літра окропу. Отримана суміш настоюється протягом чверті години, після чого проціджується. Настій дається домашньому вихованцю з метою профілактики тричі на добу.

Аналогічною профілактичною дією має настій на основі кореня солодки, хвоща, ромашки аптечної, кореня валеріани та чебрецю. Профілактика позбавляючи у кішок і котів з використанням різноманітних народних засобів, безумовно, є тривалішим процесом, але однозначно досить ефективним і абсолютно безпечним для домашньої тварини.

Це цікаво! Зоологічні магазини пропонують власникам кішок спеціальні шампуні проти лишаючи у тварин – «Себозол» та «Нізорал». Однак такі засоби не здатні повністю позбавити тварину від шкірних проблем, тому використання цих шампунів носить, як правило, чисто профілактичний характер.

Лишай не є серйозною загрозою для здоров`я тварини, але таке захворювання здатне сильно зіпсувати екстер`єр кішки, а також може передаватися іншим домашнім вихованцям та їхнім власникам, тому не слід ігнорувати найперші прояви такої патології.

Небезпека для людини

Джерелами грибкового поширення, що викликає лишай, можуть бути навіть домашні гризуни, а суперечки грибка здатні зберігати свою повну життєздатність протягом дуже тривалого часу. Відразу після попадання в теплі та вологі умови відбувається активізація ростових процесів грибкових спор.

Навіть незважаючи на те, що основна «група ризику» представлена ​​бездомними тваринами, інфекція може вражати повністю домашніх кішок або їх господарів. Грибок дуже часто потрапляє в житлове приміщення з травою, яка приноситься дбайливими господарями як «зелене підживлення», а також з вуличним взуттям домочадців.

Стригучий лишай, дуже добре відомий фахівцям під назвами мікроспорія і трихофітія, а також котячий лишай, відноситься до категорії поширених антропозоонозів – захворювань, загальних для людей та тварин, включаючи котів. Таке досить важке грибкове захворювання, що вражає волосяний і шкірні покриви, викликають грибки, що відноситься до роду Місrоsроrum і Тriсhорhytоn.

Від тварини люди заражаються мікроспорією, а від хворої людини – трихофітією. Найбільшою схильністю до зараження лишаєм характеризуються діти, а також дорослі, які мають ослаблений імунітет. Лікування такої патології – процес тривалий і, на жаль, дуже неприємний.

Заходи, що дозволяють запобігти зараженню позбавляємо:

• зведення контакту з підозрілими щодо захворюваності тваринами до мінімуму;
• ізоляція та своєчасне, правильне лікування хворого вихованця;
• виконання догляду за хворою твариною виключно у гумових рукавичках;
• регулярне оброблення гарячою парою предметів інтер`єру, меблів, килимів та підлогового покриття;
• обов`язкове використання антисептичних препаратів при обробці подряпин, опікових ран, травм або садна;
• регулярна зміна підстилки домашньої тварини;
• регулярне миття та обробка протигрибковими антисептиками всіх предметів гігієни та догляду за домашнім вихованцем;
• дотримання ретельної особистої гігієни;
• своєчасна профілактична вакцинація кішки від стрижучого лишаю;
• забезпечення регулярних ветеринарних оглядів кішці.

Власники кішок досить часто плутають лишай з деякими захворюваннями, які супроводжуються облисінням з різним ступенем інтенсивності.

До категорії таких патологій цілком можуть бути віднесені захворювання:

• алергічними реакціями на укуси деяких комах, включаючи бліх, а також харчові продукти або сигаретний дим;
• ураженням чесоточними кліщами;
• цукровий діабет;
• стресовим станом тварини.

Це цікаво! Як наслідок, такі заходи дозволяють запобігти зараженню людини грибковою інфекцією від свого домашнього вихованця.

Систематичні водні процедури з шампунями від лишаю, регулярне доповнення харчування вітамінами, використання тільки високоякісних раціонів – гарантія мінімізації ризику ураження кішки лишаєм.

Відео: лишай у кішок