Піроплазмоз у собак
Собакам характерні багато захворювань, на які хворіє і людина. Але, на жаль, розповісти про симптоми хвороби та своє самопочуття вихованці не можуть. А тому доводиться бути дуже уважними до будь-яких змін у поведінці собак. І якщо пес перестав їсти, у нього піднялася температура, слизові оболонки стали жовтими, то це можуть бути ознаки піроплазмозу. Дізнаємося про хворобу докладніше.
Жодна домашня тварина не застрахована від паразитів. Один із них — бабезія. Це мікроскопічний паразит, переносник піроплазм (бабезій).
Бабезії живуть у кліщах, які впроваджуються в шкіру тварин, потім висмоктують кров, обернено впорскують її в рану на тілі собаки. Так бабезії проникають в організм вихованця. А перші симптоми піроплазмозу виявляються, коли кількість піроплазм у крові досягає певного рівня. Хвороба може проявити себе через пару тижнів, а може і через дві-три доби після укусів кліщів.
Вільно переміщаючись у крові, бабезії захоплюють еритроцити, пожирають їх, знищують дуже швидко. Еритроцити масово гинуть, і піроплазмоз у собаки набуває загрози життю. Адже при зменшенні кількості еритроцитів у крові клітини починають просто "задихатися". Тому мертві еритроцити повинні виводитися з крові, у чому задіяні нирки та печінка тварини. Вони працюють у режимі підвищеного навантаження. Наслідком цього може бути ниркова недостатність.
А ще й хронічний, і гострий піроплазмоз у собак – це навантаження на серцево-судинну та дихальну системи. Ось чому так важливо вчасно помітити ознаки погіршення самопочуття вихованця та звернутися за кваліфікованою допомогою до ветеринара, правильно діагностувати піроплазмоз.
Симптоми піроплазмозу у собак
Лікувати піроплазмоз буде легше, якщо його власник помітить перші симптоми недуги. А найчастіше захворювання виникає навесні і до осені. Якщо життєрадісний пес раптом перестав грати, їсти, багато п`є, треба діяти. Гірше, якщо ознаки піроплазмозу у собаки господар виявляє, коли пес починає ходити до туалету червоною, чорною, коричневою сечею. Гострий піроплазмоз у пса проявляється такими ознаками:
- Відмова від їжі.
- Сильна спрага.
- Жовтяниця або блідість слизових оболонок.
- Висока температура.
- Апатія.
- Задишка.
- Блювота або пронос із домішкою крові.
Піроплазмоз є тією підступною недугою у собаки, який здатний просто вбити активного та молодого вихованця за пару діб. Адже щогодини гинуть еритроцити і наростає інтоксикація його організму. Він слабшає. Ветеринарна статистика свідчить, що без лікування 90% всіх хворих на піроплазмоз собак гинуть. Половина псів помирає від наслідків інтоксикації у випадках, якщо хвороба виявлена надто пізно.
Хронічний піроплазмоз рідко зустрічається у псів. При цьому бабезії малоактивні, що дає можливість собаці почуватися нормально. А ось у періоди стресів, інших хворих станів ці паразити активізуються, що і призводить до прояву типових симптомів.
Лікування піроплазмозу у собак
Якщо дбайливий господар виявляє ознаки піроплазмозу у пса, він повинен терміново здати кров вихованця на аналіз.
При підтвердженні діагнозу ветеринар вирішує, як саме лікувати у собаки хворобу. Рішення приймається, виходячи з тяжкості симптомів, результатів аналізів. При лікуванні піроплазмозу дуже важливим є індивідуальний підхід.
Головне завдання господаря полягає в тому, щоб подолати наслідки піроплазмозу у пса. Бабезії знищуються пиростопом, беренілом, імідосаном. А на тлі такого лікування обов`язково потрібно давати псу гепатопротектори на рослинній основі. Так захищається печінка вихованця, на яку припадає основне навантаження щодо очищення крові.
Страждають при піроплазмозі та нирках, тому важливо дотримуватися спеціального меню. Це означає, що з раціону забираються сирі овочі, знижується кількість білків та жирів, вводяться кисломолочні продукти.
Для скорочення періоду відновлення від піроплазмозу слід застосовувати спеціальну підтримуючу терапію, яку також призначить ветеринар за результатами аналізу крові собаки.
Навіть якщо господар собаки вчасно звернувся до фахівця, піроплазмоз був діагностований на ранній стадії, то ускладнення після його лікування все одно трапляються часто. Це печінкова недостатність та панкреатит, ураження мозку та серцева недостатність. Для зниження цих наслідків застосовується плазмафорез.