Запалення параанальних залоз у котів

Категорія Кішки

Зміст

Про ознаки недуги
Що провокує хворобу?
- Коротко про захворювання
Усуваємо небезпечну недугу
Попереджаємо появу хвороби

Збої в роботі видільної системи у домашніх тварин провокують виникнення небезпечного захворювання - запалення параанальних залоз. Вчасно діагностувати та розпочати лікування недуги допоможуть заходи, вжиті господарем або заводчиком. Отже, що може підказати наявність проблеми? Чому вона виникає? Як її лікують у ветеринарії?

Про ознаки недуги

Будь-які зміни у поведінці кішки повинні насторожити господаря. Про виникнення неприємної недуги розкажуть наступні симптоми:

Тварина ерзає задньою частиною по поверхні підлоги, дорожнього покриття або по траві.
Кіт нервово і часто гризе і покусує кінчик хвоста.

Вихованець старанно вилизує задній прохід через сильне сверблячка.

У важких випадках у кішки з`являється дуже болючий гнійник під хвостом, що заважає нормальному випорожненню. Надалі він доставляє тварині сильні болючі відчуття навіть у спокійному стані.

Тіло кішки чи кота видає дуже неприємний запах.

З`являються смердючі в`язкі краплі з темним відтінком з анусу при легкому натисканні.

Що провокує хворобу?

Запалення параанальних залоз у свійських тварин можуть провокувати такі причини:

Часті запори у кішки. Коли вона сильно напружується під час спорожнення кишечника, то забиваються протоки залоз.
Раціон харчування, що складається з курячих або риб`ячих кісток.
Знижений тонус м`язів анусу, що більше характерно старим тваринам.
Бойцовський характер хвостатого друга, що більше властиве чоловічим особинам.

Коротко про захворювання

Параанальні залози, що знаходяться біля анусу кішки, виконують функцію спорожнення секрету з дуже неприємним запахом і в`язким станом. Звільняється вихованець від такої рідини, напружуючи м`язи, що знаходяться поруч. Коли залози переповнені загуслим секретом, він негайно всмоктується в кровотворну систему і розноситься по всьому котячому організму. Якщо в цей момент не розпочати лікування, то виникне запальний процес, що переходить на сусідні тканини. Як результат - поява гнійника, що спричиняє біль і дискомфорт під час випорожнення, а далі і в спокійному стані. Гнійник здатний спровокувати загальне зараження крові у тварини. Кішка може загинути, якщо господар вчасно не звернеться до ветеринарного лікаря.

Усуваємо небезпечну недугу

Своєчасний візит до ветеринарної клініки забезпечить успішне лікування. Воно передбачає такі варіанти:

Ручне чищення кішки. Ветлікар акуратно і обережно натискає на запалене місце пальцями, щоб звільнити параанальні залози від рідини, що накопичилася, використовуючи марлеві серветки.
Введення в анус хворої тварини пальця і натискання на переповнені залози до тих пір, поки вони не звільняться від секрету, що накопичився.
Обробка запаленого місця препаратом Левомеколь або введення в задній прохід кішки по 1/4 частини свічок з Левоміцетином або Іхтіолом протягом 14 днів. Свічки необхідно вводити тварині після походу в туалет, попередньо обробивши анус розчином марганцівки. З маззю справа складніша: у цьому випадку потрібно стежити за тим, щоб вихованка її не вилизувала.
Коли має місце гнійник, то задній прохід потрібно обробити антисептичними засобами: перекисом водню, Мірамістином, Хлоргексидином.
Якщо гнійники утворили нориці, їх потрібно промивати вищевказаними антисептиками. Для цього використовують шприци без голок. Після промивання потрібно зробити тампонаду на основі Стрептоцидової або Синтоміцинової мазей. Як правило, ветеринари частіше призначають Левомеколь, тому що цей препарат кішки не злизують. Таке лікування слід проводити протягом 10-14 днів.

Попереджаємо появу хвороби

З метою профілактики можна запланувати щомісячне чищення тварин у ветеринарній установі, особливо, якщо вони схильні до подібного захворювання.

Стимулювати функціонування параанальних залоз можна промиванням заднього проходу кішки мильним розчином. І найголовніше — вчасно помітити недугу у домашньої улюблениці, щоб «підрізати» її на корені і не наражати її на подальші страждання.