Запалення кісток та навколокісткових тканин або остеомієліт у кішок: на що звертати увагу та як проводити терапію

До захворювань кісток та прикісткових тканин домашніх тварин відноситься остеомієліт. Патологія розвивається при проникненні в кісткову тканину патогенних мікроорганізмів. Інфекційно-запальний процес зачіпає не лише червоний кістковий мозок, а й остеоцити. Остеомієліт, як важка недуга, вимагає негайної професійної допомоги внаслідок ризику розвитку у хворого вихованця сепсису.

Причини розвитку захворювання

Запальний процес у кісткових структурах у домашніх кішок може розвиватися під впливом наступних причин та факторів: Порушення цілісності кістки внаслідок переломів. Найчастіше до розвитку недуги наводять відкриті переломи.

• Ускладнення внаслідок ортопедичної операції. Хірургічний метод лікування переломів та інших травм кісткових структур, особливо із застосуванням остеосинтезу, часто пов`язаний з ризиком інфікування кісток та навколокісткових тканин. Патогенні мікроорганізми можуть потрапити в кістку при недотриманні хірургом правил асептики та антисептики, неграмотному післяопераційному догляді.

• Гематогенні інфекційні захворювання, у тому числі сепсис. Віруси та бактерії, що циркулюють у кров`яному руслі, можуть потрапляти в кісткові структури, що призводить до їх запалення при порушенні локальних механізмів захисту.
• Причиною остеомієліту у домашніх кішок нерідко є аутоімунний збій в організмі.

Ветеринарна практика показує, що приблизно у половині випадків збудником інфекційного процесу у кісткових структурах є стафілококи. Крім них у гнійно-запальний механізм недуги часто залучаються аеробні грамнегативні бактерії та анаероби, наприклад Clostridium spp, Peptostreptococcus spp. Є випадки, коли як збудник недуги виступають патогенні грибки: Coccidioides immitis, Blastomyces dermatitidis, Aspergillus spp.

Знижується та повністю потрапляє апетит. Кішка швидко виснажується.

Що стосується симптоматики в області запалення, то власник хворого вихованця може спостерігати наступну клінічну картину:

• Тканини у місці поразки опухають, червоніють, згодом некротизуються.
• У вогнищі запалення при пальпації виявляється гаряча на дотик ділянка.
• На місці ран можуть спостерігатися гнійні рани, нориці з великою кількістю гнійного ексудату, що відокремлюється.

При попаданні патогенної мікрофлори в кістковомозковий канал відбувається підвищення внутрішньокісткового тиску. Це призводить до поширення гнійного ексудату в окістя. Процес супроводжується сильними болями. Розплавлення окістя під впливом патогенних мікроорганізмів провокує утворення нориці. Захворювання перетворюється на хронічну форму.

Найбільш несприятливою для хворої тварини є гостра форма остеомієліту, коли гнійне запалення поширюється на всю кістку. Навколокісткова флегмона, що утворюється при цьому, призводить до розплавлення окістя, кістки, м`язової тканини. У самій кістці утворюються секвестри (порожнини), заповнені гнійним вмістом.

Основним діагностичним методом є рентгенографічне дослідження кісткових структур та навколокісткових тканин. Метод дозволяє виявити вогнища некрозу в кістковій тканині, деструкцію окістя та кістки у вигляді овальних вогнищ неправильної форми, оцінити масштаб запального процесу.

Лікування у клініці

Терапія такої тяжкої недуги, як остеомієліт, вимагає від ветеринарного фахівця високого професіоналізму. Насамперед тварині призначаються потужні антибактеріальні препарати, у тому числі сульфаніламіди. Антибіотики підбирають з урахуванням визначення чутливості шляхом бактеріального посіву.

При ураженні всієї кістки хірург рекомендує власнику провести ампутацію кінцівки або протезування вихованця.

У післяопераційний період крім агресивного курсу антибактеріальних препаратів у ветеринарній практиці застосовуються також методи фізіотерапії. Застосування озокеритових та парафінових аплікацій, УВЧ сприяє якнайшвидшому відновленню тварини. Процедури призначаються під час згасання гострого запалення.

При явищах інтоксикації призначається переливання плазми, внутрішньовенні ін`єкції глюкози, розчину Рінгера та ін.д.

Остеомієліт сильно виснажує організм тварини, у крові різко падає рівень вітамінів та мінералів. У зв`язку з цим у комплексній терапії захворювання застосовується аскорбінова кислота, вітаміни групи В, вітамін А.

Важливе значення для лікування хвороби відіграє домашній догляд. Основним завданням власника при цьому є забезпечення повного спокою та обмеження рухливості. Обробка післяопераційних ран має проводитися з дотриманням правил асептики та антисептики. Особлива увага приділяється профілактиці пролежнів. Тварина забезпечується збалансованим харчуванням, при необхідності лікар призначить вітамінно-мінеральні добавки.

Про те, як проходить внутрішньокісткове введення лікарської речовини при остеомієліті, дивіться у цьому відео:

Рекомендуємо прочитати про параанальному запаленні у кішок. Ви дізнаєтеся про функції параанальних залоз, причини та симптоми запалення, лікування та профілактику.
А тут докладніше про лікування отиту у котів.

Профілактика розвитку захворювань

Попередити виникнення тяжкої недуги власник може, виконуючи суворі рекомендації ветеринарних лікарів:

• Уникати травмонебезпечних для вихованця ситуацій (обмежити вільний вигул, стерилізувати або каструвати тварина).
• За наявності травм, пошкодження м`яких тканин надавати кваліфіковану допомогу вихованцю якомога раніше.
• Вчасно вакцинувати домашню кішку від інфекційних захворювань.
• Забезпечити вихованця збалансованим вітамінізованим харчуванням.
• Надавати своєчасне та ефективне лікування супутніх захворювань.

Остеомієліт у домашніх кішок - рідкісне, але гнійне захворювання кісткових структур організму, що важко протікає. Основною причиною недуги є різноманітні травми, переломи, ортопедичні операції. Діагностується захворювання на підставі рентгенографічного дослідження.

Лікування носить комплексний характер і включає консервативні методи антибактеріальної терапії та хірургічне очищення патологічного вогнища. Прогноз сумнівний та обережний.