Гіпертиреоз у котів

Категорія Кішки

Зміст

Про симптоми захворювання
Діагностика та терапія гіпертиреозу

У домашніх тварин також можуть траплятися збої у роботі ендокринних залоз, які відповідають за синтез життєво важливих гормонів. Гіпертиреоз – одне з таких захворювань. Дізнаємося про особливості цієї недуги, її ознаки та терапію.

Про симптоми захворювання

Патологію викликає надмірне виділення гормону тироксину. Він синтезується у щитовидній залозі.

Основною ознакою захворювання є схуднення кішки при непомірному апетиті. Зниження маси тіла - характерна ознака захворювання тварин у будь-якому віці. У 70% випадків виявляються ознаки серцевої недостатності. Приблизно 20% всіх хворих на гіпертиреоз котів страждають на підвищену спрагу та сечовиділення, надмірну активність, проблеми з шерстим покривом, розлади травлення. Таким чином, хвороба себе проявляє яскраво. Але не всі її симптоми можна назвати специфічними. Часто за такої патології виникають і вторинні зміни. Саме в змащених ознаках захворювання криється основна проблема діагностики. Адже багато господарів кішок, помічаючи їхнє різке схуднення, думають, що причина цього — глисти. Вони дають тваринам антипаразитарні препарати, тим самим лише ускладнюючи ситуацію. Адже такими засобами не можна лікувати ослаблених вихованців.

Гіпертиреоз у кішок може розвиватися у будь-якому віці, незалежно від породи та статі. Проте найчастіше він спостерігається у старих тварин. Найбільш небезпечний період - між 12 і 13 роками.

Діагностика та терапія гіпертиреозу

Професійне біохімічне дослідження крові за підозри на патологію тварині роблять обов`язково. Перевірка сечі не виявить гіпертиреоз, але виключить проблеми з нирками, цукровий діабет.

При гіпертиреозі спостерігається підвищення концентрації печінкових ферментів. Тому точний діагноз ветеринар поставить після аналізу крові та виявлення підвищеного вмісту тироксину. Варто зазначити, що у 8% випадків кількість гормону в крові може залишатися на нормальному рівні, що є свідченням одночасної присутності та інших захворювань.

На сьогодні існує кілька терапевтичних методик лікування гіпертиреозу у котів. Найбільш поширена пероральний прийом ліків, які знижують активність щитовидної залози. Серед них тіамазол (тапазол, метімазол). Лікарський засіб можна застосовувати протягом двох-трьох тижнів. Після цього обов`язково проводять біохімічний аналіз крові. Але ветеринарна практика показує, що багато тварин переносять ці ліки погано. Воно має побічні ефекти у вигляді блювання, втрати апетиту, сверблячки, змін у клітинах крові.

Коли щитовидна залоза продовжує синтезувати занадто багато тироксину, кішці можуть довічно призначити ліки, що регулюють його кількість. У цьому випадку щомісяця хвору тварину треба возити до ветеринарної клініки для здачі біохімічного аналізу крові. До речі, таке лікування дороге.

Якщо гіпертиреоз викликаний доброякісною аденомою щитовидки, то можливе її видалення. Пухлина буває регіонарною та загальною (що захоплює всю залозу). Операція з її видалення нескладна. І якщо порівнювати вартість довічного лікування гормонами та операції, то остання дешевша. Тяжких наслідків для здоров`я кішки після її проведення не спостерігається.

Призначення кішці радіоактивних ізотопів йоду - найпоширеніше лікування цієї ендокринної патології. Йод накопичується в ураженому органі, знищуючи пухлинні клітини. Хірургічне втручання у разі вже не потрібно. Раніше такий метод використовували лише у клініках для людей, а тепер активно застосовують і в терапії гіпертиреозу у котів. Його перевага полягає ще й у тому, що хвору тварину не треба госпіталізувати. Разом з тим, слід зазначити, що лікування гіпертиреозу у кішок радіоактивними ізотопами йоду є недешевою процедурою. Дозволити його може не кожен власник домашньої тварини. Виходячи з цього, більшість господарів все-таки віддає перевагу хірургічному втручанню як доступнішому способу терапії. Це стосується не лише росіян, а й господарів кішок — жителів Америки, Європи.