Риба шема або шамайка

Шемая (Сhаlсаlburnus Сhаlсоidеs) — лучепера риба, що відноситься до сімейства коропових і роду Уклейки. Зграйна риба є рідкісним видом і має прогресуючу чисельність, що скорочується.

Опис риби шема

В даний час відомо кілька назв риби шема – «риба шама», або «шамайка», що походять із давньої Персії. Перська назва «шах-маї» перекладалася як «царська риба».

Зовнішній вигляд

За формою свого тіла, лучепера рибка шамайка витягнута, покрита дрібною, сріблястого кольору лускою. Тіло риби плоске та невисоке, помітно здавлене з бічної частини. Голова характеризується сріблясто-синюватими переливами. Спина блискуча, темно-зеленого кольору, боки у світлих тонах, з наявністю блиску. Максимальною є довжина тіла дорослої особи в 34-35 см. Особливістю спинного плавця є виражене віднесення у напрямку назад.

Передні плавники шамайки відрізняються привабливим помаранчевим відтінком. Для спинного плавця характерний деякий зсув назад, а задній плавець розташовується в області черевця, безпосередньо за спинним плавником. Абсолютно всі плавники хижої риби мають сіре фарбування. Всім своїм зовнішнім виглядом невелика рибка нагадує рибця, а основна відмінність полягає в трохи більш витягнутій формі тіла.

Нижня щелепа у риби масивніша, порівняно з верхньою щелепою. Очі сріблясті, з наявністю невеликої чорної крапки у верхній частині. Максимальна середня вага дорослої особи становить близько 580-650 г.

Поведінка та спосіб життя

Поведінкові особливості та спосіб життя особин даного виду лучеперих риб в даний час докладно не вивчені. Як показують спостереження, риби шамайки відносяться до категорії зграйних, а також вважають за краще селитися в чистих та багатих на кисень водах. Відмічено, що хижі представники сімейства Карпові та роду Уклейки, з настанням ночі, піднімаються у верхній шар морської води.

Це цікаво! Вченими встановлено, що практично хижа шамайка, що живе в морі, здатна заходити в річкову воду виключно на час нересту.

А вдень такі риби опускаються ближче до донної частини природного водоймища, що живе. Зграйки хижака проходять досить далеко від берегової лінії, але іноді здатні підходити на відносно близьку відстань. Баварський різновид тримається у водоймах з максимально чистою водою та кам`янистою поверхнею донної частини.

Тривалість життя

Точну максимальну тривалість життя шамайки в даний час не встановлено, що обумовлено відсутністю повних даних про хижу рибу. Проте, за деякими відомостями, аральська шема здатна доживати до дев`ятирічного віку, а середня довжина такої дорослої особини становить приблизно 30-32 см.

Ареал, місця проживання

Риба шамайка, що відрізняється веденням пеларгічного способу життя, має досить обмежений ареал поширення. Різні види шемаї здатні жити як у прісній, так і в морській воді. У причорноморському регіоні ареал поширення досить широкий.

Наприклад, по річці Дон зграї риб піднімаються і заходять у притоки, розташовані вище за течією. Також відомі випадки появи шамайки у Воронезькій області і навіть дещо вище. У Каспійському морі хижий представник лучеперих риб воліє селитися в південно-західній частині, а в північні притоки зграї заходять вкрай рідко.

Це цікаво! В останні роки риба шема практично не зустрічається у Дніпрі. В інших європейських країнах представник сімейства коропові та роду Уклейки відомий тільки у водах Дунаю, і відноситься до категорії дуже рідкісних риб.

У річці Волга, частина нерестовищ природного походження стала недоступна рибі через зведені та функціонуючі гідротехнічні споруди. Тим не менш, у деяких водосховищах нашої країни відзначаються осілі форми риби шамайки.

Штучним способом рідка риба була заселена в деякі водоймища на території Калмикії та Ставропілля. Варієтет шемаї живе в невеликій кількості в озерах на території Баварії. Щодо нещодавно шема була виявлена ​​також у Туркестанському краї, де мешкає в Ак-Дар`є Думан-Кулі.

Раціон та харчування

Шамайка відноситься до всеїдних різновидів водних хижаків, тому основа раціону такої риби представлена ​​планктоном, різними видами комах та їх личинок, а також ракоподібними. У деяких випадках шамайка здатна полювати також на мальків.

Розмноження риби шема

Шимая, поряд з іншими напівпрохідними формами, нереститься у прісних водах. Переходити в нерестову річку зграї шемаї починають в останній декаді вересня або на початку жовтня. Процес переходу триває до кінця січня-березня. Пізніше навесні шемайка заходить трохи вище в річку, де і починається безпосередній нерест. Для благополучного протікання нересту шемаї потрібні температурні показники води на рівні 18°С.

Статево зрілі риби кидають ікру в період з кінця травня і до останньої декади липня. Параметри плодючості різних зграй шемайки в різних річкових водах коливається, і може становити 2,6-23,5 тисячі ікринок. Нереститися шемаї починають з настанням сутінків або в нічний час, на ділянках з наявністю галькового та кам`янистого ґрунту, при повній відсутності водоростей та мулу. Після нересту всі дорослі особини риби шемаї не затримуються в річкових водах, а одразу йдуть у бік моря.

Досить часто хижа риба вибирає для нересту перекати, що мають прозору воду та швидку течію. Як правило, нерест відбувається на глибині 20-40 см, а виметані ікринки течією заносяться під гальку або невеликі камінці, до яких і відбувається їх надійне приклеювання.

Це цікаво! Молодняк риби шемаї характеризується досить повільним розвитком, що відбувається у річці, а приблизно через рік шема переміщається у море, де ростові процеси прискорюються.

За сприятливих умов личинки вилуплюються приблизно через три доби. Тривалий час личинки, що з`явилися на світ, знаходяться на дні водоймища, в затемненому місці, а потім відбувається поступове їх скочування вниз по річковому течії, в морські води.

Природні вороги

Основним природним ворогом шамайки є людина. У минулому столітті багаті запаси риби шемаї були значно підірвані внаслідок будівництва електричних станцій та безконтрольного вилову, що викликало вимушене штучне розведення цього водного хижака.

Крім скорочення нерестових площ, на процесі природного відтворення шемаї вкрай негативно позначається забруднення водойм, а також значна зміна рівня води в морях та річках.

Населення та статус виду

Розрізняється близько тринадцяти підвидів шемаї, але в українських водоймах мешкає всього два: чорноморська шамайка і каспійська. Також виділяються прохідна та житлова форми. Хижі шемаї завжди були досить поширеними мешканцями басейнів Чорноморського та Азовського морів.

Це цікаво! М`ясо шамайки дуже смачне та поживне, жирне та неймовірно м`яке, завдяки чому такий водний мешканець тривалий час був основою промислу у місцевих жителів, а також рибалок-туристів.

Результатом такої активної діяльності стало значне скорочення чисельності популяцій, тому риба шема перестала часто зустрічатися в умовах природного середовища. В даний час шамайка занесена до Червону книгу.

Однак, незважаючи на всі численні заборони та введені штрафні санкції, незаконний вилов поширений досі. Крім того, промисловий вилов є кримінальним злочином, і за подібні правопорушення дається умовний або реальний термін позбавлення волі.

Відео про рибу шема