Як виникає виразка рогівки у кішки та наскільки вона небезпечна

Запальний процес рогівки ока є однією з найпоширеніших офтальмологічних патологій, що важко протікають, у домашніх тварин. Виразка на органі супроводжується запальним та некротичним процесом епітеліальної тканини та строми. Кератит небезпечний розвитком повної сліпоти і навіть втратою очного яблука. Крім медикаментозного лікування в багатьох випадках вихованцю знадобиться хірургічне втручання.

Причини розвитку захворювання очей

Ветеринари-офтальмологи на основі багаторічної практики поділяють причини розвитку виразкового ураження рогівки ока у домашніх кішок на неінфекційні та інфекційні. До неінфекційних факторів, що провокують недугу, відносяться:

• Опік рогівки очі хімічними продуктами (кислотами, лугами тощо).д.).
• Синдром сухого ока. Зниження виробництва сльози чомусь нерідко призводить до розвитку виразкового кератиту у домашніх котів. Екзофтальм та лагофтальм – основні причини ксеротичних виразок рогівки у кішок.
• Різного роду кон`юнктивіти можуть переходити в кератокон`юнктивіти, а потім і в кератити виразкового характеру.
• Пошкодження трійчастого нерва є причиною розвитку нейрогенної патології.
• Порушення в іннервації чи кровопостачанні тканин ока.

Крім неінфекційних причин, численними факторами недуги є інфекційні агенти. Віруси, бактерії, патогенні грибки, рикетсії, хламідії та інші мікроорганізми при попаданні безпосередньо на рогівку або зі струмом лімфи та крові з внутрішніх органів призводять до розвитку інфекційного процесу. З вірусів найчастіше викликають очну патологію вірус герпесу, ринотрахеїту.

У тому випадку, коли запальний процес проникає у глибші шари, болючість зменшується внаслідок малої іннервації тканин, згасають явища гіперемії. При огляді тварини можна виявити бугристість на поверхні рогівки, наявність дефектів, поява рубців.

Нерідко спостерігається звуження зіниці. При уважному огляді можна виявити неоваскуляризацію – проростання кровоносних судин у рогівку. На цьому етапі чітко помітне помутніння оболонки ока.

Офтальмологічна недуга розвивається дуже швидко, буквально за кілька днів. Небезпека хвороби полягає в тому, що практично будь-яке ураження рогівки у кішок призводить до розвитку корнеального секвестру – некротичного ураження рогівки. У ускладнених випадках патологія може спровокувати розрив (перфорацію) корнеальних тканин, панофтальміт. Небезпечна хвороба настанням сліпоти тварини та повною втратою очного яблука.

Для встановлення діагнозу та виявлення причин у ветеринарній установі застосовується також тест Шиммера. З його допомогою визначають кількість слізної рідини та діагностують синдром сухого ока.

В обов`язковому порядку хворій тварині проводять вимір внутрішньоочного тиску. При виразковому кератиті відзначається його зниження.

• Загальне застосування протимікробних та протизапальних препаратів. Системні антибіотики призначаються як у вигляді внутрішньом`язових ін`єкцій, так і у вигляді таблеток. Тривалість та доза встановлюються ветеринарним спеціалістом у кожному конкретному випадку.
• Підвищення захисних сил організму за допомогою імуномодуляторів. З цією метою у ветеринарній практикі застосовують Ронколейкін, Гамавіт, Фоспреніл, Анандін та інші препарати, що підвищують імунні функції хворої тварини.

При позитивній динаміці лікування продовжують до повного загоєння дефекту та формування рубця на рогівці. При неефективності консервативних методів лікування розглядається питання проведення хірургічного видалення некротизованих тканин.

характерний набряк та незначна неоваскуляризація рогівки.

За відсутності позитивного ефекту від застосування консервативного лікування лікар-офтальмолог при хронічному перебігу виразкового процесу вдається до хірургічної обробки дефекту.

Виразка рогівки у домашніх кішок – явище не тільки важко протікає, а й небезпечне. Власнику важливо при виявленні навіть незначного корнеального синдрому терміново доставити вихованця до спеціалізованої установи. При неглибоких ураженнях рогівки у ветеринарній практиці застосовується консервативне лікування за допомогою крапель, мазей, загального застосування антибіотиків та курсу імуномодуляторів.

При глибоких дефектах, ускладнених виразках, попаданні сторонніх тіл необхідне хірургічне втручання. Операція доцільна і при хронічних процесах, що не піддаються консервативному лікуванню.