Слиз у калі у собаки

Слизові оболонки ніколи не з`являються у випорожненнях вихованця просто так. Як правило, присутність в них слизу свідчить про порушення в роботі шлунка, пошкодження його стінок, запальні процеси. Отже, детально ознайомимося з проблемою, факторами, що сприяють її виникненню та терапевтичними заходами.

Можливі причини появи слизу у собачому калі

В основному такий елемент випорожнень свідчить про те, що із системою травлення не все гаразд. Слиз в екскрементах може виникати з таких причин:

1. Коліт. Так називається запалення товстого відділу кишечника. Спровокувати його виникнення можуть бути найпростіші та патогенні бактерії. Вони викликають запальний процес, сильний біль. Тварина частіше намагається ходити в туалет по великому, і під час таких спроб виділяється слиз. Часті позиви до дефекації - типова ознака коліту. Іноді собака не може випорожнитися, а виділяється лише слиз. Часом навіть із домішками крові. Недосвідчені господарі плутають цю недугу зі звичайною запором. Намагаючись його лікувати самотужки, лише посилюють ситуацію. Запущений коліт супроводжується ще й блювотою.
2. Дисбактеріоз. Це стан, що характеризується зміною складу мікрофлори шлунка та кишечника. Органи системи травлення при цьому втрачають захист. Провокують дисбактеріоз найчастіше антибактеріальні препарати, сильні стреси, антисанітарні умови утримання собак. Патологія супроводжується не тільки появою слизу в калі, але й втратою інтересу до їжі, апатією, сонливістю.
3. Гельмінтози. Це одна з найчастіших причин появи сторонніх домішок у випорожненнях вихованця. Підступність паразитарних інвазій в тому, що вони тривалий час можуть спокійно жити в системі травлення тварин і не сигналізувати про свою присутність. Єдиним способом позбутися паразитів є дегельмінтизація. До речі, слиз у випорожненнях собаки можна виявити і після чищення організму від глистів. Адже гине, черв`яки перетравлюються і виходять у вигляді слизової маси.
4. Гастрит, гастроентерит, виразка. Ці захворювання вражають шлунок домашнього вихованця, який виділяє слиз у кількості, що перевищує звичайне, що призводить до гниття їжі, виникнення подальших проблем із травленням.

Діагностика та лікування

Кожна з вищезгаданих причин виникнення проблеми вимагає проведення діагностичних заходів. Але аналіз калу проводиться обов`язково, незалежно від присутності інших ознак неблагополуччя. Біохімічний та загальний аналіз крові дозволить виключити наявність вірусів, найпростіших, гельмінтів. Терапія базується на результатах проведеної діагностики. Отже, лікування патології пропонується таке:

1. Якщо її причиною став коліт, то призначається симптоматична терапія та корекція харчування. Зазвичай ветеринари рекомендують прийом Лопераміду та Сульфасалазину. Додатково можуть призначатися ректальні свічки, в окремих випадках - імуносупресори, кортикостероїди.
2. Коли слиз у калі пса є симптомом дисбактеріозу, лікування має на увазі комплекс заходів. Використовуються пробіотики – спеціальні засоби, що заселяють флору кишечника корисними бактеріями. Призначаються гомеопатичні препарати, засоби для очищення кишківника.
3. Якщо причиною присутності слизу в калі собаки стали глисти, то треба починати з дегельмінтизації. Сьогодні існує чимало ветеринарних препаратів, які чудово справляються з різними видами паразитів на стадіях яєць, личинок, дорослих особин. Загалом більшість таких ліків для собак безпечна, але лише за умови точного дотримання дозування. Універсальні антипаразитарні засоби є смертельними для будь-яких видів гельмінтів, а вузькоспеціалізовані знищують лише певні їх види. Як правило, перші використовуються у профілактичних цілях, спеціалізовані – за результатами аналізів тварини. Для лікування цуценят рекомендується використовувати Дірофен, Празител, Дронтал Джуніор. Дорослим псам прописують Вермокс, Азінокс плюс, Гелмінтал та інші засоби.
4. Коли у вихованця діагностовані хвороби шлунково-кишкового тракту, то лікування залежить від того, яка саме недуга вразила тварина. У будь-якому випадку воно проводиться на тлі дотримання дієти, що дозволяє прискорити одужання хворого.