Кіт ходить у туалет з кров'ю: можливі причини та способи їх усунення

Кіт ходить у туалет з кров`ю: можливі причини та способи їх усунення

Під час чищення лотка господар може виявити, що кіт ходить у туалет із кров`ю. Це тривожний симптом, що свідчить про ряд захворювань сечостатевої системи або шлунково-кишкового тракту.

Кров - одна з ознак, що вказує на наявність внутрішньої травми. Поставити точний діагноз зможе лише ветеринар. За медичною допомогою необхідно звернутися відразу після виявлення домішок крові в сечі або калі вихованця. У деяких випадках буде достатньо медикаментозного лікування, але існує низка станів, що вимагають проведення негайного оперативного втручання.

Під час чищення лотка господар може виявити, що кіт ходить у туалет із кров`ю. Це тривожний симптом, що свідчить про ряд захворювань сечостатевої системи або шлунково-кишкового тракту.

Кров - одна з ознак, що вказує на наявність внутрішньої травми. Поставити точний діагноз зможе лише ветеринар. За медичною допомогою необхідно звернутися відразу після виявлення домішок крові в сечі або калі вихованця. У деяких випадках буде достатньо медикаментозного лікування, але існує низка станів, що вимагають проведення негайного оперативного втручання.

Причини появи крові у лотку

Якщо власник домашнього вихованця виявив закривавлений наповнювач або продукти життєдіяльності кішки, йому рекомендується негайно оглянути тварину. Причиною може стати травма задніх лап, нижньої частини живота або тазової області.

Кіт ходить у туалет з кров`ю: можливі причини та способи їх усунення

Якщо на тілі вихованця відсутні зовнішні пошкодження, поява крові можуть провокувати наступні патології:

  • Мочекам`яна хвороба. У нирках та сечовому міхурі (сечівнику) кішок можуть формуватися тверді утворення з різною геометрією. Про наявність каменів свідчить почастішання походів у туалет по-маленькому з одночасним зменшенням разової дози сечі. Колір та запах рідини при цьому не змінюються. Камені не лише блокують відтік урини, а й, маючи гострі краї, травмують слизові поверхні. Результатом стає поява крові в сечі та нервова поведінка тварини. Відчуючи біль, кішка може постійно нявкати, намагатися ховатися або бігати за господарем.
  • Захворювання сечостатевої системи. Цю групу органів може вражати низку захворювань, які завжди супроводжуються утворенням каменів. До них відноситься цистит, гломерулонефрит та уретрит. Кров у сечі може бути ознакою онкопатології.
  • Вроджені порушення. Деякі кошенята з`являються на світ з аномальним розвитком тазових органів. У таких випадках порушення виявляються у ранньому віці.
  • Внутрішні травми. Падіння з висоти, бійка, невдалий стрибок, стусан — всі ці фактори здатні призвести до пошкодження органів тазу. Поява крові після фізичної травми вказує на порушення цілісності слизової оболонки систем виділення. До їх пошкодження веде і споживання об`єктів, що не призначені в їжу. Те, що кіт ходить з кров`ю по-великому, може бути викликано з`їденим гострим предметом: шматком кістки або дроту, яка з якоїсь причини привернула увагу тварини.
  • Паразити. Кровотеча може викликати гельмінти, що оселилися в кишечнику або інших органах. Але паразитарні інфекції відносно рідко стають причиною появи крові у лотку.
  • Отруєння. Ряд токсинів викликає порушення згортання крові. Кіт, що отруївся, наприклад, щурою отрутою, може ходити в лоток рідко, зі слизом і кров`ю.
  • Лікувальні препарати. Побічним ефектом у вигляді внутрішньої кровотечі та, як результату, наявності крові у складі фекалій та урини, може супроводжуватися прийом аналгетиків та кортикостероїдів.
  • Запор.
  • Порушення згортання крові.

Власник навряд чи зможе самостійно визначити причину нездужання кота. При виявленні крові в лотку людині слід одразу віднести вихованця до ветеринару. Часто стан тварини потребує негайного хірургічного втручання.

Методи лікування

Способи допомоги тварині вибираються лише після встановлення діагнозу. З цією метою йому призначаються діагностичні дослідження.

При виявленні гострого каменю, що травмує слизову оболонку, призначається порожнинна операція щодо його видалення. Втручання проводиться під загальним наркозом. Тварину кілька діб проводить у стаціонарі ветлікарні, оскільки потребує підтримуючої терапії. Сечокам`яна хвороба схильна до рецидивів, і щоб виключити повторне утворення каменю, необхідно суворо контролювати харчування тварини. Вкрай бажано перевести прооперованого кота на лікувально-профілактичні корми. Операція також знадобиться при виявленні внутрішніх травм, спричинених поїданням будь-яких предметів.

Якщо причиною появи крові стало отруєння, то призначені процедури залежать від токсину. Але при отруєнні краще відразу звернутися до клініки, оскільки ветеринар має доступ до спеціалізованих антидотів.

Є й низка загальних процедур. Кішці дають водний розчин адсорбенту. Це може бути активоване вугілля, Ентеросгель, Поліфепан. Тварина має проковтнути не менше 100 мл рідини.

Для запобігання всмоктування отрути з кишечника кота необхідно напоїти одним із обволікаючих слизову оболонку шлунка складом. Це:

  • відвар насіння льону;
  • розведений із водою яєчний білок;
  • молоко;
  • крохмальний клейстер.

Ці продукти, як і адсорбент, можна давати лише після припинення блювоти. Через 3 години хворому коту випаюють будь-який проносний засіб - касторку, вазелінове масло, розчин магнію (2%) або сульфату натрію. Дозволено використовувати клізму.

Для нейтралізації дії отрут з антикоагулюючими властивостями призначають внутрішньом`язові ін`єкції препаратів, що нормалізують згортання крові. Поширене рішення – вітамін К (разова доза – 1-2 мл). Лікування продовжується тривалий час: не менше 2 місяців.

Кров у сечі та калі котів з`являється з різних причин. Поставити точний діагноз і підібрати адекватний стан хворої тварини лікування здатний тільки лікар. Призначена терапія може тривати протягом декількох днів або місяців. Але у тяжких випадках прийом препаратів призначається тварині довічно.