Кішка чухає шию: можливі причини сверблячки та способи лікування

Ознаки патологічного стану тварини

Коти регулярно стежать за своєю вовною, вилизуються, сверблять, викушуються. Але при розвитку хвороби поведінка вихованця змінюється. При виникненні наступних симптомів слід оглянути тварину та звернутися до ветеринарної клініки:

1. Часте розчісування, покусування котом вовни та жалібне нявкання при цьому.
2. Постійне покусування шкіри.
3. Освіта залисин, погіршення зовнішнього вигляду вовни.
4. Виникнення на шиї лупи, жирних лусочок.
5. Поява на шиї виразок, червоного висипу, плям.
6. Виявлення на шкірі вихованця паразитів та/або продуктів їх життєдіяльності.

Причини виникнення сверблячки

Традиційно пошук причин починається з виключення бліх. Кота оглядають, скуйовджуючи шерсть, щоб була видна шкіра під нею. Якщо бліхи було знайдено, тварину обробляють спеціальним засобом від бліх або купають відповідним шампунем. Навіть після усунення паразитів у крові вихованця залишається речовина, яка потрапляє в організм при укусі блохи. Тому свербіж може зберігатися ще 4-6 тижнів після зникнення причини.

Гормональні та ендокринні порушення

Збої в обмінних процесах, зміна гормонального фону можуть стати причиною сверблячки. Виявити причину порушення та підібрати дієве лікування може лише ветеринар. Рекомендується звертатися до великої клініки, в якій є можливість здати аналізи на гормони.

Алергічні реакції

При підвищеній чутливості тварини до тієї чи іншої їжі або компонентів корму вихованець починає вичісувати морду, лапи, вуха. Виявити харчову алергію дозволяє діагностична дієта, що передбачає зміну раціону виявлення тригерного компонента.

Нехарчова алергія характеризується виникненням свербежу як реакцію будь-які речі крім їжі:

1. Укуси комах, бліх. Коти розчісують місця укусів. Якщо є блохи, спостерігається свербіж задньої частини спини, живота, хвоста.
2. Пил, пилок квітів. Влітку цей вид алергії посилюється.
3. Індивідуальна нестерпність. Рідкісний вид алергії, званий контактною. Під поразку потрапляють груди та живіт кота. Щоб дізнатися, на яку саме речовину виникла реакція, необхідно провести алергічні проби.

Лишай та інші види мікозів шкіри

Дерматомікоз – грибкове захворювання, при якому кіт чухає шию, на місці розчісування випадає шерсть, формуються чітко обмежені плями. Виявити тип збудника та підібрати терапію може лише ветеринар.

Не варто намагатися вилікувати кота самостійно – це може погіршити хворобу. Позбавляємо може захворіти людина, заразившись від кота. Особливо небезпечний стригучий вигляд. Не варто гаяти час, важливо якомога раніше доставити вихованця в клініку.

Якщо у вихованця виявлено лишаї, його не можна купати. В іншому випадку патологія погіршиться і плями поширяться по всьому тілу мурлики.

Інфекційна поразка

Збудники інфекції проникають у будинок із взуттям господарів, потім переходять на шерсть та шкіру тварини. Якщо у кота є ранки або навіть дрібні подряпини, інфекція потрапляє в них і викликає запалення та нагноєння. Для усунення патології застосовуються мазі та порошки. Для людини ця патологія не становить загрози.

Гельмінтози

Не всім власникам мурлик відомо, що свербіж та розчеси на шиї можуть бути наслідком глистної інвазії. Паразити порушують обмінні процеси в організмі, вихованець не отримує необхідного харчування. В результаті шкіра сохне, з`являється лупа та свербіння. Також гельмінти стають причиною розвитку алергічної реакції, що виявляється висипом і свербінням. Домашній улюбленець сильно страждає і свербить до крові.

Причиною заражень можуть стати продукти харчування, контакти із забрудненими предметами:

• сире м`ясо/риба;
• укуси комах (бліх);
• хвора тварина;
• взуття господаря.

При підозрі на глистяну інвазію потрібно здати кал вихованця на аналіз. Коту призначають курс антигельмінтних засобів. Для профілактики слід регулярно за схемою давати тварині препарати від глистів, наприклад Альбентабс.

Паразити несуть загрозу не лише котам, а й людям. Ризики заразитися особливо великі у маленьких дітей, а також власників, які пускають своїх вихованців у ліжко.

Зовнішні паразити

Крім бліх, у тварини можуть з`явитися інші зовнішні паразити, що провокують розчісування шиї:

1. Вушний кліщ. Вихованець постійно смикає вухо і область біля нього, схиляє голову в один бік. Нерідко результатом стають сильні криваві гребінці.
2. Саркоптоз (коростяний кліщ). Супроводжується сильним свербінням. Може з`явитися на будь-якій частині тіла кота.
3. Хейлетієльоз. Зустрічається рідко. Виявляється у вигляді білих точок, що рухаються вздовж спини. У народі недуга називається «отрубевидной» коростою.
4. Воші. Провокують свербіння. Паразитів можна побачити в шерсті вихованця.

Психологічні проблеми

Коти, як і люди, схильні до нервового перенапруги. Мурлика може сильно розчісувати шию на нервовому ґрунті, зазнавши стресу від переїзду, появи в будинку нової людини (дитини) або тварини. Для нормалізації стану вихованцю дають заспокійливий засіб на основі трав, наприклад, «Кіт Баюн».

Відео «Кішка свербить: як допомогти?»

У цьому відеоролику розповідається про причини, патології та ефективні способи лікування тварини.

Ефективні засоби лікування

Сверблячка і розчесані рани - це наслідок захворювання, що виникло. Поки не буде усунута причина, вгамувати свербіж неможливо. Але перш ніж тварина потрапить до ветеринара, можна полегшити його стан. Для цього рани потрібно продезінфікувати за допомогою перекису водню, "Хлоргексидину" або препарату "Мірамістин". Не можна використовувати будь-які косметичні засоби, як то: шампунь, крем, пудра для вовни.

Щоб кіт не злизував ліки з вовни, варто одягати спеціальний комір.

Методи лікування підбираються індивідуально на основі результатів аналізів:

Щоб лікування протікало ефективно, потрібно забезпечити коту збалансований раціон. Харчування слід відкоригувати, навіть якщо причиною патології не є харчова алергія. Нестача вітамінів та мікроелементів негативно позначається на стані шкіри та вовни, швидкості загоєння ран.

Поради ветеринарного лікаря

Не рекомендується урізати свободу вихованця та замикати його в чотирьох стінах через спробу вберегти від болячок. Зараження можливе через взуття та руки господаря, навіть якщо кішка домашня.

Ветеринари дають деякі рекомендації щодо догляду за пухнастими мурликами:

1. Утримувати вихованця у чистоті.
2. Забезпечити збалансоване харчування.
3. Не давати коту копченості, солоні продукти та солодощі.
4. Захистити тварину від стресів, приділяти їй увагу.

Кішка лижеться і свербить, а бліх немає

Крім наявності бліх, підвищена увага до вовни може бути викликана такими причинами:

• алергічна реакція;
• ураження грибком;
• зміна рівня гормонів;
• надлишок або нестача вітамінів в організмі;
• зміни у харчуванні.

Кішка посилено лижеться і лисіє

Сверблячка може мати психологічну причину. Наприклад, вихованець переносить стрес, якщо не має можливості спаровуватися. Кота можна заспокоїти за допомогою седативного препарату.

Кішка лижеться після стерилізації

Після операції на животі вихованки залишається шов, який може тягнути і свербіти. Щоб уникнути травмування шва на кішку, надягають комір до загоєння рани.

Що робити, якщо кішка постійно лижеться

Самостійно виявити причину поведінки вихованця складно. Його слід оглянути на наявність бліх, плям позбавляючи, ран. Важливо проаналізувати спосіб життя останнім часом, зміни в харчуванні та засобах для вовни. Про всі зміни слід розповісти ветеринару, це допоможе діагностиці.

Профілактика сверблячки

Щоб уникнути розвитку хвороб, що супроводжуються свербінням, слід дотримуватися наступних правил:

1. Регулярно давати вихованцю кошти від глистів, не годувати сирим м`ясом та рибою.
2. Після повернення тварини до будинку з вулиці оглядати наявність ран і порізів, при виявленні обробляти їх антисептиком.
3. Захистити від контакту з інфікованими тваринами.
4. Періодично проводити дезінфекцію лотка вихованця.
5. Переводити кота на нове харчування поступово.
6. Убезпечити вихованця від стресів.

При виникненні сверблячки у кота потрібно звернутися до лікаря. Не можна намагатися виявити та усунути хворобу самостійно.