Як розпізнати сказ у кішок і вберегти оточуючих

Загальні відомості та механізм хвороби

Сказ у кішок – це смертельно небезпечне інфекційне захворювання, причиною розвитку якого є специфічний вірус. Причому хворіти можуть не тільки коти, а й інші домашні вихованці, а також людина.

Переносять сказ (тобто є джерелом інфекції) переважно дикі тварини, такі як лисиці, а також різні гризуни. Заражається кішка найчастіше при укусі хворим тваринам. Вся справа в тому, що в слині інфікованої тварини міститься велика кількість вірусу. І якщо заражена тварина вкусить домашню кішку, віруси зі слини потраплять безпосередньо в кровообіг (через відкриту рану).

Зараження може відбуватися без укусу, при контакті зараженої слини з тими ділянками шкіри, на яких є дефекти (наприклад, подряпини, дрібні садна). Слід уточнити, що покусати чи подряпати кішку може і здорова тварина. У цьому випадку без безпосереднього контакту з вірусом зараження не відбувається.

Інкубаційний період (тобто період від моменту зараження до появи симптомів) варіює від 7 днів до 1 року. Тривалість інкубаційного періоду залежить насамперед від того, скільки вірусних частинок потрапило до організму. Чим більше вірусів потрапило, тим раніше виявляються симптоми.

Відео «Сказ у кішок: джерела та симптоми»

У цьому відео фахівець розповість про джерела сказу у кішок та якими симптомами супроводжується захворювання.

Перші ознаки

На початку захворювання специфічні прояви відсутні, тому розпізнавати сказ на ранній стадії – досить складне завдання. Насамперед повинні насторожити будь-які зміни у поведінці тварини. Наприклад, якщо вихованець зайво млявий, хоча раніше був активний, або, навпаки, раніше кішка була спокійна, а зараз увесь час лізе на руки.

Для діагностики найчастіше використовують епідеміологічний анамнез (наявність укусу), характерні ознаки, додаткові дослідження (наприклад, імуноферментний аналіз). Якщо вдалося визначити сказ, то тварину потрібно помістити в карантин терміном на 10 днів. Протягом цього часу за твариною спостерігають та перевіряють її стан.

Форми захворювання

Існує кілька форм сказу: типова (агресивна), атипова, абортивна. Найчастіше розвивається агресивна форма, яка характеризується більш важким перебігом. За особливих умов захворювання протікає в атиповій або абортивній формі, запідозрити які набагато складніше.

Агресивна

Агресивна форма характеризується наявністю 3 періодів, які поступово змінюють одне одного:

1. Стадія провісників. Цей період характеризується переважно зміною поведінки кішки. Специфічних симптомів при цьому відсутні. Може спостерігатися різка зміна поведінки (наприклад, підвищена сонливість, млявість, занепокоєння) або порушення сну. Нерідко кішка перестає впізнавати господаря. Крім того, може спостерігатися хворобливість або неприємні відчуття у місці укусу (проявляються при обмацуванні).
2. Стадія збудження. У цей період кішка стає дуже агресивною, може кидатися на людей чи інших тварин. Крім того, у неї спостерігається значне підвищення температури та страх води. Вихованець може повністю відмовлятися від прийому рідини. Також спостерігається підвищена слинотеча.
3. Паралітична стадія. Характеризується повним паралічем мускулатури. Кішка починає шкутильгати, а потім і зовсім перестає рухатися. Параліч діафрагми призводить до зупинки дихання.

Атипова

Для атипової форми характерна відсутність специфічних симптомів. В цьому випадку прояви хвороби дуже схожі на симптоми інших захворювань, і запідозрити сказ у цьому випадку досить складно.

У кішки змінюється поведінка, вона може ставати більш млявою або, навпаки, агресивною. Однак у деяких випадках різка зміна поведінки може бути відсутнім. Виникають інші симптоми: блювання, інтоксикація, підвищення температури тіла, порушення випорожнення (у калі може бути кров).

Абортивна

Абортивна форма зустрічається дуже рідко. Досі не встановлено чому вона виникає. Початок у цьому випадку такий самий, як і при типовій формі. У кішки з`являються порушення свідомості та поведінки, вона може стати апатичною або агресивною. Однак у якийсь момент симптоми перестають розвиватися та повністю зникають.

Шанси на порятунок

Якщо захворювання вже розвинулось і виникли перші симптоми, то, на жаль, жити кішка вже не буде. Сказ є невиліковним захворюванням, шансів на порятунок немає. Врятувати тварину можна лише до розвитку симптомів. Для цього можна проводити екстрену специфічну профілактику після укусу будь-якою твариною. Дізнатися заздалегідь, чи є тварина, яка вкусила кішку, заразною, досить складно. Тому не варто ризикувати, проводити екстрену вакцинацію потрібно після будь-якого укусу.

Розвиток симптомів супроводжується незворотними змінами у центральній нервовій системі, зупинити які вже неможливо. З появою перших симптомів можна лише ізолювати кішку від себе та інших тварин, щоб запобігти зараженню. Врятувати кішку в цьому випадку не вдасться.

Профілактика та особиста безпека

Будь-яка профілактика може бути двох видів – специфічна та неспецифічна. Специфічна профілактика (щеплення) – це найдостовірніший варіант уникнення хвороби. Обов`язково потрібно щеплювати кошеня від сказу. Вакцина дозволяє забезпечити активний тривалий імунітет. Деякі бояться робити щеплення уколи через можливі побічні ефекти. Однак слід пам`ятати, що наслідки сказу набагато небезпечніші, летальність у цьому випадку становить 100%. За відсутності протипоказань та правильної техніки проведення процедури ризик розвитку побічних дій мінімальний.

Неспецифічна профілактика полягає у виключенні контакту домашньої кішки із зараженими та дикими тваринами. Не варто відпускати вихованця гуляти в ліс чи парк.

Ще один метод неспецифічної профілактики – промивання місця укусу мильним розчином.

Сказ може передаватися від кішки людині, тому потрібно убезпечити себе від зараження. Не кожна людина після укусу тварин захворює на сказ, проте з урахуванням невиліковності захворювання ризикувати не варто.