Перші симптоми сказу після укусу кота, основи лікування та профілактики

Симптоми сказу

Коли вірус потрапляє в організм, він починає активно проникати у різні органи. Найбільше збудників зустрічається в нервовій тканині та слинних залозах. Інкубаційний період залежить від цілого ряду факторів. Його визначають від 10 до 90 днів. Траплялися рідкісні випадки, коли перші симптоми хвороби з`являлися через 3-5 років після зараження. Усі ознаки виникають після завершення інкубаційного періоду, коли кількість вірусів стає достатньою для здійснення руйнівної діяльності.

Класичний варіант хвороби має три періоди, або стадії.

Період продрому триває від 1 до 3-4 днів. При ньому відзначаються такі симптоми:

• Субфірильна лихоманка (підвищення температури тіла до +37,0…+37,55°C).
• Пригнічення нервової системи з явищами часткового розгальмовування.
• Болі у місці проникнення вірусу в організм.

Розпал хвороби. При ньому проявляються класичні симптоми сказу:

• Гіперестезія (підвищена чутливість).
• Фобії (аерофобія, гідрофобія).
• Продуктивні маячні стани.
• Порушення вищої нервової діяльності з розвитком агресивної поведінки.
• Гіперсалівація (слинотеча).

Період паралічів характеризується такими станами:

• Парези кінцівок з наступним переходом у паралічі.
• Виражена енцефалопатія (хвороба головного мозку).
• Сомноленція (сонливість).
• Кома.
• Параліч дихальних м`язів, який є основною причиною смерті.

Симптоми першої стадії

Продромальний період розвивається зі збільшенням кількості вірусів, життєдіяльність яких стає помітною для організму. Зазвичай він займає від 1 до 3 днів.

У цей період відбувається перша істотна відповідь імунної системи на використання вірусів. Кількість антитіл, що виробляються, досягає того рівня, коли концентрація маркерів інфекції (інтерлейкіни-2) в крові досягає порога впливу на гіпоталамус. Підвищується температура тіла до субфібрильних цифр (+37…+37,5°C).

Фізіологічний сенс інтерлейкінів полягає у залученні клітин імунної системи до осередків запалення. Температурна реакція збільшує швидкість їх переміщення, проникність судинних стінок, що сприяє кращому виходу клітин із крові у тканини.

У хворих після вакцинації даний період може взагалі бути відсутнім, так як кількість антитіл вже знаходиться на стадії влучення вірусу досить високо, щоб вони могли самі, без вироблення великої кількості інтерлейкінів, впоратися з ним. Населення інфекційних агентів не встигає досягти клінічно значущого рівня.

Наступними ознаками першої стадії є загальномозкові симптоми. Хворий пригнічений, апатичний. Загалом відзначається легка збудливість та порушення сну у вигляді безсоння. Ці симптоми виникають не тільки через дію вірусів на нейрони. Велике значення має ступінь чутливості нейронів до зниження кількості кисню та поживних речовин (трофічні процеси). Так званий неокортекс (кора головного мозку, що відповідає за вищу нервову діяльність) є найчутливішим. У той же час нижченаведені відділи (внутрішні структури, «підкірування», які відповідають у тому числі за рухову активність) менше залежать від змін трофічних процесів.

Больові відчуття в місці впровадження вірусу пов`язані з ураженням рецепторів та чутливих нейронів. Це відбувається через те, що мікроорганізми найбільше віддають перевагу нервовій системі.

Симптоми другої стадії

Ознаки даного природа пов`язані з активним розвитком вірусів у нервовій тканині (руйнуються клітини, навколишні нейрони) та слинних залозах. Такий розподіл вважається адаптацією організмів до розмноження.

Досліди на щурах показали, що заражені тварини на другій стадії (коли вони максимально заразні) втрачають здатність сприймати запах котячих. Біопсія тканин померлих гризунів свідчить, що найбільша кількість вірусів виділяється зі слини та головного мозку. Біологічний сенс цього у тому, щоб підвищити ймовірність з`їдання зараженого гризуна.

У більш розвинених ссавців (кішки, лисиці, вовки) та людини ураження головного мозку сприяє розвитку агресивності. Одночасно слинні залози починають виробляти більше секрету. Імовірність укусу такою твариною підвищується. Наприклад, господар помічає зміну поведінки свого вихованця, тоді як сторонній може цього і не побачити. Тому в Росії серед усіх випадків зараження переважають напади свійських тварин. Особливо часто з`являються ознаки сказу у людини після укусу кішки чи собаки. Пов`язано це з тим, що перебіг хвороби даних тварин дозволяє залишатися ним активними до смерті. Також вони найчастіше контактують з людьми.

Симптоми третьої стадії

Всі ознаки є результатами руйнівної активності вірусів за рахунок ураження нейронів. У хворого починають пропадати різні рухові функції. Чим більша поразка, тим значніше виявляються ці ознаки.

На перших етапах виникають порушення в нейронах, які відповідають за роботу скелетних м`язів. За рахунок того, що спостерігається непослідовне «вимкнення» рухових та гальмівних нервових клітин, можуть відзначатися судоми.

Смерть настає, коли розвивається параліч дихальних м`язів та/або відбувається руйнування дихального центру головного мозку.

Лікування та заходи профілактики

До 2005 року лікування сказу на всіх стадіях зводилося до посимптомної терапії. Не існувало ефективних методик боротьби з вірусом. Протягом кількох тисячоліть (захворювання відоме ще з часів Гіппократа) випадків лікування від сказу після початку прояву його симптомів було лише 6. Усі вони з`явилися саме після 2005 року.

Тоді в США лікарі повідомили про успішне лікування 15-річної Джини Гіс. Вона вперше звернулася за допомогою вже на стадії розпалу захворювання. Але завдяки штучній комі та великим дозам противірусних препаратів пацієнтка була виписана через кілька тижнів (більше 1,5 місяців) додому здоровою.

Після цього було зареєстровано лише 5 випадків успішного лікування за методикою штучної коми. Більшість хворих помирало. Тому на сьогоднішній день єдиним надійним методом є вчасна вакцинація. Ін`єкції робляться в перший день укусу, через 3 дні, через 1 тиждень, наприкінці 2-й, на 30-й та 90-й дні. Введення вакцини припиняється після 7 днів, якщо за твариною, що напала, встановлено спостереження і воно залишається живим через 10 днів.