Чому у кота кров у калі в кінці дефекації: причини та лікування, що це означає, кров зі слизом?

Увага до опікуваної тварини має бути повною: спостереження за поведінкою, її змінами, станом вовни, очей, вух, кінцівок, геніталій та анусу. Нерідко можна спостерігати під хвостом засохлі крапельки крові зі шматочками калу. Видовище неприємне, але ще більш тривожне.

Наявність крові після завершення стільця говорить про патологію, що розвивається, в організмі тварини.

Існує кілька причин такого явища:

• травма анусу;
• пошкодження прямої кишки (випадання);
• хвороби кишківника;
• запор;
• запалення параанальних залоз;
• лямбліоз;
• ізоспороз;
• дипілідіоз;
• коронірус.

Більшість перелічених хвороб проявляються кров`ю в калових масах вже тоді, коли міцно закріпилися в організмі хворого кота, а значить, терміново потрібно вживати заходів.

Травми анусу та пошкодження прямої кишки очікувані при запорі. Вихід проковтнутих раніше сторонніх предметів з гострими краями, тріски.

Діагностика та лікування

Травматичне пошкодження анусу видно неозброєним оком.

Травма анусу у кішки видно відразу.

Сфінктер і область навколо нього запалені, припухлі, видно підсохлі ранки або тріщини. Застосовується в основному місцеве лікування: ранозагоювальні мазі, протизапальні, антибактеріальні. Допустимо також застосування фунгіцидних препаратів.

Пошкодження прямої кишки

Пошкодження прямої кишки діагностує лікар шляхом ректального огляду, рентгена, УЗД. Якщо сталося пошкодження сторонніми предметами, їх слід негайно витягнути.

Для зупинки кровотечі вводять в`яжучі засоби – розчин таніну. Застосовують ліки "Вікаір", "Віжалін", нітрат вісмуту основний, дермезол, кровоспинні олівці. Призначають щадний режим харчування та дієту, що складається з легкої обволікаючої їжі, щоб не травмувати ушкоджену слизову оболонку кишки. Через 3 дні рекомендовано сульфацилова емульсія, стрептоцидова мазь.

Коліт

Попередній діагноз колітів встановлюється на основі анамнезу, видимих ​​симптомів – частий стілець, що супроводжується больовими відчуттями, домішка крові та слизу у випорожненнях, запор.

Також проводять лабораторні дослідження:

• копрологічний аналіз калу;
• колоноскопія – вводять зонд у пряму кишку;
• біопсія;
• біохімія крові;
• загальний аналіз крові;
• барієвий рентген.

Для біопсії беруть шматочок тканини товстої кишки, щоб визначити точну причину коліту. Рентген роблять після введення через задній прохід, за допомогою клізми, барію, який допомагає «бачити» пухлини.

При коліті в калі у кішки з`являються сторонні домішки та кров.

Лікування призначають, виходячи із встановленої причини. Застосовують антибіотики, антипротозойні, пробіотики, обволікаючі, кортикостероїди, протизапальні.

Запор (слиз та кров)

Запор визначити «на око» дуже легко, якщо уважно придивитися до тварини під час стільця. Кіт жалібно нявкає, вигинає спину, тремтить.

Якщо кішка довго не ходить у туалет по-великому, нявкає біля лотка — то у неї запор. Потрібно щось робити! Читайте нижче.

Випорожнення виходять маленькими твердими камінчиками, з домішками слизу та крові. При цьому відмовляється від корму, перестає вилизувати себе. Періодично може спостерігатися блювота, так як велике скупчення калу в кишечнику викликає інтоксикацію організму. Ялинки не виявлено серйозних захворювань, а причина криється в неправильно підібраному раціоні, лікування підбирається з метою усунути неприємний симптом.

Насамперед потрібно забезпечити звільнення кишечника – поставити клізму. Спринцівкою ввести через задній прохід підсолену воду або ромашковий відвар. Сфінктер при цьому змастити вазеліном. У їжу кішці додавати по дві краплі олії. Тричі на день давати вазелінову олію. Рекомендується проносне – лактусан.

Запалення параанальних залоз

Помітити симптоми запалення параанальних залоз можна за такими ознаками: вихованець постійно вилизує під хвостом, намагається натискати хвостом на область заднього проходу, при цьому треться підлогу, наявність різкого запаху. Усувається декількома способами:

• чищення проходів шляхом натискання на обидві залози;
• ректальне проникнення та здавлювання з внутрішньої та зовнішньої сторони;
• застосування мазі Левомеколь;
• ректальні свічки з іхтіолом;
• промивання розчином Хлоргексидином.

Маніпуляції з натисканням спрямовані на видалення зайвої рідини із залоз.

Зараження лямбліозом

Зараження лямбліоз часто можна помітити тільки тоді, коли кішка помітно схудла і за наявності крапель крові на калі.

Першим симптом при лямбліозній хворобі - схуднення. Також у калі у кішки можуть спостерігатися крапельки крові.

Це буде говорити, що організм улюбленця вже сильно заражений лямбліями і потрібне термінове лікування. Діагностують за допомогою лабораторних досліджень шляхом імуноферметного аналізу, імунохроматографічного аналізу, методом полімерної ланцюгової реакції. Для лікування застосовуються метронідазол, тинідазол, фуразолідон, допустимо комбінувати. Рекомендовані – ентерособенти, пробіотики. Зразковий курс – 10 днів.

Ізоспороз

Ізоспороз у дорослих особин зустрічається рідко, частіше у кошенят.

Найчастіше на ізоспороз хворіють кошенята.

Супроводжуватися може блювотою, діареєю, зниженням ваги. Для повної картини береться аналіз калу, досліджується флотаційними методами. Терапія включає застосування препаратів: сульфаніламід в комплексі з триметопримом, сульфадиметоксин, вітамін В12, байкокс.

Призначають антибіотики, крапельниці, спазмолітики, кровоспинні, дієтичне харчування.

Дипілідіоз

Дипілідіоз - захворювання, з яким боротися потрібно довго і ретельно. Серед основних видимих ​​симптомів блювання, нервозність кішки, втрата апетиту.

Точний діагноз встановлює лікар шляхом дослідження калу методом Фюлеборна. Призначаються при лікуванні: дронтал плюс, дронтал, каніквантел плюс, фенасал, фенапег, ареколін бромисто-водневий, бунамідин, нікорзамід, азинокс, празіквантел. Для запобігання дипілідіозу проводять дезінсекцію будиночка кішки емульсією карбофосу, розчином хлорофосу. Застосовують аерозолі "Ардекс", "Перол", "Актол".

Коронірус

Коронірус – загадкова патологія. Загальні симптоми множинні, основні з них: блювання, відсутність апетиту, лихоманка, світлобоязнь, нервозність та паніка.

Встановлюють точний діагноз за допомогою гістології, серологічних тестів, імунофлюоресцентних тестів, пролімеразно-ланцюгової реакції. Конкретної терапії при коронавірусі не існує. Допомога полягає в усуненні уражених вірусом клітин, тому дуже важливо проходити вчасно повну диспансеризацію.

При мокрій формі коронавірусу вживаються заходи щодо видалення асцитної рідини. Призначається сиптоматична терапія, сорбенти. Чіткої схеми лікування немає, допускаються антибіотики, кортикостероїди.