Непрохідність кишечника у кішок: симптоми та лікування, перша допомога

Кишкова непрохідність на знімку.

Механізм закупорки полягає в наступному:

1. У шлунку та кишечнику тварини виробляється сік, незалежно від того чи надходить їжа чи ні.
2. Кишечник кішки весь час рухається, кишки беруть участь у проштовхуванні вмісту до виходу з організму природним шляхом, тобто до анального отвору.
3. По ходу руху відбувається всмоктування насичених корисними речовинами соків у стінки кишки. Так відбувається безперервний кругообіг харчових соків.

Сильна блювота є наслідком непрохідності кишечника у котів.

Якщо виникла непрохідність, цей процес порушується, викликаючи застійні процеси рідини всередині, що призводить до найсильнішої блювоти.

Постановка діагнозу

У домашніх умовах самостійно визначити непрохідність практично неможливо.

Хіба що господар помітив поїдання небезпечного предмета, і подальші зміни у поведінці кішки пов`язав із цим фактом. Тому, за найменших підозр, слід негайно звертатися до клініки.

Самостійно визначити непрохідність кишечника практично неможливо, слід негайно звернутися до ветеринару.

Дослідження здійснюються таким чином:

• анамнез;
• візуальний огляд;
• аналіз сечі та крові;
• рентгенографія;
• лапаротомія.

Лікар встановлює причину зазвичай на підставі візуального огляду тварини та відштовхуючись від отриманої інформації.

1. Додатково можуть знадобитися аналізи сечі та крові для встановлення тяжкості інтоксикації.
2. Допустимо проводити рентгенографію, однак, навіть з контрастною речовиною діагностування таким способом є сумнівним.
   

   Деякі ветеринари вважають за краще проводити рентген, але навіть він не завжди результативний.

3. Ультразвукове обстеження також не дасть гарантованого результату.
4. Проковтнуті синтетичні або пластмасові предмети будуть не видно ні на знімку, ні за допомогою УЗД, таким чином, цей вид діагностики не виправдовує себе.
   

   УЗД не є гарантією виявлення непрохідності кишечника.

5. Доцільним та чи не єдиним методом стане проведення діагностичної лапаротомії.

Незважаючи на те, що це практично повноцінна операція, подібний метод виправданий, тому що, у разі підтвердження підозр, лікар відразу зможе допомогти, не втрачаючи часу і тим самим рятуючи кішці життя.

Клінічні ознаки та симптоми

Симптоми при кишковій непрохідності проявляються слабо, особливо на ранній стадії, але існують ознаки, властиві лише цій патології:

• відсутність апетиту;
• відмова від пиття-
  

  Відмова від їжі та води є головним симптомом кишкової непрохідності у котів.

• нудота та прогресуюча блювота;
• відсутність стільця;
• здуття живота.

Першим тривожним симптомом є зниження, а потім і повна відсутність апетиту.

1. Далі кіт відмовляється і від води. Тварина не може ні пити, ні їсти, постійно відчуваючи тяжкість і біль у животі, який стає все більше внаслідок скупчення всередині неперетравленої їжі.
2. Далі настає нудота та блювання, яка з кожним разом посилюється. Блювотні позиви виникають все частіше і стають все сильнішими, доходить до періодичності через кожні п`ятнадцять або двадцять хвилин. У блювотних масах можуть бути присутні фекалії.
3. При цьому спостерігається повна відсутність стільця. Можливі невеликі відходження калу, що залишився до початку закупорки, але процес занадто недовгий.
   

   Чистий лоток вихованця також може свідчити про недугу.

4. Якщо непрохідність часткова, стілець теж буде присутній тільки на початку хвороби і в незначних кількостях.

Наслідки

• Повна непрохідність - дуже небезпечне явище, яке дуже швидко призводить до сумних наслідків. Через неможливість відходу калових мас, рідини, газів порушується процес кровопостачання, яке провокує відмирання стінок кишки некроз.
• Крім того, найсильніша інтоксикація отруює весь організм. Частковий процес трохи легший, тому що неповне закриття просвіту дозволяє просочуватися газам, деякій кількості рідини, але не каловим масам.
  

  Сильна інтоксикація може стати справжнім лихом для вихованця.

• Внаслідок цього гине кишкова мікрофлора, та розвиваються гнильні процеси в кишечнику.

Допомога та лікування

Перше, що може зробити господар до приїзду лікаря – не давати тварині їжу та воду.Це категорична умова для результативного лікування.

Їжа і вода в подібному стані не зможе принести користь, а тільки зробить ще гірше, викличе сильніше блювання, заподіявши більше зневоднення. У жодному разі не можна ставити клізму.

При непрохідності кишечника категорично забороняється робити кішці клізму!

Лапаротомія та відділи кишечника

До проведення лапаротомії не можна з точністю сказати, де саме застійний процес – у тонкому чи товстому відділі.

Якщо застій у тонкому відділі – тиск води може спровокувати розрив кишкової стінки та призвести до моментальної загибелі кота. Проносні засоби також під забороною, з тих же причин, що й клізму. Протиблювотні засоби тільки знімуть симптом, але не покращать загальний стан речей. Якщо вихованець проковтнув небезпечний предмет і блювота ще не почалася, рекомендується давати картопляне пюре у великій кількості.

Проносні засоби також протипоказані!

У більшості випадків реальна та результативна допомога при подібній патології полягає у проведенні лапаротомії та подальшому правильному догляді у післяопераційний період.

Після операції

Після операції не дозволяється протягом двох діб годувати вихованця. Воду давати допустимо через двадцять чотири години.

• Показано здійснювати внутрішньовенне вливання фізіологічних розчинів для відновлення водно-сольового балансу та зняття інтоксикації.
• Призначається курс антибіотикотерапії.
• Хорошим виходом для годування після операції буде вживання корму Waltham Convalescence diet. Він цілком підходить для дієтичного харчування, яке рекомендоване кішці під час реабілітаційного періоду.
  

  Подібний корм ідеальний для котів у період реабілітації.

• Допустимі очисні та лікарські клізми, із застосуванням лікарських рослин та трав. Вони допоможуть зняти дратівливий ефект із стінок кишечника.
• Дозволено застосування лляної або вазелінової олії.
• Наявність запалень та больового синдрому усувається застосуванням протизапальних та знеболювальних препаратів.
• Для підтримки загального стану та відновлення мікрофлори рекомендовано призначення імуностимуляторів та пробіотиків.