Лямблії у кішок: лікування та симптоми лямбліозу
Зміст
Найпростіший одноклітинний джгутиковий мікроорганізм – лямблія – причина небезпечного захворювання – лямбліоза.
Кішка поїдає цисти паразитів, які внаслідок дії шлункової кислоти перетворюються на трофозоїди. Дані мікроорганізми кріпляться до кишкової стінки, живляться та розмножуються за допомогою розподілу.
Нагромадження великої кількості трофозоїдів викликають яскраво виражені симптоми внаслідок того, що надають дратівливу дію на епітеліальний шар кишечника.
Порушення процесів
Тим самим викликають порушення в роботі секреторної та моторної функції.
- Порушують процес всмоктування жирів, вуглеводів.
- Внаслідок поглинання організмом тварини продуктів життєдіяльності паразитів відбувається сильна інтоксикація, виникає алергічна реакція.
- Прогресуючий ріст кількості паразитів провокує травми стінки кишечника, утворюючи мікротріщини та ерозії, що призводять до виникнення запального процесу.
- Таким чином, відбувається збій всмоктування корисних речовин - білків, вуглеводів, глюкози, жирів, вітамінів.
Діагностика лямбліозу
Діагностика лямбліозу полягає в наступному:
- імуноферментний аналіз;
- імунохроматографічний аналіз;
- полімеразна ланцюгова реакція;
- фекальний мазок;
- метод флотації;
- анамнез;
- візуальний огляд.
Найточніший тест виявлення хвороби – полімеразна ланцюгова реакція.
Симптоми
Ознаки хвороби виявляються не відразу. Перші симптоми починають з`являтися після достатнього накопичення паразитів у кишечнику, які завдають відчутної шкоди своїми продуктами життєдіяльності та міграцією.
А також інтенсивність симптоматики залежить від віку тварини, наявності інших патологій, рівня резистентності, умов утримання та харчування. Найбільше схильні до ризику зараження, кішки, що вільно гуляють, або проживають у групі.
- У початковій стадії симптоми будуть слабко виражені.
- Можливий лише незначний розлад травної системи.
- Потім настає тривала діарея, яка може перейти до хронічної форми.
- Тварина поступово худне, при цьому апетит практично не змінюється.
- Залежно від ступеня ураження консистенція та колір калових мас може змінюватися.
- Може містити домішки крові або слизу, за кольором бути жовтим або зеленим, також мати різкий нехарактерний запах.
- Зовнішній вигляд вихованця теж змінюється: шерсть тьмяніє і ламається, стає сухою шкірою.
- Можливі алергічні реакції через сильну інтоксикацію.
- Але також може бути блювота, сонливість, млявість.
Чим лікувати?
Як і всі інші хвороби, лямбліоз лікується тільки за приписами ветеринарного лікаря.
- Призначаються протипаразитарні засоби: метронідазол, тинідазол, фуразолідон.
- Застосовуються ентеросорбенти, сприяють виведенню токсинів, пробіотики, що допомагають покращити мікрофлору кишечника.
- Рекомендована спеціальна щадна дієта. Тривалість курсу становить десять днів, після чого необхідно провести тести.
Небезпека
Якщо лікування розпочато вчасно, прогноз захворювання сприятливий.
Ігнорування симптомів і невчасна терапія цілком можуть призвести до летального результату. Під час догляду за хворим вихованцем слід бути особливо обережним. На сьогоднішній день небезпека цього захворювання для людини є досить спірною. Слід бути обережними людям із низьким імунітетом, які перебувають під впливом будь-якого іншого захворювання, дітям та вагітним жінкам.
Після кожного контакту з хворою твариною обов`язково вживати всіх заходів безпеки.
Профілактика лямбліозу у котів
Як і для більшості захворювань, профілактика лямбліозу передбачає виконання всіх правил санітарії та гігієни. Як для вихованця, так і для господарів.
- Слід систематично здійснювати дезінфекцію житла, а також всього приміщення, предметів побуту.
- Ретельно стежити за станом шкірного покриву та вовни тварини, не допускати забруднення.
- Своєчасна вакцинація та диспансеризація кішки допоможуть вчасно помітити наявність будь-яких відхилень від норми.
- Господарю після кожного прибирання лотка необхідно ґрунтовно мити руки, бажано застосовуючи при цьому антисептичний миючий засіб.
- Систематично проводити термічну обробку лотка та посуду тварини.