Грижа у кішки

• Ускладнення після порожнинних операцій (у тому числі щодо видалення репродуктивних органів, так звана післяопераційна грижа);
• Ускладнення після кастрації;
• Механічні травми черевної порожнини;
• Часті закрепи;
• Розтяг тканин очеревини в літньому віці;
• Вагітність та ускладнення після пологів.

Види гриж у тварин

За місцем розташування недуга поділяється на такі види:

• Пупкова грижа - на вигляд м`яка невелика освіта в області пупка, при натисканні на живіт з легкістю ховається всередину (за умови, що немає защемлення). Грижовий вміст у такому разі – зазвичай петлі кишечника, що виступають через пупкове кільце. У більшості випадків пупкова грижа – вроджений дефект, який у деяких випадках зникає сам собою без лікування;
• Пахова грижа – патологія, за якої органи очеревини «виглядають» через пахвинний канал. Найчастіше така проблема зустрічається у кішок після ускладнень, пов`язаних з виношуванням кошенят і пологами, а також у тих самок, які страждають від проблем із роботою кишечника – запорів, підвищеного газоутворення. Буває така недуга і у самців, але зазвичай пахова грижа у кота на животі буває вродженою;
• Міжхребцева грижа - Рідкісна патологія, яка зазвичай діагностується у кішок в дуже солідному віці (старше 12 років) в результаті погіршення стану хребетних дисків. Являє собою така хвороба випинання спинного мозку та його корінців зі спинномозкового каналу. В результаті недуги може бути порушено будь-який відділ хребта, що, як правило, порушує координацію тварини, а часом і зовсім знерухомлює нещасного вихованця;
• Проміжна або перинеальна грижа – випинання органів очеревини (наприклад, передміхурової залози, кишечника, сечового міхура) у підшкірний простір поблизу ануса. Найчастіше діагностується у котів у старечому віці, ніж у котів. У самок проміжна грижа розташовується зазвичай близько статевої щілини;
• Діафрагмальна грижа - проникнення органів очеревини під діафрагму кішки, як правило, майже завжди внаслідок серйозної травми (ДТП, падіння з висоти, придавлювання тяжкістю, різані рани тощо).п.). Звичайно, стать і вік тварини ніякої ролі тут не грають. Однак у поодиноких випадках подібні патології можуть бути і вродженими через різні дефекти діафрагми. Підступність такого різновиду гриж у тому, що до певного часу немає жодних насторожуючих симптомів, а УЗД або рентген не дають повної картини недуги.

Симптоми грижі у котів

Симптоми грижі безпосередньо залежать від того, де вона розташована:

• Ознака пупкової грижі – невеликий м`який мішечок посередині живота, який особливо помітний після трапези. При натисканні на таку грижу кішка не відчуває болю, якщо немає защемлення. Защемлену ж пупкову грижу можна розпізнати за такими симптомами: блювання, біль у очеревині, підвищення температури тіла;
• Пахову грижу можна розпізнати за наявністю в нижній частині живота (в паху) невеликої м`якої освіти. Якщо лікування кішці не вчасно зробити, грижа помітно збільшиться в розмірах, що позначиться на ході тварини. Внизу живота відчуватиметься дискомфорт. Симптоми защемленої пахвинної грижі – нудота та блювання, проблеми з дефекацією, а іноді і сечовипусканням;
• Міжхребетна грижа проявляється у порушенні рухових процесів. Спочатку захворіла мурлика починає кульгати на одну-дві лапи, потім може перестати рухатися зовсім через параліч, що розвинувся;
• Дізнатися, що у кішки проміжна грижа, можна так: при підніманні тварини вгору за передні лапи освіта в нижній частині живота збільшується, за задні – зменшується. Якщо грижа дуже велика, то у вихованця можуть виникати проблеми з сечовипусканням, а також можлива зміна ходи;
• При діафрагмальній грижі часто ніяких тривожних дзвіночків немає. Якщо ж грижа велика, то можуть бути такі симптоми, як відрижка, відмова від їжі (або слабкий апетит), здуття живота, проблеми з диханням (кішка може відчувати сильний біль у грудині). У деяких випадках можливі набряк легень та серцева недостатність. Рідко розвивається анемія.

Лікування грижі у кота

Невеликі грижі до пори не завдають кішкам сильного дискомфорту, проте це не означає, що лікування зовсім не потрібне. Але самостійно власник допомогти своєму вихованцю не зможе. Для початку слід відвідати кабінет ветлікаря для встановлення точного діагнозу. Напевно фахівець призначить проходження рентгена та УЗД, МРТ, може знадобитися проведення мієлографії, якщо є підозра на міжхребцеву грижу.

Коли діагноз фахівця буде відомий, напевно буде потрібно видалення грижі у кішки – єдиний варіант лікування. Не варто сподіватися, що грижа втягнеться сама по собі. Якщо немає защемлення, при пупковій, пахвинній та проміжній грижі внутрішні органи вправляються лікарем на своє «законне» місце, а отвір, через які вони проникли в сусідні тканини, вшивається. При защемленні грижовий мішок з усім вмістом по можливості видаляється повністю. Після хірургічного втручання на живіт кішки надягає захисна попона – бар`єр від інфекції та розлизування.

При міжхребцевій грижі тваринам вводяться стероїдні та нестероїдні препарати проти запалення, а також знеболювальні. У місці утворення грижі видаляють постраждалий диск та хребець. Лікар може запропонувати заміну віддалених дисків на імплантати. На час лікування власнику потрібно стежити за активністю кішки: стрибки з висоти, падіння, швидкий біг слід виключити.

Операція з видалення грижі у кота або кішки - єдине правильне рішення, якщо внутрішні органи зміщені в діафрагму. У ході лікарського втручання органи, що розташувалися під діафрагмою, або вправляються на своє місце, або частково віддаляються.