Особливості породи гімалайська кішка

Вовна об`ємна і однаково довга на всіх ділянках тіла. Є густий підшерсток. Основна частина пофарбована в білий чи кремовий колір. Яскраві плями розташовуються на вухах, лапах, хвості та мордочці. Вони можуть бути:

• шоколадні;
• блакитні;
• темно коричневі;
• лілові.

Постійне забарвлення ці кішки набувають лише до 2-3 років свого життя.

Характер та поведінка

Ці вихованці дуже врівноважені і мають лагідний, спокійний характер. Єдина їхня негативна риса — це вимогливість. Якщо таким тваринам щось захотілося, то вони не відстануть від господаря доки не отримають бажаного. Але ці вихованці добре піддаються дресируванні. Чи здатні навіть звикнути до особливого розпорядку дня.

Гімалайські кішки дуже люблять своїх господарів і з великим задоволенням сидять на ручках власників. Вони цінують ласку, але водночас зовсім ненав`язливі. А також ці вихованці прагнуть брати участь у всіх господарських справах. Якщо їм захочеться увага, вони дадуть про це тихо нявкнувши. Вимушена самота переносять добре.

Ці тварини досить енергійні. Їм подобається бігати за м`ячиком або сонячним промінцем. А також їх дуже приваблює папір. Активувати вони можуть протягом кількох годин. Тому такі вихованці чудово впишуться у сім`ю, де є маленькі діти. Малюків ці кішки люблять і дуже рідко випускають пазурі. Вони швидше віддадуть перевагу сховатися, а не агресивно захищатися.

Представники цієї породи не люблять закриті простори. Тому двері в квартирі найкраще тримати відчиненими. З цієї ж причини вони зовсім не оцінять покупні будиночки. Важливо стежити за тим, що випадково не замкнути гімалайця у ванні чи туалеті. Ці вихованці вважають за краще валятися на великому підвіконні або навіть на господарському ліжку.

Через свої короткі лапки гімалайські кішки не дуже стрибучі, тому вони не прагнуть підкорювати висоти на кшталт столів чи холодильників. Найзатишніше ці вихованці почуваються в спокійному, тихому будинку.

Гімалайці без проблем уживаються з іншими тваринами, завдяки своїй мирній вдачі. До чужих людей ставляться насторожено та з недовірою.

Кохання цих вихованців поширюється не лише на господаря, але й на всіх членів сім`ї. Вони ніколи не крутитимуться під ногами і заважатимуть, але варто тільки сісти, то ці тварини відразу застрибнуть на коліна.

Такі кішки досить товариські і часто муркотять. Якщо їм щось буде потрібно від власника, то вони дадуть йому про це знати своїм нявчанням. Їхній голос тихий і приємний.

У гімалайських кішок досить сильно розвинений материнський інстинкт, тому кошенят зазвичай відлучають від матері приблизно у віці 4 місяців.

Правильний догляд та годування

Довгошерсті породи вимагають особливого догляду. Щоб шерсть вихованця не плуталася, бажано щодня розчісувати. Найкраще це робити рідкозубим гребенем. Пару разів на тиждень можна використовувати пуходірку для більш ретельного вичісування. А також слід на постійній основі давати шерстевивідні препарати, щоб у кішки не було проблем зі стільцем.

Через особливу будову черепа, таким тваринам необхідно щодня протирати очі. Для цього можна використовувати спеціальні засоби або звичайний фізрозчин. Ще слід промивати мордочку. Купати цих вихованців рекомендується часто, щоб не допустити забруднення їхньої розкішної шубки. Обов`язково потрібно використовувати спеціальні шампуні для довгошерстих порід, тому що вони полегшують розчісування у майбутньому.

Гімалайських кішок можна виводити надвір. Гуляти їм подобається, особливо ніжитися на сонечку. Але за ними слід уважно стежити. Через особливості свого характеру ці тварини не зможуть захистити себе від можливих небезпек. Від господаря такі вихованці також далеко не втечуть.

Якщо кішка харчується натуральним кормом, обов`язково потрібно щотижня обстежити стан її зубів. При вживанні сухого корму це можна робити один раз на місяць.

Ці вихованці дуже грайливі і тому слід купити їм кілька іграшок. Особливо вони люблять іграшки пір`яні, шумові або із запахом м`яти. До того ж таким тваринам потрібна фізична активність, щоб не набирати зайву вагу.

Гімалайці дуже швидко привчаються до лотка, але для того, щоб вони користувалися, треба насипати достатню кількість наповнювача.

Дорослих особин годують двічі на день. Потрібно пам`ятати, що ця порода має схильність до ожиріння, тому розмір порції слід контролювати. Гімалайських кішок не рекомендується годувати натуральними продуктами, для них краще буде вибрати готовий вологий або сухий корм преміум класу. А також варто вибирати корми, призначені спеціально для довгошерстих порід.

При виборі натурального типу харчування раціон має бути ретельно збалансованим. Ще обов`язково треба додавати вітамінно-мінеральні комплекси. Слід повністю виключити:

• смажене;
• солоне;
• солодке;
• гостре.

Гімалайці схильні до низки захворювань. Від персів їм дісталася коротка морда та проблеми з дихальною системою. Наприклад, цим тваринам при хвилюванні важко дихати. А також надмірна сльозливість очей змушує власників проводити часті процедури щодо їх очищення.

Ще ця порода схильна до дерматиту, облисіння та шкірної астенії. Такі захворювання виникають в результаті стресу та частого вилизування однієї і тієї ж ділянки тіла. На інші хвороби, якими схильні зазвичай кішки, гімалайці хворіють нечасто. Живуть ці тварини близько 13-14 років.

Гімалайцям дістався напрочуд чудовий характер. Вони чудово впишуться у сім`ю працюючих людей з маленькими дітьми. Треба тільки бути готовим, що цим вихованцем потрібен щоденний догляд, але він не забиратиме багато часу. А натомість така кішка оточить господаря любов`ю та ласкою.