Як зібрати сечу у кота на аналіз?

Аналіз сечі є необхідною процедурою у процесі діагностики чи перевірки загального стану здоров`я тварини. Він дозволяє перевірити швидкість протікання обмінних речовин в організмі, виявити наявність інфекції та уточнити патологію сечовивідних шляхів, якщо така зміниться. На коректність аналізу величезний вплив має спосіб його збору. Неправильно зібрана сеча може шукати результати дослідження, внаслідок чого вихованцю буде призначено неправильне лікування. Найчастіше забір сечі здійснюється за умов клініки, проте іноді господареві доводиться брати цю процедуру до рук. Як зібрати сечу у кота на аналіз, ми й поговоримо далі.

Кіт голосно нявкає під час спорожнення сечового міхура. Даний симптом говорить про можливі запалення нирок, уретри і т.д.д…

Сеча кота змінила свій колір і має вкраплення гною чи крові. У нормі колір котячої сечі має бути світло-жовтим, при його зміні на насичено-бурштиновий слід стурбуватися здоров`ям тварини. Кров у сечі, у свою чергу, є можливою ознакою пошкодження сечовивідного каналу каменем.

Сеча кота стала різко пахнути. У здорового кота сеча не має різко вираженого запаху, його наявність може бути наслідком розмноження бактерій у сечостатевій системі тварини.

Відштовхуючий запах сечі вихованця свідчить про зміну її складу

Кіт почав ігнорувати лоток і тепер справляє свою потребу в невластиві йому раніше місцях. Причиною такої поведінки часом є не шкідливість, що першою спадає на думку, а нездатність контролювати позиви внаслідок нетримання.

Способи забору сечі

Серед методів взяття сечі у кішки виділяють такі:

1. Метод цистоцентезу – сеча видобувається шляхом проколювання черевної стінки голкою та проникнення безпосередньо у сечовий міхур. Найчастіше робиться в умовах клініки.
2. Метод катетеризації - передбачає введення катетера в сечовий міхур вихованця та отримання сечі через спеціальну трубку. Метод застосовується в умовах клініки та призначений для тварин, не здатних до самостійного сечовипускання.
   

   Катетеризація небезпечна проникненням патогенних бактерій через трубку в сечовий міхур вихованця

3. Збір сечі за допомогою сечозбірника – здійснюється за допомогою дитячого сечоприймача або іншої ємності, що безпосередньо підставляється під струмінь.
4. Збір сечі з лотка вихованця - перед використанням з лотка забираються всі сторонні предмети, а сам лоток дезінфікується.
5. Збір сечі з унітазу або ванної – якщо ваш вихованець звик до використання унітазу, необхідно перекрити водосток поліетиленовою плівкою, а потім перелити рідину в контейнер.
   

   Зібрати сечу можна навіть у кішок, які віддають перевагу людському санвузолу

Далі ми поговоримо про кожен із способів докладніше.

Цистоцентез

Цистоцентез є найбільш стерильним способом забору сечі та за ступенем коректності обганяє класичне використання катетера. При попаданні в сечостатеві шляхи в урину можуть потрапити мікроби, що у цих шляхах містяться, що додати певну похибку в отримані результати.

При проведенні процедури кіт безперервно перебуває у свідомості, оскільки при правильному використанні шприца, тварина не відчує болю і не сіпатиметься. У момент введення голки вихованець може перебувати в трьох положеннях:

• стоячим;
• лежачому (на боці);
• лежачому дорсальному (на спині).

Важливо зафіксувати тварину у правильній позі та зберігати її аж до виведення голки. Кішка повинна почуватися максимально комфортно - тоді у неї не буде приводів ворушитися і чинити опір.

Подальший порядок дій складається з наступних етапів:

1. Спробуйте налагодити контакт і з кішкою в тому випадку, якщо вона схвильована. Промацати сечовий міхур у напруженому тілі значно складніше, ніж у розслабленому. Довірчий контакт є запорукою найшвидшого виявлення потрібного органу.
2. Під час процедури вам знадобляться обидві руки. Однією рукою намацуйте і зафіксуйте сечовий міхур, другою візьміть шприц.
3. Акуратно підтягніть орган до себе, не доставляючи тварині больових відчуттів.
4. Зніміть ковпачок з голки та почніть вводити її в шкіру вихованця. Якщо ви будете виконувати цю дію поступово і плавно, кішка не стане реагувати на те, що відбувається.
5. Щоб голка досягла призначення, необхідно ввести шприц аж до канюлі, що стикається з тілом вихованця.
6. Після забору рідини, плавно розслабте сечовий міхур тварини і повільно виводьте голку.

Ми не рекомендуємо проводити цю процедуру господарям, які не мають відповідних навичок, і радимо при необхідності довірити всі ці маніпуляції ветеринару.

Буває і так, що ветеринар виявляється нездатним виявити сечовий міхур у тварини. Тоді кішці призначається УЗД для більш точного визначення знаходження органу.

Побічні ефекти

Ця процедура здебільшого не має негативних наслідків. Виняток становлять ситуації, у яких тварина вже має патології, які можуть ускладнити введення голки у сечовий міхур. Серед досить невинних результатів введення голки можна назвати гематоми, які проходять без втручання лікаря. Так само не виключено роздратування блукаючого нерва, що призводить до нападів гикавки, блювотних позивів і частої задишки.

Найгіршим наслідком є ​​розрив сечового міхура, який може статися у разі вже наявної у тварини уретральної обструкції.У зв`язку з цим до забору сечі методом цистоцентеза фахівець повинен бути поінформований про всі хвороби, що мали місце в житті кота. Виходячи з анамнезу, він і буде призначати оптимальний спосіб забору сечі, що не загрожує життю тварини.

Катетеризація

У даного методу є ряд істотних мінусів, основний з яких – ймовірність занесення інфекцій у сечовивідну систему, тому застосовувати його слід лише за необхідності. Необхідність ця настає у таких випадках:

1. Уретральна обструкція.
2. Мочекам`яна хвороба.
3. Пухлини будь-яких органів сечостатевої системи, що перешкоджають вільному виходу сечі з організму.

Встановленню катетера передує спеціальний масаж сечового міхура тварини, який сприятиме переміщенню або зменшенню піщаних пробок. Іноді процедура обмежується самим масажем, після якого кіт справляється з випорожненням сечового міхура. Якщо ж результат відсутній, ветеринар приступає до встановлення катетера.

Наркоз

За станом здоров`я кота лікар визначає, чи потрібно вводити наркоз. Встановлення катетера не можна назвати приємною процедурою, однак і без введення в штучний сон тварина здатна впоратися з нею. Якщо вихованець переступив десятирічний рубіж, має серцеву недостатність або не переносить відповідний препарат, приймається рішення проводити операцію без наркозу, але із загальним знеболенням.

Катетеризація супроводжується призначенням спеціальних медикаментів, покликаних розчиняти камені (у разі сечокам`яної хвороби) і пробки (у разі уретральної деструкції). Сама процедура робиться періодично до того моменту, як кішка не набуде можливості відвідувати лоток самостійно.

Медикаментозна підтримка

Після закінчення установки катетера ветеринар призначає препарати, які допоможуть коту пережити установку «трубки» та впоратися з хворобливими симптомами:

• протизапальні препарати (Цімалджекс, Кобактан, Тіациклін);
• анестетики (на розсуд ветеринара);
• спазмолітики (Но-шпа, Папаверін, Платіфілін);
• антибактеріальні засоби (Байтрил 2,5%, Гентаміцин, Неопен).

Маніпуляції з катетером, як правило, проводяться в домашніх умовах і припускають виїзд ветеринара до хворої тварини. Установка катетера вдома полегшує подальше відновлення вихованця і не викликає у нього додаткового стресу.

Відео — Встановлення катетера коту

Збір сечі за допомогою сечозбірника

Маніпуляції з сечозбірником викликають у багатьох господарів велику кількість питань, тим часом використання таких наборів значно спрощує добування урини у кота. Оскільки знайти спеціальний котячий сечозбірник досить складно, можна обмежитися дитячим варіантом, що продається в кожній аптеці.

Сам по собі сечозбірник представляє пластмасову ємність об`ємом 100 мл, чиї краї оброблені спеціальним клейким складом, щоб фіксувати цей предмет у районі геніталій тварини. Багато кішок не люблять відчувати на своєму тілі сторонні об`єкти, тому опір домашнього улюбленця не виключено. При знаках протесту закріпіть сечозбірник зверху підгузником, щоб прикрити доступ до нього. Як надіти памперс на кота, розповідаємо нижче.

Перед збором сечі необхідно ретельно вимити промежину вихованця, щоб уникнути попадання в сечу частинок бруду, калу, пилу і т.п.д.

Подальші дії такі:

1. Вийміть сечосбірник із упаковки, попередньо продезінфікувавши руки.
2. Видаліть липку стрічку-.
3. Помістіть сечозбірник між анальним отвором і геніталіями тварини - там, де і розташований сечовий міхур. При необхідності, залучайте підгузник.
4. Переконайтеся, що ємність заповнена, після чого відліпіть сечосборник від тіла вихованця та перелийте його вміст у заздалегідь підготовлений контейнер.

Якщо ви робите цю маніпуляцію вперше, то радиться брати одразу кілька сечосборників на випадок опору вихованця.

Збір сечі з лотка

Даний метод є одним із найлегших. Для того, щоб зібрати сечу з лотка, знадобиться шприц і спеціальний контейнер. Перед тим, як кіт скористається лотком, необхідно вимити його та ретельно продезінфікувати. Як дезінфікуючий розчин чудово підійде спирт, оскільки він миттєво висихає і не залишає запаху, що бентежить вихованця.

Після випорожнення вихованцем сечового міхура, візьміть шприц і зробіть забір необхідної кількості рідини, перемістивши його в потрібну вам ємність.

Набір для сечі

Втім, далеко не завжди реальність збігається із прописаним вище сценарієм. Деякі коти навідріз відмовляються використовувати лотки, у яких немає наповнювача. Для таких тварин важливий сам ритуал закапування, і ми нічого не можемо з цим поробити. Саме для таких ситуацій і були створені набори сечі, покликані полегшити життя господарю.

Набори для сечі купуються в аптеках при ветеринарних клініках, у зоомагазинах вони зустрічаються дуже рідко. Сам по собі набір складається з двох найменувань:

1. Пластмасові гранули – їхня відмінність від інших наповнювачів полягає в тому, що завдяки спеціальному матеріалу вони не вбирають сечу тварини. За бажання ці кульки можна вимити і залишити до наступного разу, оскільки вони допускають багаторазове використання;
2. Піпетка – з її допомогою здійснюється забір урини.

За відсутністю спеціального набору, допускається використовувати акваріумні камінці або шматки пінопласту. Не факт, що такий альтернативний наповнювач припаде до смаку коту, однак він так само не вбиратиме урину.

Збір сечі з унітазу чи ванної

Оскільки деякі коти віддають перевагу котячим лоткам людської сантехніки, нічого не залишається, крім як підлаштовуватися під звички домашнього улюбленця. Збір сечі з ванної не сильно відрізняється від збору сечі з лотка. З унітазом справа трохи складніша, оскільки доводиться блокувати водосток, що не завжди виходить з першого разу. Ймовірно, знадобиться кілька тренувальних заходів.

Ритуал приготування ванної та унітазу до спорожнення міхура кота багато в чому схожий:

1. Ретельно вимийте ванну або унітаз та продезінфікуйте поверхню. Сполосніть гарячою водою, щоб уникнути попадання в сечу кота частинок соди. Використання агресивних миючих засобів категорично заборонено, оскільки їх склад може вступити в реакцію із сечовиною та суттєво шукати результати аналізів.
2. Перекрийте водосток за допомогою поліетиленового пакету.
3. Зберіть сечу за допомогою шприца та перемістіть її в контейнер.

Як у людей, так і у тварин ранковий збір сечі має пріоритет, оскільки він більш ефективний. Тому бажано відстежити перші ранкові позиви у вихованця та проконтролювати перше за день спорожнення сечового міхура.

Осад у сечі та його інтерпретація

Після приходу результатів аналізів господар кота ризикує заплутатися у складній термінології, яку зможе пояснити лише ветеринар. Однак за бажання взяти справу у свої руки і самостійно розібратися в критеріях оцінки урини можна ознайомитися зі статтею на нашому порталі, що розписує всі тонкощі аналізу сечі у котів.

Коротко висвітлимо варіанти осаду в сечі та його можливі причини у таблиці.

Таблиця 1. Осад у сечі кота та його значення

Слиз

Наявність слизу може бути варіантом норми за відповідних показників. Перевищення цих показників найчастіше вказує на цистит та інші запальні процеси у нирках або сечовому міхуріМіститься у різній кількості у тварин залежно від раціону. Надлишок жиру вказує на патології, пов`язані з нирками, які уточнюються за допомогою подальших аналізівПоодинокі вкраплення лейкоцитів допустимі і у здорових котів. Їх підвищення свідчить про інфікування сечовивідних шляхів, або недотримання правил забору сечіНаявність еритроцитів у будь-якій кількості вказує на виникнення кровотечі, яка може локалізуватися у будь-якому відділі сечовидільної системи. Часто еритроцити вказують на появу рани внаслідок травмування стінок сечового міхура каменемНерозчинні солі, що утворюють кристали, присутні в організмах всіх котів. Звертати на них увагу потрібно при надлишку кристалів, що вважається вірним провісником сечокам`яної хворобиУ здорових котів циліндри в сечі не виявляються, а значить, є ознакою патології, що розвивається. Циліндри часто виявляються у тварин, хворих на уретральну обструкцію, оскільки сприяють появі пробок, що закупорюють уретру