Симптоми та лікування мікоплазмозу у собак

Мікоплазмоз у собак діагностувати досить важко. Хвороба відноситься до інфекційних, викликають її мікоплазми - окремий вид мікроорганізмів, що мешкають всюди. Приживаються ці мікроорганізми тільки у сприятливому для них середовищі. Собаки є переносниками мікоплазмозу, але хворіють лише у разі зниження захисних сил організму.

Дикі щури - переносники мікоплазм.

Саме від котів собаки підхоплюють Mollicutes cynos. При цьому у котячих існує 2 види мікоплазм, характерних саме для них: Mollicutes felis та Mollicutes gatae, а Mollicutes cynos для котів не загрожує, але потрапляючи в ослаблений собачий організм, починає свою руйнівну діяльність.

• Можливостей заразитися кілька. Мікоплазми в організмі живуть на слизових оболонках. Це можуть бути верхні дихальні шляхи, отже заразитися можна повітряно-краплинним шляхом. Мікроорганізмам підходить слизова оболонка шлунково-кишкового тракту та статевих органів, при цьому шляхи зараження – контактний, статевий та родова діяльність.
• Присутність мікоплазми в організмі ще не ознака хвороби. Хворіють лише 10% із загальної маси носіїв мікоплазми (а це близько 80% собак). Захисна функція організму знижується під час серйозних захворювань, при онкології та імунодефіциті, у вагітних сук.

Чи передається людині?

Слід дотримуватися особистої гігієни.

Багатьох цікавить питання: «Чи передається мікоплазмоз від собаки до людини?» Заразитися від вихованця не можна, оскільки мікоплазма, яка мешкає у людини, зовсім іншого типу. Але особистої та побутової гігієни слід дотримуватися. Це дозволить швидше вилікувати чотирилапого улюбленця.

Ознаки та симптоми

Мікоплазмоз нагадує за своїми симптомами інші інфекційні хвороби.

Тривалий та безсимптомний перебіг хвороби призводить до запізнілої діагностики. Симптоми мікоплазмозу схожі на ознаки інших захворювань.

Можна вважати, що у собаки застуда або кон`юнктивіт, а насправді організм страждає від мікоплазмозу. Хворіти може той орган, який уподобала мікоплазма. Тому, деякі лікують своїм вихованцям артрити, артрози, хвороби нирок та сечового, але результати терапії малозначні.

Розглянемо основні симптоми, які можуть бути ознаками мікоплазмозу:

1. Млявий стан вихованця. Він відмовляється від ігор, намагається прилягти та відпочити. При спробі виміряти температуру виявляється, що вона підвищена. Лихоманка викликає спрагу.
2. Відмова від їжі, супроводжується нудотою та блювотою, можливий пронос.
3. Запальні хвороби очей: коньюктивіт, набряклість і запалення повік, виділення у вигляді гною, постійна сльозотеча.
4. Хвороби дихальної системи: застуда, кашель, нежить.
5. Проблеми зі шкірними покровами: алергія, дерматит, екзема.
6. Мікоплазмоз часто подібний до ознак артриту або артрозу. Під дією мікоплазм, руйнуються суглобові хрящі, що викликає кульгавість у тварини. Собака стає малорухливим, йому важко ходити і наступати на лапи.
7. Страждають органи сечостатевої системи. З`являються ознаки циститу, уретриту, простатиту. У особин жіночої статі можливі вагінальні виділення.

Млявий стан собаки - основна ознака хвороби.

Виявлення мікоплазмозу

Щоб поставити діагноз, тварині потрібно пройти повне обстеження. Зразковий перелік досліджень, які призначить ветеринар:

• аналізи сечі та крові;
• проби на наявність кон`юнктивіту;
• дослідження поверхневого вмісту бронхів та слизових статевих органів.

Для виявлення мікоплазмозу слід здати аналіз сечі.

Виявлені мікоплазми перевіряються на життєздатність та активність, підраховується їх кількість.

Щоб призначити ефективну терапію проводиться дослідження на стійкість мікоплазм до окремих препаратів. Після всіх діагностичних заходів та постановки діагнозу, ветеринар зможе призначити лікування. Воно буде тривалим, тому потрібно точно виконувати всі приписи фахівця.

Лікування препаратами

Щоб позбавити вихованця мікоплазмозу, необхідно боротися комплексно.

Еритроміцин застосовується для лікування мікоплазмозу.

Приблизна схема лікування виглядатиме таким чином, але точне дозування та певний вид препаратів повинен призначити фахівець, він врахує вагу та вік собаки, її загальний стан, тяжкість захворювання:

• Без антибіотиків лікування мікоплазмозу неможливе. Цей вид мікроорганізмів дуже швидко звикає до одного виду антибіотиків, а лікування стає неефективним. Щоб запобігти звиканню, необхідно призначення одразу двох різних видів антибіотиків, а також їх зміна на інші препарати. З антибіотиків можуть бути призначені такі препарати: Еритроміцин, Левоміцетин, Доксициклін, Тілозін. Найбільшу ефективність показали антибіотики тетрациклінового ряду, макроліди та фторхінолони. Пеніцилінові препарати малоефективні через нечутливість до них мікоплазми.
• Печінка страждає від такої потужної терапії, тому застосування гепатопротекторів обов`язково.
• Підвищення імунітету – першочергове завдання. Тому необхідно використання імуностимуляторів. Це допоможе організму самостійно розпочати боротьбу з чужорідними мікроорганізмами.
• Якщо у собаки кон`юнктивіт, використовують краплі та мазі, щоб усунути запальний процес. Зняти симптоми респіраторного мікоплазмозу допоможуть відхаркувальні, протикашльові засоби.
• При болях у суглобах призначають знеболювальні препарати.
• Протизапальні препарати знадобляться при циститі, уретриті.

Профілактичні заходи

Потрібно стежити за якістю харчування собаки.

Здорові та активні вихованці не хворіють на мікоплазмоз. Тому профілактика має бути спрямована на зміцнення здоров`я та покращення умов проживання собаки. До профілактичних заходів можна віднести:

1. Контроль якості харчування чотирилапого друга.
2. Обмеження контактів із сторонніми собаками та дикими бродячими тваринами.
3. Догляд за твариною на прогулянці. Необхідно припиняти спроби тварини підняти їжу з землі чи смітника.
4. Необхідно дотримуватися щеплень, щоб уберегти собаку від небезпечних захворювань, що погіршують здоров`я і підривають імунітет.
5. Якщо у собаки планується вагітність, необхідно ще до в`язки відвідати ветеринара та пройти діагностику на мікоплазмоз. При цьому аналізи повинні здати і пес і сука. Мікоплазмоз передається під час пологів, тому дуже небезпечний для майбутнього потомства. Через наявність активної мікоплазми у вагітної собаки, можливі викидні, поява на світ мертвонароджених або неповноцінних цуценят.

Небезпека мікоплазмозу у собак

Мікоплазмоз стає причиною виникнення інших захворювань. Він послаблює захисні функції організму, що може призвести до розвитку таких хвороб, як ентерит, чумка.

Мікоплазмоз у собаки може перерости в чумку.

Відео про мікоплазмоз у собаки