Водний гіацинт: опис та вирощування в домашніх умовах
Садові ставки та домашні акваріуми створюють гарний та оригінальний інтер`єр. Якщо додати в них красиві квітучі рослини, дизайн стане ще яскравішим. Існує багато декоративних трав, квітів та чагарників. Серед усього цього достатку виділяється водяний, або водний, гіацинт – у домашніх умовах виростити його дуже неважко.
Опис гіацинту
Водяний гіацинт (Eichhomia crassipes) - рослина, що росте у воді, батьківщиною її є Південна Америка. Інша назва - ейхорнія. Любить виростати на річках та озерах, болотах, навіть у придорожніх канавах за відсутності сильної течії. У багатьох країнах у народі водний квітку називали «водяною чумою», тому що він дуже швидко розмножується і за сприятливих погодних умов може заполонити річки та озера.
Це однодольна рослина, що належить до роду "Ейхорнія". Листя у формі черешків, діаметром до 20 см, округлої форми, зібрані в розетку і, завдяки повітрю біля основи листа, рослина знаходиться на плаву. Самі листочки щільні, гладкі та блискучі. Коріння рослини занурене під воду і розростається до 1 метра завдовжки. Стебло висотою до 10-15 см дає приблизно 10-15 квіток. Вони великі, в діаметрі 20-30 мм, відтінки варіюються від блідо-рожевого до темно-бузкового. Через гарний вигляд і запашний аромат ейхорнію називають «прекрасною».
Завдяки своїм абсорбуючим властивостям рослина добре очищає воду – вона стає прозорою і набуває гарного запаху. Рослина вбирає отруйні елементи, важкі метали, відходи риб та інші токсичні речовини.
Досвідчені акваріумісти радять не купувати дорогі фільтри, а просто посадити в акваріум гіацинт. Але ейхорнія в домашніх умовах дуже примхлива і вимагає особливого догляду.
Вирощування ейхорнії у ставку та акваріумі
Щоб забезпечити посадку та догляд водного гіацинту, необхідно створити умови, близькі до природних. Вода потрібна тепла, багата на органічні речовини і вітаміни. На дно бажано додати перегній. Рослина любить сонце, тому водоймище має бути весь час добре освітлений. Посадку можна проводити в травні або червні, щоб рослина прижилася і розрослася до холодних днів.
Для вирощування ейхорнії в акваріумних умовах слід знати наступне:
- Ємність акваріума має бути досить великою, інакше рослина погано розвиватиметься і може загинути.
- Необхідне штучне світло, і його знадобиться багато. Варто придбати люмінесцентні лампи потужністю від 3,2 Вт.
- Акваріум краще поставити на підвіконня, тому що квітці потрібен і природне світло.
У домашніх умовах цілком можливо і розмноження гіацинту, воно вегетативне, як у суниці. На місяць з`являється понад 100 нових рослин. З появою кількох листочків його можна пересадити в інше місце.
Допустимо і розмноження насінням, але це трудомісткий спосіб, оскільки потрібен штучний підігрів, а проростання насіння буде довгим.
Догляд за рослиною передбачає:
- Постійна підтримка стабільної температури від 24 градусів. У прохолодному приміщенні квітка може і не зацвісти, хоч і не загине.
- Світловий день не менше 14 годин.
- Регулярне обрізування, щоб і у рибок були комфортні умови для життя. Щоб не допускати зайвого зростання пагонів, їх треба видаляти відразу при появі. Без рукавичок цього робити не рекомендується, оскільки сік, що виділяється з рослини, може спричинити подразнення шкіри.
Ейхорнія, або водяний гіацинт, боїться наскрізного вітру, тому в ставку поруч можна посадити болотяний ірис або рогоз. Підійдуть і інші водні рослини, що ростуть вертикально, крім латаття, хоча часто в садових водоймах можна помітити подібне сусідство. Великим стресом для рослини є зимовий час. Як тільки температура опускається нижче 15 градусів, рослину потрібно дістати з ставка і помістити в контейнер з водою з цієї водойми.
Зберігати рослину потрібно в приміщенні, постійно контролюючи температуру води та повітря. Контейнер повинен стояти подалі від опалювальних батарей та бути завжди відкритим.
У жодному разі не можна звідти виймати ейхорнію, це для неї смертельно. Якщо дотримуватись цих правил, то навесні її знову можна висадити на колишнє місце для цвітіння.
Застосування рослини для очищення води
Ще в Стародавньому Римі очищали воду, пропускаючи її через шар піску та глини. Це призвело вчених до думки, що певний склад елементів, що знаходяться в ґрунті, має очисну здатність. Водний гіацинт якраз є таким природним фільтром. На його основі був створений препарат «Гіацинт», в якому використовується високоосновний гідроксохлорид алюмінію. І хоча останній вважається одним із шкідливих для людини елементів, за рахунок його повного гідролізу небезпека зникає.
Продукти гідролізу абсорбують із води всі домішки. Завдяки високому заряду аквагідроксокомплексів алюмінію ці домішки збираються в пористі сполуки, які при дифузії знищуються. Процес нейтралізації шкідливих домішок становить майже 92%. При зв`язуванні в нерозчинні комплекси випадають в осад усі солі важких металів, радіонукліди, відходи нафтопродуктів та сільгоспдобрив, різні шкідливі жири, що потрапляють у ґрунт при переробці.
Особливо важливо те, що формула препарату «Гіацинт» забирає тільки ті речовини, які негативно впливають на живі організми. Усі необхідні людині мікроелементи та солі, які забезпечують потрібний склад води, залишаються в ній. Відбувається не тільки хімічне очищення – відновлюється природна структура природної води, оскільки склад елементів, що містяться у водному гіацинті, наближений до складу глин та піску, які є природними очищувачами.