Червонолиця чагарникова зозуля

Категорія Птахи

Якщо дивитися на фото цього птаха, то здається, що він яскравий і помітний. Але насправді туристам, які приїжджають на Шрі-Ланку, рідко вдається зустріти червонолицю чагарникову зозулю. Аж надто вона непосидюча, та й до того ж рідкісна. Дізнаємося докладно про харчування птиці, проведення часу, розмноження.

Phaenicophaeus pyrrhocephalus — латинська назва цього виду зозулів. Він відноситься до категорії вразливих і по всьому острові живе, як стверджують орнітологи, від 3,5 до 15 представників таких пернатих. Червонолиця чагарникова зозуля є ендеміком Шрі-Ланки, тобто за межами острова цього птаха зустріти неможливо. Належить вона до підродини строкатих зозулей.

У цього виду пернатих тулуб стрункий, тонкий. Лапки пташок сильні. Загальна довжина тіла червонолицею чагарникової зозулі становить 46 сантиметрів. Птаха називають краснолицею, тому що при першому погляді на неї відразу в очі впадає червона гола шкіра в зоні органу зору та дзьоба. Вона контрастує з чорним чубчиком на голові та білими лініями на щоках. У пташки зелений дзьоб, він важкий. Цей орган допомагає птиці добувати їжу.

Верх тіла зозулі темно-зелений, а черевце біле. Хвостик цієї пташки довгий, ступінчастий, з білою окантовкою. Ноги червонолицею чагарникової зозулі синьо-зелені або сіро-блакитні. Варто відзначити відсутність статевого диморфізму у цих птахів. А ось молоді пташенята набагато темніші, ніж їхні батьки.

Живе ця оригінальна пташка в густих лісах. Вона настільки потайлива, що побачити її складно, незважаючи на барвистість. Хоча ще в минулому столітті поселення краснолицею чагарникової зозулі знаходили і на відкритих пагорбах, і в сухих лісах. Сьогодні ці птахи свої гнізда ховають від цікавих очей. Вони харчуються плодами та ягодами, гусеницями та безхребетними, комахами та жуками.

Оскільки на острові Шрі-Ланка теплий клімат, то й краснолиця чагарникова зозуля гніздиться встигає двічі на рік. Перший раз птах це робить у січні-квітні, другий - у серпні-вересні, адже це час дозрівання ягід та плодів. А вони є улюбленим кормом зозулі.

Гніздо її складається з гілок, трави, моху, корінців. Самочка збирає їх у формі круглої чаші невеликого розміру. Гніздо розташоване високо на кущі або дереві. Туди вона відкладає два, максимум три яєчка і висиджує їх самотужки. Ця зозуля, на відміну від своїх родичів, яйця в чужі гнізда не підкидає.

Варто відзначити, що ембріони цього виду зозул зазвичай більш розвинені, ніж ембріони інших птахів. А пояснюється це тим, що запліднене яйце більш довго перебуває в яйцеводі, приблизно 30 годин. Оскільки там температура 40 градусів, що набагато тепліше, ніж у гнізді, то юні кукушата з`являються на світ швидше, ніж пташенята сусідів. Дбайлива матуся також самотужки вигодовує своїх дитинчат. Їм вона приносить їжу тваринного походження. Пташечки від природи міцні і ростуть швидко. Вже у віці місяць вони стають на крило.

Ще в минулому столітті червонолиці чагарникові зозулі починали зникати з території острова. Сьогодні їм взагалі загрожує вимирання популяції. І хоча це реальна небезпека, але в країні не вживаються заходів щодо охорони та розведення цього виду пернатих. Постійні місця їхнього гніздування й надалі руйнуються, пристосовуються під потреби людини. Яйця зозулів поїдаються хижими птахами.

Порівняно з іншими представниками червонолицьких чагарникових зозулей, просто таки пощастило їх родичам, які є мешканцями невеликого національного парку Лахугала. Це охоронне місце було створено у 1980 році. Там пташки без остраху та страху можуть будувати свої гнізда.