Фламінго

Це сімейство птахів, якому характерні довгі тонкі лапи, гнучка шия, щелепи, що допомагають фільтрувати їжу, що видобувається з мулу. Фламінго характерний колоніальний спосіб життя, довгий розбіг перед зльотом. Чим ще відрізняються птахи? Як розмножуються та харчуються? Дізнаємося детально.

Phoenicopterclassae - латинська назва фламінго. Вони слабо розвинений на лапах задній палець, а передні з`єднані плавальною перетинкою.

У пернатих м`яке та пухке оперення. Воно відсутнє в зоні очей, голови, підборіддя. Хвіст птаха короткий. Довжина її тіла від 105 до 130 сантиметрів. Вага пернатих складає 3,5-4,5 кілограма. Поширені птахи на півдні Європи, південному заході Африки, у центральній частині Північної Америки.

Пернаті належать до категорії птахів зграйних, вони живуть цілими колоніями на морських узбережжях, солоних озерах. Колонії цих птахів дуже великі. Іноді їх чисельність сягає десятків тисяч. Обов`язкова умова поселення птахів - відсутність там інших пернатих родичів. Цікаво, що фламінго мешкають і на рівнинах, і у високогір`ї. Живуть вони і в Андах, наприклад.

Рожевий колір оперення птахів буває найчастіше в піснях. Насправді він білий, червоний, малиновий. І лише одному з видів, рожевому фламінго, характерний відтінок, який можна назвати подібним до рожевого.

Цим птахам статевий диморфізм не властивий. Самки та самці виглядають зовні однаково. До речі, пернатих, що живуть у неволі, щоб зберегти їх природний колір, підгодовують морквою і морепродуктами.

Характерна риса польоту цих птахів - довгий стартовий розбіг. Вони біжать неглибокою водою, а потім різко від неї відриваються. У небі вони виглядають хрестоподібно, витягаючи вперед лапи та свою довгу шию.

А ще особливістю цього виду пернатих є те, що вони стоять на одній нозі. Це пояснюється просто: птахи гріють іншу, згинаючи і наближаючи її до живота. Така поза для них є улюбленою. Що стосується способу харчування та раціону, то для фламінго це, в основному, риба. Крім неї, птахи їдять водорості, насіння водних рослин, личинки, невеликих ракоподібних, планктонних рачків. Саме останні забезпечують організм пернатих каротиноїдом, що зберігає колір оперення. Коли в місцях постійного проживання птахів корму стає недостатньо, то фламінго його шукають у межах 50 кілометрів від зони проживання, на інших озерах.

Цікавий і процес поглинання пернатими їжі: фламінго занурюють голову у воду вгору дзьобом, переступають з ноги на ногу, проганяючи воду з їжею повз дзьоба. А він уже фільтрує її, відокремлюючи їстівне від неїстівного. До речі, ці пташки їдять і вдень, і вночі.

Цікавою особливістю фламінго є побудова гнізд із мулу. Цим займаються суто самці. Пташині гнізда мають форму колонки зі зрізаною верхівкою. Розмір їх приблизно 60 сантиметрів у висоту та 50 у діаметрі. Самочка відкладає туди одне або три яйця. Вони оливково-зеленого кольору. Птахам характерне близьке розміщення гнізд. Вони знаходяться не далі одного метра один від одного. Майбутні матуся та татка на яйцях сидять із підтисненими лапами. Встають із гнізда вони, упираючись дзьобом, і тільки потім випрямляють ноги.

Щодо вирощування свого потомства, то фламінго це роблять за допомогою спеціального пташиного молочка. Воно являє собою рідину з соку стравоходу, водоростей та напівперетравлених рачків. Цей корм дуже поживний. Їдять його юні фламінго перші два місяці життя. Вони ростуть дуже інтенсивно.

Варто знати, що всесвітнє скорочення популяції фламінго викликане звичайним браконьєрством та розоренням гнізд пернатих. Нині ці пернаті «прописані» у Червоних книгах багатьох країн світу, зокрема й у однойменному документі Міжнародного союзу з охорони природи.